Друкувати цей розділДрукувати цей розділ

НАСІННІ РОСЛИНИ

2. НАСІННІ РОСЛИНИ

НАСІННІ РОСЛИНИ

Насінні рослини мають ряд пристосувань і особливостей розвитку, що виникли в ході еволюції і дозволили їм зайняти панівне положення в царстві рослин, — внутрішнє запліднення, розвиток зародка всередині насінного зачатка і наявність насіння.

ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ

Голонасінні рослини представлені вічнозеленими, зрідка листопадними, дерев'янистими, зрідка кущистими формами, трав'янистих форм немає. Близько 660 видів. Домінуюче покоління — диплоїдний спорофіт. Коренева система стрижнева, головний корінь утворюється із зачаткового корінця зародка, провідні тканини розвинені краще, ніж у спорових рослин. Різноспорові. Мікро- та мегаспорофіли розвиваються окремо один під одного на спеціальних пагонах — мікро- і мегастробілах. Для здійснення статевого процесу насінним рослинам, на відміну від спорових, не потрібна вода. Мегаспори не залишають спорангіїв, розвиток гаметофітів і запліднення відбуваються в спорангіях. Мегаспорангій насінних оточений оболонкою, яка захищає його — інтегументом, і називається насінним сім'язачатком або сім'ябрунькою.

Відділ включає чотири класи — Саговники, Гнетові, Гінкгові та Хвойні.

До класу Гнетові належить вельвічия дивовижна, яка має листки, що живуть найдовше.

До класу Гінкгові належить один реліктовий вид — гінкго дволопатевий. Це одна з небагатьох листопадних голонасінних рослин. Інтегумент гінкго м'ясистий, забарвлений у бурштиново-жовтий колір, тому насіння подібне на плід покритонасінних. Широко застосовується в медицині.

Клас Хвойні включає близько 560 видів. Представники класу є одними з рекордсменів рослинного світу за висотою ( секвойя вічнозелена може досягати 112 метрів), товщиною (таксодіум , мек сиканський досягає 16 метрів завтовшки) і довговічністю (вік одного екземпляра сосни довговічної оцінюють у 4844 роки).

Сосна належить до ряду Соснові, родини Соснові, яка налічує 250 видів, об'єднаних у чотири роди — Ялиця, Модрина, Ялина і Сосна. Усі ; види родини, окрім сосни Меркуза, зустрічаються виключно в Північній півкулі. Рід Сосна включає 100 видів.

 

Життєвий цикл хвойного дерева (сосни):

А — гілка спорофіта з чоловічими (1) і жіночими (2) шишками; Б — жіноча шишка в розрізі (фрагмент); В — насінна луска з насінними зачатками; Г — насінний зачаток у поздовжньому розрізі; Д — частина чоловічої шишки в поздовжньому розрізі; Е — пилкове зерно; Ж — насінна луска з двома насіннинами; З — шишка з насінням; 4 — шишка після висипання насіння; 5— покрив; 6 — сім'явхід; 7— ендосперм; 8 — яйцеклітина; 9 — пилкова трубка зі сперміями.

 

Сосна звичайна (лісова) росте на всій території Євразії. Коренева система дуже могутня і часто утворює мікоризу. Мікростробіли складаються з мікроспорофілів, що несуть по дна мікроспорангії. У мікроспорангіях зі спорогенної тканини утворюються мікроспори, покриті оболонкою, яка має дві повітроносні порожнини. Мікроспора проростає, не залишаючи оболонки, у чоловічий гаметофіт — пилкове зерно. Він складається з двох клітин — великої вегетативної та маленької генеративної. Після дозрівання пилку оболонка мікроспорангія розкривається і пилок розноситься вітром. Мегастробіли утворюють шишки, що складаються з осі та розташованими на ній криючими лусками, у пазухах яких містяться насінні луски. Біля основи насінної луски, на боці, оберненому до осі, розташовано два насінні зачатки. В інтегументі насінного зачатка є отвір — мікропіле. Внаслідок проростання мегаспори утворюється жіночий гаметофіт, що складається з двох яйцеклітин і групи вегетативних клітин. У разі потрапляння на насінний зачаток пилку останній прилипає і після періоду спокою, що триває один рік, проростає. З вегетативної клітини утворюється пилкова трубка, а з генеративної — два спермії, що запліднюють яйцеклітини. Проте зародок утворюється тільки з однієї. А з вегетативних клітин жіночого заростка утворюється ендосперм насінини. Увесь процес розмноження від утворення спор до дозрівання насіння триває три роки. Після дозрівання шишка розтріскується, і насіння розлітається за допомогою виросту, утвореного зовнішнім шаром інтегумента. Таким чином, насіння сосни складається з диплоїдного інтегумента, утвореного оболонкою мсгаспорангію, гаплоїдного ендоспсрма, утвореного вегетативними клітинами жіночого гаметофіта, і диплоїдного зародка.

