Друкувати книгуДрукувати книгу

СЛОВОТВІР

Тема 7. Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна і непохідна. Основні способи словотворення в українській мові. 


Тема 8. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах.

Сайт: Підготовка до ЗНО - Освітній портал "Академія"
Курс: Підготовка до ЗНО з української мови
Книга: СЛОВОТВІР
Надруковано: Гість
Дата: Thursday 12 December 2019 10:16 AM

Тема 7. Словотвір. Твірні основи при словотворенні. Основа похідна і непохідна. Основні способи словотворення в українській мові.

Словотворення — процес творення похідних слів з новим лексичним значенням за допомоги словотворчих засобів: вода, водний, водяний.

Формотворення — творення граматичних форм слова: високий — вищий — найвищий; вітати — привітати.

Словозміна — творення форм слів за допомоги флексій (закінчення): осінь — осені — осінню.

Нові слова в мові виникають на основі прямих, номінативних значень твірного. Отже, твірне (вихідне) — це слово, від якого утворено нове (похідне) слово: хата —> хатній. Похідне слово — вторинне утворення, воно завжди є мотивованим: золотар <- золото. Твірні й похідні слова поєднує конкретне лексичне значення. Значення твірного слова, що є базовим для похідного, підлягає переосмисленню, метафоризації. Похідні слова виникають і розвиваються не тільки на основі прямих значень, вони засвоюють і переносні. Частина похідних слів може співвідноситися з твірним словом у прямих і переносних значеннях, інша частина — або в переносному, або в прямому значенні.

Спільна частина похідного і твірного слова називається твірною основою: кресляр — креслярський. а частина похідного слова, якою воно відрізняється від основи твірного називається словотворчим засобом (формантом): кресляр —> креслярський. До словотворчих формантів належать префікси, суфікси, закінчення, усічення чи складання основ, наголос тощо.

Твірне і похідне слова становлять словотвірну пару: мідь —> мідний.

Ряд спільнокореневих слів (на горизонтальному зрізі), пов'язаних відношеннями послідовної похідності, називається словотвірним ланцюжком. Кожний попередній елемент є твірним для наступного: мідь —> мідний —> міднити —> міднення.

Словотвірна парадигма — це набір похідних (на вертикальному зрізі), які мотивуються тією самою твірною основою, на одному ступені словотворення, наприклад:

 

 

бронзувати

  • бронзувальник
  • бронзування
  • бронзований

 

Сукупність словотвірних ланцюжків та словотвірних парадигм становить словотвірне гніздо. В українській мові слова творяться морфологічними і неморфологічними способами.

 

Способи творення слів

Морфологічні

Неморфологічні

Префіксальний (творення похідних слів за допомоги префікса): писати — списати; зелень — прозелень

Морфолого-синтаксичний (слово набуває нового лексичного значення внаслідок переходу однієї частини мови до іншої): учений (який? хлопець — молодий учений (хто?); черговий (який?) учень — черговий (хто?) станції

Суфіксальний (творення похідних слів додаванням суфікса): вірний — вірність; вік — вічний; крига — крижина

Суфіксально-префіксальний (творення похідних додаванням до твірної основи префікса і суфікса): дорога — подорожник; берег — прибережний

Лексико-синтаксичний (поступове зрощення синтаксичного словосполучення в одне слово): сімдесят, сьогодні, добраніч, вічнозелений, швидкоплинний, високоповажний, Товчигречка, Білгород, Вернидуб, любимене

Постфіксальний (творення нового слова тієї самої частини мови з новим лексичним значенням за допомоги постфікса, який приєднується до твірного слова): хтось, який-небудь, що-будь, якось-то, бачитися

Безафіксний (творення нового слова без участі суфікса і префікса), великий — велич; відбирати — відбір; вигукувати — вигук

Лексико-семантичний (переосмислення лексичного значення вживаних у мові слів): вечірній Київ — «Вечірній Київ» (газета); біла церква — Біла Церква (місто); столичний район — маргарин «Столичний»; гетьман України — квартет «Гетьман»

Осново- і словоскладання, абревіація (різні типи складання основ, унаслідок чого постають складні і складноскорочені слова): всюдихід, книгодрукування; місто-герой, салон-перукарня; спортзала, юннат, ВНЗ (вищий навчальний заклад)

Флективний (творення похідних за допомоги флексії (закінчення)): Мирослав — Мирослава; золото — золотий; сто — сотий

Словотвірна структура слова — це подільність слова на складові — твірну і формантну частини; сукупність словотворчих елементів, які виражають форму і значення похідного слова: при-летіти, сніг-овий, один-иця.

