ЗАЙМЕННИК
Тема 15. Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками.
Тема 16. Розряди займенників за значенням. Особливості відмінювання займенників. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.
Сайт: | Підготовка до ЗНО - Освітній портал "Академія" |
Курс: | Підготовка до ЗНО з української мови |
Книга: | ЗАЙМЕННИК |
Надруковано: | Гість |
Дата: | Sunday 8 December 2019 8:11 PM |
Тема 15. Займенник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Співвіднесеність займенників з іменниками, прикметниками й числівниками.
Займенник — це самостійна повнозначна змінна частина мови, яка об'єднує слова, що вказують на предмети, ознаки, кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? Є різна тиша — тишина, у кожної— свій звук і колір (А. Демиденко). Думи мої молодії—Понурії діти І ви мене покинули!..(Т. Шевченко).
Займенники виражають граматичні категорії відмінка, а також роду й числа (ті, що вказують на ознаки); у реченні виконують синтаксичні функції підмета, означення, додатка; у словосполученні можуть бути— головним і залежним словом.
За значенням займенники поділяють на такі групи (розряди):
№ пор. |
Група (розряд) |
Значення |
Приклади |
1 |
Особові |
Указують на осіб, інших істот, предмети, явища |
я, ми, ти, ви; він, вона, воно, вони. |
2 |
Зворотний |
Указує на того, хто виконує дію |
себе (не має форми називного відмінка) |
3 |
Відносні |
Виконують функцію сполучних слів у складних реченнях |
хто, що, який, чий, котрий, скільки |
4 |
Питальні |
Слугують для оформлювання запитання про особу, предмет, ознаку, кількість |
хто? що? який? чий? котрий? скільки? |
5 |
Заперечні |
Указують на відсутність особи, предмета, ознак, кількості |
ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки |
6 |
Присвійні |
Указують належність предмета особі |
мій, твій, свій, наш, ваш, їхній, її, його |
7 |
Вказівні |
Вказують на предмет, ознаку, кількість |
той, цей, такий, стільки |
8 |
Означальні |
Вказують на узагальнену ознаку предмета, явища |
весь, всякий, сам, самий, кожний, інший, жодний |
9 |
Неозначені |
Вказують на невизначеність особи, предмета, ознаки, кількості |
дехто, дещо, деякий, хтось, щось, якийсь, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь- що, будь-який, абихто, абищо, абиякий, хтозна-що, казна-що, казна-хто, невідь- хто, невідь-що, невідь-який |
Синтаксична роль займенника залежить від того, з якою частиною мови він співвідносний. Не допустимо, щоб займенник співвідносився водночас із різними словами, бо це зумовлює двозначність, знижуючи культуру мови.
Займенники мають свою парадигму відмінювання.
Н. |
я |
ми |
він |
вони |
— |
будь-кого |
ніщо |
Р. |
мене |
нас |
його (до нього) |
їх (до них) |
себе |
будь-кого |
нічого |
Д. |
мені |
нам |
йому |
їм |
собі |
будь-кому |
нічому |
Зн. |
мене |
нас |
його (у нього) |
їх (у них) |
себе |
будь-кого |
ніщо |
Ор. |
мною |
нами |
ним |
ними |
собою |
будь-ким |
нічим |
М. |
(на) мені |
(на) нас |
(на) ньому, нім |
(на) них |
. (на) собі |
(на) будь-кому |
ні на чому |
Займенники пишуться разом, через дефіс чи окремо, залежно від уживання часток і прийменників з ними.