Ялина — вічнозелене високе струнке дерево з конусоподібною кроною. На відміну від сосни ялина тіньовитривала, у зв'язку з цим нижні гілки живуть довго. Хвоя ялини коротка, жорстка, сидить поодиноко, вкриваючи всю гілку, живе на дереві від 5 до 9 років. Коренева система поверхнева, тому сильні вітри можуть вивернути дерево з коренями. До грунту вибагливіша, ніж сосна.

Розмножується ялина, як і сосна, насінням, але шишки у неї більші, насіння дозріває пізно восени того ж року. Стиглі шишки розкриваються, вивільняючи насіння тієї ж осені або взимку, після чого відпадають цілком. Насіння проростає навесні наступного року на вологому поживному грунті в тіні дерев. Перші 15 років ялина росте повільно, щорічний приріст становить 5—15 см, після чого вона починає рости швидше і переганяє сосну.

Крім сосни (близько 100 видів) і ялини (до 50 видів) широко відомі такі хвойні, як модрина, смерека, кедр, кипарис, ялівець, туя, тис.

Хвойні рослини поряд з покритонасінними мають велике значення в природі і для людини. У хвойних лісах нагромаджується велика біомаса. Україна належить до малолісних країн. Лише 13,9 % її території зайнято лісами, але їх основу становлять рослини класу хвойних (47,8 %), серед яких поширені представники родів: тис, ялиця, ялина, сосна (23 види), модрина, ялівець. У лісах різних районів північної півкулі головними утворювачами ландшафтів є хвойні. Так, сосни утворюють світлі сухі соснові бори, можуть рости разом з ялиною і в мішаних лісах. На піщаних грунтах сосна затримує рух пісків, закріплює грунт ярів і урвищ. Ялина разом із смерекою утворюють темнохвойну тайгу. В Україні — на Поліссі І на піщаних терасах річок лісостепової та степової зон — ялина входить до складу суборів (природних соснових лісів з домішками берези, дуба, осики, ялини тощо).

Ліси на схилах гір і по берегах річок зменшують весняні наводки і затримують вітри. Сніг у лісі тане повільно, вода затримується в грунті, випаровується поступово, що створює сприятливий мікроклімат для інших рослин, тварин і людини.

Ліси й парки міст очищують повітря, збагачують його киснем. Багато дерев, особливо хвойні, виділяють фітонциди — речовини, які вбивають мікроорганізми, тому соснові ліси є чудовим місцем для відпочинку і оздоровлення людей. Деревину голонасінних широко використовують як будівельний матеріал, сировину для целюлознопаперової промисловості. Сухою перегонкою деревини соснових, а також із живиці (прозорої ароматної смоли, що виділяється з ран сосни) добувають скипидар, каніфоль. Хвою використовують у медицині, оскільки вона містить аскорбінову кислоту (вітамін С), каротин. Насіння деяких соснових використовують у їжу (кедрові горішки). Багато представників хвойних є декоративними рослинами (туя, тис, модрина, кипарис).

У соснових лісах живе багато різних тварин і птахів.

 

ВІДДІЛ ПОКРИТОНАСІННІ

КЛАС ОДНОДОЛЬНІ

РОДИНА ЗЛАКОВІ АБО ТОНКОНОГОВІ

Кількість видів даної родини у світі та на Україні: до 11 тис.; до 500 видів.

Поширення: поширена на всіх континентах, особливо велика концентрація видів у тропіках.