Схема словотвірного аналізу

  1. Аналізоване слово.
  2. Твірне слово.
  3. Твірна основа, до якої частини мови належить.
  4. Словотворчий засіб.
  5. Спосіб словотворення.
  6. Словотвірне значення.
  7. Графічне позначення словотвірної структури слова.

Зразок

  1. Витвір.
  2. Витворити.
  3. Витвори-, дієслівна; усічення інфінітивного суфікса -и-, чергування [о] — [і].
  4. Нульовий суфікс.
  5. Безафіксний спосіб творення.
  6. «Опредметнена дія».
  7. Витвір

Тема 8. Основні способи творення іменників, прикметників, дієслів, прислівників. Складні слова. Способи їх творення. Сполучні голосні [о], [е] у складних словах.

Способи творення іменників

1. Префіксальний: дід — прадід, друг — недруг.

2. Суфіксальний: гриб — грибок, стіл — столик, дорога — доріжка.

3. Префіксально-суфіксальний: береза — підберезник, нога — підніжок, спокій — заспокоєння.

4. Безафіксний: підписувати — підпис,розшукувати — розшук, синіш — синь.

5. Основоскладання: пароплав, стінгазета, телебачення.

6. Словоскладання: школа-інтернат.

7. Абревіація: ГЕС, ООН, агропром, юннат.

8. Перехід з іншої частини мови: вчительська, черговий, учений.

Способи творення прикметників

Префіксальним способом прикметники утворюються від:

а) прикметників: сильний — пресильний; високий —невисокий;

б) іменників (із прийменником без): без меж — безмежний; без крил — безкрилий.

Суфіксальним способом прикметники утворюються від:

а) іменників: сон — сонний; книга — книжний, книжковий;

б) прикметників: білий — біленький, білесенький, білісінький, білуватий; тісний — тіснуватий;

в) дієслів: гнути — гнучкий; брати — беручкий; пекти — пекучий;

г) прислівників: тут — тутешній; вчора — вчорашній.

Префіксально-суфіксальним способом прикметники утворюються від іменників: без талану — безталанний; при школі — пришкільний.

Основоскладанням утворюються прикметники від:

а) двох прикметників: кислий і солодкий — кисло-солодкий; світлий і синій — світло-синій;

б) сполучення іменника і прикметника або числівника: довгі ноги — довгоногий; сільське господарство — сільськогосподарський.

Складносуфіксальним способом (складанням основ з додаванням суфікса) утворюються прикметники від словосполучень: п'ятнадцять років — п'ятнадцятирічний, десять поверхів — десятиповерховий, лівий бік — лівобічний.

Способи творення дієслів

Дієслова можуть утворюватися від дієслів та інших частин мови.

Префіксальним способом дієслова утворюються тільки від інших дієслів, причому до одного твірного слова може приєднуватися значна кількість префіксів, які надають дієслову іншого значення:

Зайти, прийти, вийти, перейти, підійти, надійти, зійти, дійти, відійти, обійти.

Це найбільш продуктивний спосіб творення дієслів.

Суфіксальним способом утворюються дієслова від:

— інших дієслів: стукати — стукнути, посилити — посилювати;

— іменників: зима — зимувати, коса — косити, мова — мовити;

— прикметників: блідий — бліднути, блідніти; синій — синіти, синити;

— числівників: двоє — двоїтися, четвертий — четвертувати;

— займенників: ти — тикати, ви — викати;

— вигуків: ох — охати, ай — айкати.

Префіксально-суфіксальним способом утворюються дієслова від:

— інших дієслів: ходити — походжати, бігти — підбігати, білити — оббілювати;

— іменників: зброя — озброїти, земля — заземлити;

— прикметників: власний — привласнити, більший — перебільшувати;

— числівників: троє — потроїти;

— займенників: свій — засвоїти.

