ОХОРОНА ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ
Охорона видового різноманіття
Сайт: | Підготовка до ЗНО - Освітній портал "Академія" |
Курс: | Підготовка до ЗНО з біології |
Книга: | ОХОРОНА ВИДОВОГО РІЗНОМАНІТТЯ |
Надруковано: | Гість |
Дата: | Thursday 3 April 2025 12:39 PM |
1. Охорона видового різноманіття
Охорона природи
Важливість охорони біологічного різноманіття підкреслює і ратифікована урядами різних країн "Конвенція про охорону біологічного різноманіття" (1997 р)
Для реалізації цих документів розроблено Національну програму збереження біологічного різноманіття України на 1998-2015 рр.
З прийняттям цих документів розпочато новий етап в охороні довкілля і його мешканців. Згідно з ним біологічне різноманіття України слід охороняти, як національне багатство; його збереження і раціональне використання є важливою умовою стабільного розвитку країн.
Червона книга – це список рідкісних і зникаючих видів організмів, що потребують охорони. Одночасно проводиться робота із складанням так званих Чорних списків видів, які зникли з нашої планети, починаючи з 1600 року.
Зелена книга України – книга, до якої заносять рідкісні й типові для певної місцевості рослинні угрупування, які потребують особливого режиму їхнього використання.
Основні типи природних територій це:
1. заповідники (природні та біосферні),
2. національні природні парки,
3. заказники.
Заповідник - це конкретна ділянка землі або води, що знаходиться під охороною країни. Крім цього, це може бути невеликий науково-дослідний центр, за яким закріплюються певні простори на території. Порушувати природний спокій в заповідних зонах категорично заборонено і переслідується усією суворістю закону. Тих, хто все-таки зважиться на порушення - чекає штраф в пристойних розмірах.
Заказник - природний комплекс, в якому під захистом перебувають лише окремо взяті території: наприклад, рослини, тварини або інші особливо цінні та історично важливі об'єкти. На території заказника дозволені різні дії, що не тягнуть за собою заподіяння шкоди охоронюваним об'єктам.
Національні парки - території парків, на яких дозволено з'являтися, проводити час і відпочивати туристам, тут так ретельно не відслідковуються дії людей. Але, не дивлячись на це, тут постійно підтримується чистота, спокій, турбота про що знаходяться в парку тварин і рослини.
Всі різновиди заповідників переслідують одну мету - збереження даних природою ресурсів, унікальних тварин і рослин.
Перевага таких охоронюваних територій дуже велике. Всі рослини живуть у сприятливих для них умовах, про тварин постійно дбають, а природу не знищують відпочиваючі люди, які звикли залишати після себе купи не перегниває сміття.
У зв'язку з браком інформації туристи запросто зривають рослини, занесені до Червоної Книги, браконьєри вбивають рідкісних тварин з-за великих грошей. Так зникли з лиця Землі і вже ніколи не відновляться бик тур, мандрівний голуб, дикий кінь тарпан. Кожен погодиться, що це дуже сумно. Можливо, багато в чому це результат поганої охорони єгерів, доглядачів заповідників і заказників, а може через недостатнє покарання з боку держави за скоєне варварство.
У кожному разі, заповідники надають величезну допомогу для маленьких і великих, хворих і здорових, красивих і не дуже звірів і рослин, які самі себе захистити не зможуть. А також дозволяють боротися з браконьєрством і зберегти рідкісні види представників рослинного і тваринного світу.
Екологічна мережа
Екологі́чна мере́жа (Екомережа) – єдина територіальна система, якав ключає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і є частиною структурних територіальних елементів екологічної мережі – природних регіонів, екологічних коридорів, буферних зон.
Екомережа утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.
Структурні елементи екомережі
а) території та об'єкти природно-заповідного фонду;
б) землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;
в) землі лісового фонду;
г) полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;
ґ) землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;
д) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів;
є) інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу природну цінність);
є) земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;
ж) території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;
з) частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання – пасовища, луки, сіножаті тощо;
й) радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом.
