Друкувати книгуДрукувати книгу

ТИП ХОРДОВІ.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА,СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ.ПІДТИП БЕЗЧЕРЕПНІ

Тип Хордові. Загальна характеристика, середовища існування. Підтип Безчерепні

Сайт: Підготовка до ЗНО - Освітній портал "Академія"
Курс: Підготовка до ЗНО з біології
Книга: ТИП ХОРДОВІ.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА,СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ.ПІДТИП БЕЗЧЕРЕПНІ
Надруковано: Гість
Дата: Friday 21 January 2022 9:32 AM

1. Тип хордові

Тип хордові

Тип включає близько 40 тис. видів, що живуть у морях, на суші, у повітрі, і 3 підтипи: Покривники, Бесчерепні (Головохордові) і Черепні (Хребетні).

Порівняльна характеристика безхребетних і хребетних тварин

 

Безхребетні

Ланцетники

Хребетні

Скелет

Зовнішній

Внутрішній (хорда)

Внутрішній: хорда, кістковий або хрящовий

Нервова система

Вузлового типу, нервові стовбури

Спинний мозок у вигляді трубки

Спинний мозок у вигляді трубки, головний мозок - з 5 відділів

Органи дихання: місце розташування

Груди, черевце

Голова (глотка)

Голова, груди

Органи дихання: форми

Поверхня тіла, дихальні трубки, трахеї, зябра, легені

Зябра

Вирости кишечнику: плавальний міхур, легені, зябра, шкіра

Будова й положення серця

Одно- або багатокамерне, на спинному боці тіла

Немає

Дво-, три-, чотирикамерне, на черевній стороні тіла

Кровоносна система

Незамкнута (за винятком кільчастих червів)

Замкнута

Замкнута

Розташування органів чуття

Різні частини тіла

Різні частини тіла

Голова

Органи захоплення їжі

Кінцівки

Ні, харчується пасивно

Щелепи, кінцівки

 

 

Представники типу хордових характеризуються наступними основними ознаками:

•                    Мають внутрішній осьовий скелет - хорду: у безчерепних вона зберігається все життя, у хребетних - заміщається хрящовим або кістковим хребтом.

•                    Центральна нервова система має вигляд трубки, розташованої на спинній стороні тіла над хордою. Порожнина нервової трубки - невроцель. У більшості хордових передній відділ нервової трубки розростається й утворює головний мозок (невроцель - шлуночки головного мозку).

•                    Травна трубка розташована під хордою. У передньому її відділі - зяброві щілини, що з’єднуються із зовнішнім середовищем і зберігаються або все життя (безчерепні, із хребетних - круглороті, риби), або тільки в ембріональному періоді розвитку (амфібії, наземні хребетні).

•                    Серце розташоване на черевній стороні тіла й направляє кров до головного кінця тіла.

•                    Зовнішні покриви мають двошарову будова й складаються з епідермісу та сполучнотканинної дерми.

•                    Хордові мають двобічну симетрію тіла, вторинну порожнину тіла (целом), метамерну (сегментарну) будова багатьох органів.

 

Класифікація Хордових

1.    Тип Хордові

(a) Підтип Головохордові, або цефалохордові

1.    Безчерепні (ланцетники)

(b) Підтип Покривники, або тунікати, або урохордові.

1.    -Асцидії

2.    -Піросоми

3.    -Сальпи

4.    -Бочонкові

5.    -Апендикулярії

(c)  Підтип Хребетні

1.    -Круглороті, або мішкозяброві (міноги та міксини)

 Надклас Риби

2.     – Плакодерми (вимерли)

3.     – Хрящові риби (акули та скати)

4.     – Акантоди (вимерли)

5.     – Костисті риби

6.    -Земноводні, або амфібії (жаби, ропухи, тритони)

7.    -Плазуни, або рептилії (крокодили, черепахи, ящірки та змії)

8.    -Птахи

9.    -Ссавці, або тварини

 

ПІДТИП БЕЗЧЕРЕПНІ

КЛАС ЛАНЦЕТНИКИ

Нечисленна група примітивних хордових тварин, у яких протягом життя зберігаються всі ознаки типу (відомо близько 20 видів ланцетників). Живуть винятково в морях, ведуть донний спосіб життя (у піску). Класичний представник  –  ланцетник.

Це невелика напівпрозора тварина довжиною 5 –  8 см, тіло його має торпедовидну форму, розвинений хвостовий плавець (у вигляді ланцета) і парні черевні складки (метаплевральні складки). Ротовий отвір оточений численними щупальцями. Шкіра представлена одношаровим епідермісом. М’язова система чітко сегментована (м'язові сегменти називаються міомерами).

•                    Внутрішній осьовий скелет представлений хордою, покритою щільною сполучнотканинною оболонкою.

•                    За способом харчування ланцетник - фільтратор. Травна система слабко диференційована. Глотка пронизана зябровими щілинами, що відкриваються в навколозяброву порожнину. На дні глотки лежить залозисте утворення, що виділяє слиз. Здобич поступає з течією води, харчові частки прилипають до слизу й за допомогою війок миготливого епітелію, що вистилає глотку, направляються в кишечник. Кишкова трубка утворює сліпе випинання - печінковий виріст (подібний до печінки хребетних).

image002.jpg

Поздовжній розріз ланцетника:

•                     1  –  хвостовий плавець; 2  –  спинний плавецю, 3  –  хвіст; 4  –  хорда. 5  –  нервова трубка; 6  –  вічка Гессе; 7  –  передротовий отвір, оточений щупальцями; 8  –  зяброві щілини; 9  –  метаплевральна складка; 10  –  печінковий виріст кишки, 11  –  кишка; 12  –  статеві залози; 13  –  навколозяброва порожнина; 14  –  анальний отвір.

 

•                    Кровоносна система замкнута, розвинене одне коло кровообігу, серця немає. Рух крові підтримується пульсуючою черевною аортою.

•                    Видільна система представлена численними парними нефридіями - трубочками, що розташовуються посегментно. Видільні отвори відкриваються в навколозяброву порожнину.

•                    Дихання здійснюється за допомогою зябер.

•                    Ланцетники  –  роздільностатеві тварини, їхні статеві залози не мають власних вивідних проток. Запліднення й розвиток личинки (з метаморфозом) відбуваються у воді.

•                    Над хордою уздовж усього тіла тягнеться нервова трубка. Центральна нервова система утворена трубкою з невроцелем усередині. Від нервової трубки відходять периферичні нерви. Органи чуття розвинені слабко, є світлосприймаючі пігментні плями, дотикальна клітина й нюхова ямка.

 

Ланцетник  –  популярний об'єкт досліджень зоологів, що пояснюється особливостями його будови. Усі основні ознаки типу Хордові зберігаються в нього впродовж усього життя. Вивчення будови ланцетника важливе для розуміння принципів організації хордових, походження та формування хребетних тварин у ході еволюції. Учені вважають, що особливості будови предків хребетних були дуже схожі на особливості будови у ланцетника.