Разом |
Через дефіс |
Окремо |
3 частками ні-, аби-, де-, -сь: ніхто, абиякий, котрийсь |
3 частками будь-, (-будь), -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, невідь-: будь-що, який-небудь, казна-хто, невідь-чий |
Якщо прийменник стоїть між часткою і займенником (у непрямих відмінках): ні в кого, будь з чим, невідь у скількох: аби в чому (але: в нікого, у хтозна-чому, до декого та ін.) |
Займенники, співвідносні з прикметниками
Н. |
чий |
абиякий |
нікотрий |
мій |
цей |
всякий |
Р. |
чийого |
абиякого |
нікотрого |
мого |
цього |
всякого |
Д. |
чийому (чиєму) |
абиякому |
нікотрому |
моєму |
цьому |
всякому |
Зн. |
чий, чийого |
абиякий, абиякого |
нікотрий, нікотрого |
Н. або Р. |
Н. або Р. |
Н. абоР. |
Ор. |
чиїм |
абияким |
нікотрим |
моїм |
цим |
всяким |
М. |
(на) чийому (чиєму), чиїм |
аби на якому, (на) абиякому |
ні на котрому |
(на) моєму, моїм |
(на) цьому, цім |
(на) всякому, всякім |
Займенники, співвідносні з числівниками
Н. |
жодний |
стільки |
казна-скільки |
ніскільки |
Р. |
жодного |
стількох |
казна-скільки |
ніскількох |
Д. |
жодному |
стільком |
казна-скільком |
ніскільком |
Зн. |
Н. або Р. |
Н. або Р. |
Н.абоР. |
Н.абоР. |
Ор. |
жодним |
стількома |
казна-скількома |
ніскількома |
М . |
(на) жодному, жоднім |
(на) стількох |
казна на скількох (на) казна-скількох |
ні на скількох, на ніскількох |
Пильну увагу слід приділити наголошенню окремих займенників:
1) наявність чи відсутність прийменника при особових та зворотному займенниках у непрямих відмінках змінює місце наголосу:
— без прийменника наголошується другий склад : мене, тебе, себе, його, її;
— за наявності прийменника — перший: без мене, про тебе, за неї, на себе, від нього;
2) заперечні займенники ніхто, ніщо у непрямих відмінках мають подвійний наголос:
— на другому складі у значенні «немає кого, чого»: нікому не радий, нічого не знає;
— на передньому складі у значенні «абсолютно відсутній» : нікого спитати, нічого робити;
3) подвійне наголошення у непрямих відмінках має неозначений займенник декілька без зміни лексичного занчення: з декількох питань, декільком учням, декількома варіанталш.
Займенники можуть втрачати узагальнене значення, переходячи в інші частини мови, зокрема:
— в іменники: У всякого своя доля І свій шлях широкий... (Т. Шевченко). Хто мовчить, а всіх лк: навчить?,(Нар. тв.);
— в частку (займенники що, щось, та, усе, саме, воно, собі): Була саме обідня пора (І. Нехода). Ж: - собі дід та баба (Нар. тв.);
— у прислівники (займенники все(усе), щось): А зорі все падали і все за обрій, начебто хотіли трапити в ту далеку ціль, яку так старанно ховав овид (Я. Дияк) — постійно, тривалий час, довго.
Стилістична функція займенників полягає в тому, що вони слугують для зв'язності тексту і допомагають уникнути повторів.
Схема морфологічного розбору займенника
- Аналізоване слово.
- Частина мови.
- Початкова форма (Н. в. одн.).
- З якою частиною мови співвідносний.
- Розряд за значенням.
- Відмінок, рід, число, особа (якщо визначається).
- Синтаксична функція.
- Орфограма.
Тема 14. Розряди займенників за значенням. Особливості відмінювання займенників. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників.
За особливостями відмінювання займенники групують так:
а) особові та зворотний утворюють особливий тип відмінювання;
б) присвійні, вказівні, означальні займенники відмінюються подібно до прикметників;
в) усі інші займенники відмінюються за окремими зразками.
Існує інший поділ, залежно від того, яку частину мови замінюють займенники:
а) іменникові займенники: особові, зворотний, хто, що (питально- відносні та заперечні й неозначені з цими основами);
б) прикметникові займенники: присвійні (мій, твій, наш, ваш, свій, їхній), вказівні (цей, той, такий), означальні (сам, самий, всякий, кожний, інший, жодний), питально-відносні (який, чий, котрий), неозначені та заперечні з основами зазначених у цій групі питально-відносних займенників;
в) числівникові займенники: вказівний (стільки), питально-відносний (скільки) та заперечний і неозначені, утворені від скільки. Для частини відмінкових форм займенників характерний суплетивізм, тобто творення форм непрямих відмінків від іншої основи: я — мене, ми — нас, він — його тощо.
Зауваження до відмінювання займенників:
1. Як прикметники твердої групи відмінюються займенники: наш, ваш, всякий, інший, сам, самий, кожний, такий, який, котрий. Як прикметник м'якої групи змінюється їхній.
2. Займенники стільки, скільки відмінюються як числівник два.