Міжнародне співробітництво. Українська держава з перших днів незалежності бере активну участь у міжнародних природоохоронних заходах та реалізації екологічних програм і проектів. Так, відповідно до Закону "Про природно-заповідний фонд України" від 26 листопада 1993 року видано Указ Президента України "Про біосферні заповідники", яким затверджено перелік біосферних заповідників в Україні, що внесені Бюро міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО "Людина та біосфера" до міжнародної мережі біосферних заповідників. Станом на листопад 1993 року таких заповідників було три: Асканія-Нова (Херсонська обл.), Чорноморський (Херсонська, Миколаївська обл.), Карпатський (Закарпатська обл.). Міністерству закордонних справ України і Академії наук України доручено підготувати матеріали, необхідні для підписання угоди з Республікою Польща та Словацькою Республікою про створення міжнародного біосферного заповідника "Східні Карпати".
Міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища займає одне з важливих місць у зовнішньополітичному курсі України.
Україна як член ООН є суверенною стороною багатьох міжнародних природоохоронних угод і разом з іншими країнами світу продовжує активно працювати над завданнями щодо врятування нашої планети від екологічного лиха.
Українські вчені підтримують ділові стосунки зі своїми колегами з Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Болгарії та інших країн. Спільними силами ведуться дослідження екосистем Карпат, Полісся, Чорного моря, розробляються заходи щодо збереження рекреаційних ресурсів, рідкісної флори і фауни.
Значення рослин у природі та житті людини. Як нам відомо, всі люди і тварини дихають киснем і виділяють вуглекислий газ. Кількість вуглекислого газу в повітрі також збільшується від спалювання палива. А рослини у свою чергу поглинають вуглекислий газ з повітря на світлі і виділяють кисень.
Крім цього рослини збагачують повітря киснем, зменшуючи кількість вуглекислого газу. З огляду на те, що кисень є необхідним компонентом для життя людей і тварин, життя на Землі без зелених рослин була б неможлива.
Щоб збагатити міста і села киснем - проспекти, бульвари, вулиці і т.д. озеленюють. Люди висаджують дерева, чагарники, облаштовують парки, бульвари, квітники, газони. Загалом, в будь-якому місті на планеті намагаються якнайбільше насадити рослин, які так необхідні для збереження здоров'я населення. Враховуючи те, що рослини поглинають вуглекислий газ, вони також виділяють в повітря кисень і деякі газоподібні речовини, які затримують пил і знищуют шкідливі для здоров'я мікроби.
До того ж, рослини є найпершим джерелом органічних речовин, як для людини, так і для тварин. Люди використовують рослини у їжу. Велика кількість рослин використовується як лікарські.
Перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення,
видів рослин на території Тернопільської області.