Прислівники творяться такими способами:

префіксальним: невисоко, замало;

суфіксальним: добре, гарнісінько;

префіксально-суфіксальним: по-українськи, наодинці;

злиттям основ:ліворуч, босоніж;

складанням однакових або близьких за значенням слів: часто-густо, ледь-ледь; перехід інших частин мови в прислівники: жаль, зимою.

Треба розрізняти прислівники, які пишемо разом, та однозвучні із ними іменники з прийменниками, від яких їх утворено: А на горі ще лежить сніг. Нагорі сніг гарний, а внизу мокрий

Складні слова. Сполучені о, е у складних словах. Правопис складних слів разом і через дефіс

Складні слова утворюються поєднанням двох і більше основ.

Компоненти складних слів можуть з’єднуватися між собою сурядним або підрядним зв’язком. При сурядному способі зв’язку основи, з яких утворюються складні слова, сполучаються як рівноправні, і між ними можна поставити сполучник і: прем’єр-міністр, фізико-математичний.

При підрядному способі зв’язку одна основа синтаксично залежить від другої:залізопрокат (прокатувати залізо), електрозварка (зварювати електрикою),короткочасни (короткий час), красномовний (красно мовити), рукописний (писати рукою), вагоноремонтний (ремонтувати вагони).

Основи складних слів можуть з’єднуватися за допомогою сполучних голосних о, е (є) або без них. Буква о пишеться, якщо твірна основа закінчується на твердий або шиплячий приголосний: залізобетон, людино-день, блакитноокий.

Буква е пишеться, якщо твірна основа закінчується на м’який приголосний: сталевар. Сполучне є пишеться після основи, що закінчується на й або подовжений м’який приголосний: краєвид, життєдайний. Якщо першою частиною такого слова є прикметник м’якої групи, то перед ним пишеться ь: давньоруський.

Складні іменники можуть писатися разом або через дефіс.

Разом пишуться складні іменники, утворені:

1. З двох основ за допомогою сполучних голосних о, е, є: чорногуз, землероб, чаєрізка, Новопетрівці, Білопілля, Красноводськ.

2. Без сполучних голосних поєднанням:

- дієслова в наказовій формі та іменника: болиголов, перекотиполе, Тягнирядно, Гуляйполе;

- числівника (написаного буквами) та іменника: десятиріччя, але: 10-річчя, Трипілля, П’ятигорськ.

Складні прикметники можуть писатися разом або через дефіс.

Разом пишуться складні прикметники, утворені від:

1) складних іменників, які пишуться разом: залізобетонний, чорноземний, новобілицький (Новобіличі), старокостянтинівський (Старокостянтинів);

2) словосполучень з підрядним зв’язком поєднання:

- іменника і прикметника: темноокий (темні очі), східноукраїнський (східна Україна), білоцерківський (Біла Церква);

- числівника (написаного буквами) та іменника: п’ятиповерховий,двадцятип’ятитомний;

- іменника і дієслова: вугледробильний, зернозбиральний;

- прислівника і прикметника: вищезгаданий, далекосяжний;

- з кількох прикметників, які утворюють терміни: новогрецька (мова),складносурядний, давньоверхньонімецька, сліпоглухонімий.

Через дефіс пишуться складні прикметники:

1) утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс: дизель-моторний, екс-чемпіонський, пуща-водицький (Пуща-Водиця), івано-франківський (Івано-Франківськ);

2) утворені від словосполучень з сурядним зв’язком: українсько-російський, курортно-санаторний, але: хитромудрий, зловорожий;

3) з першою частиною, яка закінчується на -ико, (-іко): фізико-математичний, хіміко-технологічний;

4) з першою частиною військово-, воєнно-: військово-повітряний, воєнно-промисловий. Виняток: військовозобов’язаний, військовополонений;

5) які означають додаткові відтінки якості, кольору: гіркувато-солоний, темно-червоний. Виняток: жовтогарячий, червоногарячий;

6) які означають назви сторін світу: південно-західний, північно-східний;

7) географічні назви, до складу яких входять назви сторін світу: Північно-Західний фронт, Південно-Західна залізниця, але: Північнокримський канал, Західносибірська низовина, південноукраїнські степи (за загальним правилом підрядної залежності словосполучень).