Життєві форми: здебільшого багаторічні трав'янисті рослини, у тропіках є дерев'янисті форми (бамбуки).

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – почергові, лінійні або ланцетні, з паралельним жилкуванням, часто стеблообгортні з піхвою, суцільнокраї. Біля основи соломини іноді утворюється язичок;

б) квіти – сильно редуковані, пристосовані до вітрозапилення. Оцвітина редукована до 2-х плівчастих лусок (лодикул), навколо них містяться 2 квіткові луски. Квіти найчастіше двостатеві (у кукурудзи – одностатеві), тичинок звичайно 3, вони кріпляться довгими тичинковими нитками до основи лодикул, на кінцях їх спинками кріпляться пиляки. Маточка з дволопатевою перистою приймочкою, складається з 2-3 зрослих плодолистків, зав'язь верхня, одногнізда;

в) суцвіття – колос, який утворює загальні суцвіття різного типу (складний колос, волоть, султан, початок);

г) плоди – зернівка, рідше ягодоподібний (у бамбукових).

Класифікація: родину поділяють на 2 підродини – Бамбуковидні (бамбук, арундінарія, саза) та Тонконоговидні (кукурудза, пшениця, рис та ін.).

Практичне значення родини: за практичним використанням види поділяють на зернові (хлібні) злаки (напр., пшениця, жито, ячмінь) та кормові (напр., тимофіївка, овес, стоколос, тонконіг), цукроносні (цукрова тростина), технічні (бамбук, очерет), бур'яни (пирій, вівсюг, мишій).

Характерна ознака представників родини –– наявність порожнистого членистого стебла (соломини).

 

РОДИНА ЛІЛІЙНІ

Кількість видів даної родини у світі та на Україні: близько 470 видів; близько 150 видів.

Поширення: поширені по всій земній кулі, особливо численні в субтропічних та помірних областях північної півкулі.

Життєві форми: багаторічні трав'янисті рослини .

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – ланцетні, інколи розширені, стеблообгортні, з паралельним чи дуговим жилкуванням, зібрані у кільця або почергові;

б) квіти – двостатеві, актиноморфні, оцвітина проста, віночковидна, шестичленна, у двох колах, вільнопелюсткова; тичинок 6, маточка одна, складена з трьох плодолистків, з верхньою тригніздою зав'яззю (винятком серед Лілійних є вороняче око звичайне, в якого 4-членна оцвітина та число елементів андроцею та гінецею кратне 4);

в) суцвіття – квіти поодинокі або зібрані у негусті суцвіття (китиця, зонтик тощо);

г) плоди – коробочка, ягода.

Класифікація: за сучасною класифікацією це досить мала родина, на Україні трапляються види 27 родів.

Практичне значення родини: лікарські рослини (конвалія), декоративні (лілія, тюльпан), ранньоквітучі цибулинні види (рябчик, еритроній).

 

РОДИНА ЦИБУЛЕВІ

Кількість видів даної родини у світі та на Україні: близько 750 видів; 44 види.

Поширення: в обох півкулях, особливо в Середземномор'ї, Передній та Середній Азії.

Життєві форми: переважно багаторічні цибулинні рослини.

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – соковиті, м'ясисті, жолобчасті чи плескуваті, часто трубчасті;

б) квіти – правильні, з простою 6-членною віночковидною жилкуватою вільнопелюстковою оцвітиною, тичинок 6, вони незрослі, маточка тригнізда, зав'язь верхня;

в) суцвіття – зонтик, до розпускання квітів суцвіття вкрите загальною оболонкою; інколи у суцвітті відбувається проростання насіння і розвиваються цибулинки (напр., у часнику);

г) плоди – коробочка, насіння округле чи кутувате.

Класифікація: на Україні трапляється всього 2 роди (цибуля та нектароскордій).

Практичне значення родини: цінні овочеві культури (цибуля городня, часник), є рідкісні види, що охороняються (цибуля ведмежа).

Для багатьох видів родини характерний різкий запах, викликаний наявністю ефірної олії (алілу). Фітонциди, що їх виділяють цибулеві, мають бактерицидну дію.

 

КЛАС ДВОДОЛЬНІ

РОДИНА АЙСТРОВІ АБО СКЛАДНОЦВІТІ

Кількість видів даної родини у світі та на Україні: 20-25 тис.; близько 750 видів.