№ п/п |
Назви рослин |
1. |
Авринія скельна (Aurinia saxatalis (L.) Desv.). |
2. |
Аденофора лілієлиста (Adenophora liliiflora L.). |
3. |
Аконіт кущистий (Aconitum eulophum Reichenb). |
4. |
Аконіт молдавський (Aconitum moldavicum Hacg.). |
5. |
Аконіт строкатий (Ackonitum variegatum L.). |
6. |
Анемона нарцисоцвіта (Anemone narcissiflora L.). |
7. |
Арум Бессерів (Arum besseranum Schott). |
8. |
Аспленій волосовидний (Asplenium trichomane L.). |
9. |
Аспленій муровий (Asplenium ruta-muraria L.). |
10. |
Берека (Sorbus torminalis (L.) Crantz.). |
11. |
Білозір болотний (Parnassia palustris L.). |
12. |
Бобівник трилистий (Menyanthes trifoliate L.). |
13. |
Брусниця (Rhodococcum vitis-idaea (L.) ( Avror). |
14. |
Бурачок гірський (Alyssum montanum L.). |
15. |
В’язіль увінчаний (Coronilla coronata L.). |
16. |
Вишня кущова (Cerasus fruticosaPall.). |
17. |
Вівсюнець пустельний (Helictotrichon desertorum (Less.) Nevski). |
18. |
Вільха сіра (Alnus incana L.) Moench.). |
19. |
Вовчі ягоди звичайні (Daphne mesereum L.). |
20. |
Волошка Маршалла (Centaurea marschalliana Spreng.). |
21. |
Волошка східна (Centaurea orientalis L.). |
22. |
Волошка тернопільська (Centaurea ternopoliensis Dobrocz.). |
23. |
Воронець колосистий (Actea spicata L.). |
24. |
Гадючник звичайний (Filipendula vulgaris Moench.). |
25. |
Гвоздика Андржійовського (Dianthus andrzejowskianns (Zapal.)). |
26. |
Гвоздика несправжньопізня (Dianthus pseudoserotinus Blocki.). |
27. |
Гвоздика польська (Dianthus polonicus Zapal.). |
28. |
Геліосперма таємна (Heliosperma acranum Zapal.). |
29. |
Гіацинтик блідий (Hyacintella leucophaea (C.Koch) Schur). |
30. |
Глечики жовті (Nuphar lutea (L.) Smith). |
31. |
Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.). |
32. |
Гострокільник волосистий (Oxytropis pilosa (L.) DC). |
33. |
Грушанка круглолиста (Pirola rotundifolia L.). |
34. |
Грушанка мала (Pyrola minor L.). |
35. |
Гусимець пужниковий (Arabis turrita L.). |
36. |
Ефедра двоколоса (Ephedra distachya L.). |
37. |
Залізниця гірська (Sideritis montana L.). |
38. |
Заяча конюшина Шиверека (Anthyllis schiwereckii (DC.) Blocki). |
39. |
Зимолюбка зонтична (Chimaphila umbellata (L.) W.Barton). |
40. |
Зубниця бульбиста (Dentaria bulbiferia L.). |
41. |
Кадило сарматське (Melitis sarmatica Klok.). |
42. |
Кизильник чорноплідний (Cotoneaster melanocarpus Fisch. ex Blytt.). |
43. |
Клопогін європейський (Cimicifuga europaea Schipcz.). |
44. |
Конвалія звичайна (Convallaria majalis L.). |
45. |
Конюшина блідо-жовта (Trifolium ochroleucon Huds.). |
46. |
Конюшина гірська (Trifolium montanum L.). |
47. |
Конюшина паннонська (Trifolium pannonicum Jacg.). |
48. |
Конюшина червонувата (Trifolium rubens L.). |
49. |
Косарики черепитчасті (Gladiolus imbricatus L.). |
50. |
Костяниця (Rubus saxatilis L.). |
51. |
Котячі лапки дводомні (Antennaria dioica (L.) Gaertn.). |
52. |
Крем‛янчик гарний (Telekia speciosa (Schreb.) Baumg.). |
53. |
Кремена гібридна (Petasites hybridus (L.) Gaertn., Mey.et Schreb.) |
54. |
Купальниця європейська (Trollius europaeus L.). |
55. |
Купина кільчаста (Polygonatum verticillaturm (L.) All). |
56. |
Латаття біле (Nymphaea alba L.). |
57. |
Леопольдія тонкоцвіта (Leopoldia teruiflora (Tausch) Heldr.). |