3. Особові я, ти, ми, ви та зворотний себе відмінюються так:
Відмінки |
Однина |
Зворотний |
Множина |
||
1-а особа |
2-а особа |
1-а особа |
2-а особа |
||
Н. |
я |
ти |
- |
ми |
ви |
Р. |
мене |
тебе |
себе |
нас |
вас |
Д. |
мені |
тобі |
собі |
нам |
вам |
З. |
мене |
тебе |
себе |
нас |
вас |
О. |
мною |
тобою |
собою |
нами |
вами |
М. |
на мені |
на тобі |
на собі |
на нас |
на вас |
Кл. |
- |
ти |
- |
- |
ви |
4. У формах 3-ї особи займенників він, вона, воно, вони в орудному відмінку та після прийменників з' являється приставний н: ним, нею, ними; до нього, про неї, від них.
Відмінки |
Однина |
Множина |
|
чоловіч. і середній рід |
жіночий рід |
||
Н. |
він, воно |
вона |
вони |
Р. |
його, від нього |
її, від неї |
їх, від них |
Д. |
йому |
їй |
їм |
З. |
його, про нього |
її, про неї |
їх, про них |
О. |
ним |
нею |
ними |
М. |
на ньому / нім |
на ній |
на них |
5. Займенники мій, чий, той, цей, весь відмінюються так:
Відм. |
Чоловічий і середній рід |
||||
Н. |
мій, моє |
чий, чиє |
той, те |
цей, це |
весь, все |
Р. |
мого |
чийого |
того |
цього |
всього |
Д. |
моєму |
чийому |
тому |
цьому |
всьому |
З. |
ч. р., як у |
Н. або |
Р. в.; |
с. р., як у |
Н. в. |
О. |
моїм |
чиїм |
тим |
цим |
всім |
М. |
на моєму /моїм |
на чийому /чиїм |
на тому /тім |
на цьому /цім |
на всьому /всім |
Кл. |
як |
у |
Н. в. |
як у |
Н. в. |
Відм. |
Жіночий рід |
||||
Н. |
моя |
чия |
та |
ця |
вся |
Р. |
моєї |
чиєї |
тієї / тої |
цієї |
всієї |
Д. |
моїй |
чиїй |
тій |
цій |
всій |
З. |
мою |
чию |
ту |
цю |
всю |
О. |
моєю |
чиєю |
тією / тою |
цією |
всією |
М. |
на моїй |
на чиїй |
на тій |
на цій |
на всій |
Кл. |
як |
у |
Н. в. |
як у |
Н. в. |
Відм. |
Множина |
||||
Н. |
мої |
чиї |
ті |
ці |
всі |
Р. |
моїх |
чиїх |
тих |
цих |
всіх |
|
моїм |
чиїм |
тим |
цим |
всім |
|
як |
у |
Н. |
або |
Р. в. |
|
моїми |
чиїми |
тими |
цими |
всіма |
|
на моїх |
на чиїх |
на тих |
на цих |
на всіх |
|
як |
у |
Н. в. |
як у |
Н. в. |
6. Займенники твій, свій відмінюються як займенник мій.
7. Займенники хто і що відмінюються як той у чоловічому роді.
8. Після прийменників наголос переходить з останнього складу на передостанній у таких займенникових формах: до мене, до тебе, на себе, з нього, у неї, біля кого (когось), від того, від чого (чогось), у цього, з усього, на тому, при цьому, у чому (чомусь), в усьому.
Але коли прийменник відноситься не до займенника, а до іншої частини мови, до якої цей займенник прилягає, то наголос не змінюється: до його хати, до її міста.
9. Неозначені займенники будь-хто, будь-що, хто-небудь, що-небудь, хтось, щось, дехто, дещо і заперечні займенники ніхто, ніщо відмінюються за зразком питальних та відносних займенників хто, що: будь-кого, будь-чому, ким-небудь, когось, чимось, деким, дечому, нікого, нічим.Неозначені займенники якийсь і чийсь у формах родового і місцевого відмінків множини мають вставний звук о перед часткою -сь: якихось, на якихось, чиїхось, на чиїхось.
Неозначені займенники хтось, щось, чийсь в орудному відмінку однини мають паралельні форми: кимсь, чимсь, чиїмсь і кимось, чимось, чиїмось.
Заперечні займенники вказують на відсутність предмета або його ознаки.Зараз нікогісінько тут нема. Ніхто і ніщо не заважає, він зможе віддатись своїй улюбленій справі. Тарас виймає папір і починає перемальовувати.
Заперечні займенники з часткою ні пишуться разом: ніхто, ніщо, ніскільки, ніякий.
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то такі займенники пишуться окремо: ні до кого, ні про що, ні в кого, ні на стільки, ні з ким.