Поширення: поширені скрізь, ніде не утворюють суцільного покриву.

Життєві форми: трави або напівкущі, а в тропіках – ліани, кущі чи деревця.

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – без прилистків, різноманітні, почергові чи супротивні;

б) квіти – п'ятичленні (крім маточки),  можуть бути однаковими у кошику чи зовнішні відрізняються від внутрішніх; чашечка повністю редукована або існує у вигляді волосків, щетинок чи плівчастих виростів, що залишаються біля плодів; віночок зрослопелюстковий: актиноморфний – трубчастий чи лійковидний, зигоморфний – двогубий, одногубий, частіше язичковий. Тичинок 5. Пиляки утворюють трубочку, через яку проходить маточка, складена з 2-х плодолистків. Зав'язь нижня. Розрізняють 5 типів квітів у кошиках: 1) трубчаста двостатева; 2) несправжньоязичкова (маточкова); 3) язичкова квітка одногуба, двостатева; 4) язичкова квітка двогуба, двостатева; 5) лійковидна квітка – стерильна;

в) суцвіття – кошик. Іноді кошики зібрані у складні суцвіття (волоть, щиток, китиця та ін.);

г) плоди – сім'янка з пучком волосків (осот), з чубком (за науковою назвою – папусом) (будяк), з парашутиком (кульбаба) чи з плівчастим окрайком (соняшник);

Класифікація: розрізняють дві підродини: Трубчасті – з трубчастими і язичковими квітами у кошику; Язичкові – у них всі квіти кошика язичкові.

Практичне значення родини: багато олійних культур (соняшник, сафлор), каучуконосні (гваюла, хондрила); кормові та овочеві (соняшник, артишок), лікарські (арніка, календула), декоративні (айстри, жоржини), трапляються бур'яни (осот, будяк, галінсога).

 

РОДИНА ПАСЛЬОНОВІ

Кількість видів даної родини у світі та на Україні: близько 2900, 30 видів.

Поширення: практично скрізь, найбільше у тропіках та субтропіках Південної та Центральної Америки.

Життєві форми: трав'янисті рослини, в тропіках кущі та деревця.

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – прості без прилистків, інколи складні, почергові чи супротивні;

б) квіти – актиноморфні, рідше злегка зигоморфні, п'ятичленні, із зрослопелюстковим віночком, п'ятьма тичинками, що кріпляться до трубочки віночка, маточка з двох плодолистків, зав'язь дво-, три-, п'ятигнізда, з численними насінними зачатками, верхня;

в) суцвіття – завійка або завійкоподібне;

г) плоди – ягода або коробочка.

Класифікація: за будовою плоду існує поділ на групи: 1) з плодом ягодою (паслін, картопля, баклажан, помідор, белладонна; 2) із коробочкою (тютюн, дурман, блекота, петунія).

Практичне значення родини: трапляються харчові види (картопля, помідор, баклажан, стручковий перець – походять здебільшого із зах. півкулі), лікарські (белладонна, дурман, блекота, скополія – вони родом із сх. півкулі).

Особливості цієї родини – у рослинах багато алкалоїдів, типовий із  яких соланін.

 

РОДИНА БОБОВІ

Кількість видів даної родини у світі та на Україні: до 18 тис.; 259 видів.

Поширення: космополітне, в основному позатропічне.

Життєві форми: багаторічні чи однорічні трави, дерева, чагарники, напівчагарники.

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – почергові, рідко супротивні, складні (перисто-, пальчасто- чи трійчасто-), інколи прості, вторинно спрощені, звичайно мають прилистки;

б) квіти – двостатеві, звичайно зигоморфні, з подвійною оцвітиною, само- або ентомозапильні. Чашолистків звичайно 5, зрослих, пелюстки утворюють човник (2 зрослі), весла (2 вільні) та парус (1 велика). Тичинок у більшості 10. Можуть утворювати однобратній андроцей, при зростанні всіх тичинок у трубочку. У гороху, напр., 9 тичинок зростаються при основі тичинкових ниток, а одна вільна (двобратній андроцей). Маточка одна, з одного плодолистка. Зав'язь верхня;

в) суцвіття – квіти поодинокі (у гороху), у головках (конюшина), китицях (люцерна, буркун);

г) плоди – біб, який, як правило, розкривається двома стулками.

