9. ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ (ОВР)

9. ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ (ОВР)

9.6. Класифікація окисно-відновних реакцій

Основним критерієм класифікації окисно-відновних реакцій є місце знаходження окисника і відновника серед реагентів. За цією ознакою виділяють дві групи окисно-відновних реакцій:

1. Міжмолекулярні – окисник і відновник входять до складу різних молекул реагентів.

В межах міжмолекулярних окисно-відновних реакцій розрізняють:

а) реакції окисно-відновного сполучення:

2С⁺²О + О⁰₂ = 2С⁺⁴О^–2₂,                   4Al⁰ + 3I⁰₂ = 2Al⁺³I^–1₃;

б) реакції окисно-відновного заміщення:

Fe⁰ + 2H⁺¹Cl = Fe⁺²Cl₂+ H⁰₂,             2Na⁰ + 2H⁺¹₂O = 2Na⁺¹OH + H⁰₂.

2. Внутрішньомолекулярні – окисник і відновник входять до складу однієї молекули реагента.

Внутрішньомолекулярними є окисно-відновні реакції розкладання:

2KN⁺⁵O^–2₃ = 2KN⁺³O^–2₂ + O⁰₂,                   2N^–3H⁺¹₃ = N⁰₂ + 3H⁰₂.

3. Особливу групу складають окисно-відновні реакції у яких атоми одного і того ж елемента є одночасно окисником і відновником. Це – окисно-відновні реакції внутрішньомолекулярного самоокиснення-самовідновлення (диспропорціювання, дисмутації):

Cl⁰₂ + 2KOH = KCl^–1 + KCl⁺¹O + H₂O,

3Cl⁰₂ + 6KOH = 5KCl^–1 + KCl⁺⁵O₃ + 3H₂O.

Поряд з описаними реакціями є процеси, у яких атоми одного елемента, що перебувають у різних ступенях окиснення у складі різних сполук перетворюються з набуттям однакових ступенів окиснення. Це – реакції синпропорціювання (конмутації):

2H₂S^–2 + S⁺²O₂ = 3S⁰ + 2H₂O,                    N^–3H₄N⁺⁵O₂ = N⁰₂ + 2H₂O.