Класифікація: родина поділяється на 3 підродини: Цезальпінієві ( Caesalpinioideae ), Мімозові ( Mimosoideae ), Бобові ( Faboideae ). Серед бобових виділяють групи за типом листка: 1) з пальчасто-складними листками (люпин); 2) з трійчастими листками (конюшина, буркун, квасоля); 3) з перисто-складними листками: а) парноперистоскладними (горох); б) непарноперистоскладними (робінія звичайна, карагана); 4) з простими листками (дрік красильний).

Практичне значення родини: багато харчових рослин, напр., зернобобові (горох, квасоля, соя, арахіс), кормових (конюшина, вика, еспарцет), лікарських (буркун, солодка), декоративних (робінія, карагана), є отруйні види (зіновать).

Характерна особливість Бобових – утворення на коренях бульбочкових бактерій, які здатні фіксувати атмосферний азот. Цим значно збільшується вміст білка у насінні, деякі види можна використовувати як сидеральні добрива (напр., люпин).

 

РОДИНА РОЗОВІ

Кількість видів даної родини у світі та на Україні: понад 3 тис. видів.

Поширення: космополітне, переважно в помірних і субтропічних областях північної півкулі.

Життєві форми: дерева, кущі, трави.

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – почергові, як правило, з прилистками, зрощеними з основою листка, прості чи складні;

б) квіти – актиноморфні (виняток підродина Хризобаланові, представники якої поширені у тропіках і мають зигоморфні квіти), найчастіше п'ятичленні, з подвійною оцвітиною, іноді з підчашею (як у суниць), тичинок багато. Квітколоже чашоподібне, плескате, вгнуте чи опукле, зав'язь верхня (напр., у суниць), нижня (напр., у яблуні), середня (напр., у шипшини);

в) суцвіття – квіти можуть бути поодинокі (шипшина) або у щитках (яблуня), китицях (черемха), зонтиках (вишня) чи волотях (таволга Дугласа), часто трапляються складні суцвіття;

г) плоди – листянка, кістянка, сім'янка, горішок, коробочка (збірні чи поодинокі, справжні чи несправжні).

Класифікація: за типом квіток, характером квітколожа і плодів родину поділяють на 7 підродин, для України характерними є представники 4-х

Практичне значення родини: дуже велике. Це важливі плодові культури (яблуня, груша, айва), кісточкові (слива, вишня, черешня, персик), ягідні (ожина, малина, суниці), декоративні (троянда, таволга), лікарські (глід, родовик, перстач) тощо.

РОДИНА КАПУСТЯНІ АБО ХРЕСТОЦВІТІ

Кількість видів даної родини у світі та на Україні: близько 3200; близько 200 видів.

Поширення: на всій земній кулі, особливо в областях з сухим помірним кліматом: Середземномор'ї, Південній Африці, Передній і Середній Азії.

Життєві форми: трав'янисті рослини, серед яких багато одно- та дворічників, у тропіках – напівкущі або кущі.

Характеристика вегетативних і генеративних органів:

а) листки – прості, почергові, без прилистків;

б) квіти – правильні, двостатеві. Чашечка чотирилиста, віночок з чотирьох пелюсток, розміщених навхрест, тичинок шість, розташованих у два кола, дві тичинки зовнішнього кола коротші, а чотири внутрішнього – довші. Маточка складається з двох зрослих плодолистків, зав'язь верхня;

в) суцвіття – китиця;

г) плоди – стручок чи стручечок, рідко горішок.

Класифікація: за будовою плоду розрізняють

1) види із стручком лінійним, розкривним (капуста, левкой);

2) види із нерозкривним, або членистим стручком (редька, редиска);

3) види із плодом стручечком чи горішком (грицики, талабан, рижій).

Практичне значення родини: овочеві (редиска, капуста), кормові (ріпак), олійні (рижій, рапс, кольза), пряні (гірчиця, хрін), декоративні (левкой). Багато видів є бур'янами (редька дика, сухоребрик, талабан).