58. |
Листовик сколопендровий (Phyllitis scolopendrium (L.) Newm.). |
59. |
Ломиніс цілолистий (Clematis integrifolia L.). |
60. |
Люцерна маленька (Medicago minima (L.) Bartalini). |
61. |
Маренка дністровська (Asperula tyraica Bess.). |
62. |
Маренка Міхельсона (Asperula michelsoni V.Krecz.). |
63. |
Маруна щиткова (Pyrethrum corymbosum (L.) Moench.). |
64. |
Мигдаль степовий (Amygdalus nana L.). |
65. |
Мінуарція дністровська (Minuartia thyraica Klok.). |
66. |
Мінуарція побільшена (Minuartia aucta Klok.). |
67. |
Мірикарія німецька (Myricaria germanica (L.) Desv.). |
68. |
Молодило руське (Sempervivum ruthenicum Schnittsp. et C.B.Lehm.). |
69. |
Молочай Клокова (Euphorbia klokovii Dubovik). |
70. |
Настінниця лікарська (Parietaria officinalis L.). |
71. |
Незабудка Людмили (Myosotis ludomilae Zaverucha). |
72. |
Образки болотні (Calla palustris L.). |
73. |
Одинарник європейський (Trientalis europea L.). |
74. |
Одноквітка звичайна (Moneses uniflora (L.) A. Gray.). |
75. |
Орлики звичайні (Aguilegia vulgaris L.). |
76. |
Осока низька (Carex humilis Leys). |
77. |
Перстач білий (Potentilla alba L.). |
78. |
Півники злаколисті (Iris graminea I.). |
79. |
Півники угорські (Iris hungarica Waldst. et Kit). |
80. |
Підмаренник Бесcерів (Galium besseri Klok.). |
81. |
Підмаренник суборовий (Calium subnemorale Klok. et Zaverucha). |
82. |
Підмаренник членистий (Calium articulatum Lam.). |
83. |
Плаун булавовидний (Lycopodium clavatum L.). |
84. |
Плющ звичайний (Hedera helix I.). |
85. |
Пухирник звичайний (Utricularia vulgaris L.). |
86. |
Росичка круглолиста (Thalictrum podolicum Lecoyer.). |
87. |
Рутвиця орликолиста (Thalictrum aguilegifolium L.). |
88. |
Рутвиця подільська (Thalictrum podolicum Lecoyer.). |
89. |
Самосил передгірний (Teucrium praemontanum Klok.). |
90. |
Самосил подільський (Teucrium podolicum). |
91. |
Сеслерія Гейфлера (Sesleria heuflerana Schur.). |
92. |
Синяк плямистий (Echium maculatum L.). |
93. |
Сізюрінхій гірський (Sisurinchium montanum Greene). |
94. |
Скорзонера пурпурова (Scorsonera purpurea L.). |
95. |
Сон широколистий (Pulsatilla latifolia Rupr.). |
96. |
Стародуб широколистий (Laserpitium latifolium L.). |
97. |
Таволга пиківська (Spiraea pikoviensis Bess.). |
98. |
Таволжник дводомний (Aruncus dioiscus (Walter) Fernald). |
99. |
Тирлич хрещатий (Gentiana cruciata L.). |
100. |
Тирличничок осінній (Gentianella amarella (L.) Boern.). |
101. |
Тринія багатостеблова (Trinia multicaulis Schischk.). |
102. |
Ферульник лісовий (Ferulago sylvatica (Bess.)Reichenb.) |
103. |
Фіалка різнолиста (Viola epipsila Ledeb.). |
104. |
Фізаліс звичайний (Physalis alkekengi L.). |
105. |
Хвощ членистий (Eguisetum telmateia Ehrh.). |
106. |
Холодок кільчастий (Asparagus verticillatus L.). |
107. |
Холодок лікарський (Asparagus officinalis L.). |
108. |
Холодок несправжньошерстистий (Asparagus pseudoscaber Grecescu). |
109. |
Цибуля гірська (Allium montanum F.W.Schmidt). |
110. |
Цибуля жовтіюча (Allium flavenscens Bess.). |
111. |
Цибуля подільська (Allium podolicum (Aschers. et Graebn). Blocki ex Racib.) |
112. |
Цмин пісковий (Helichrysum arenarium (L.) Moench.). |
113. |
Чебрець Маршаллів (Thymus marschallianus Willd.). |
114. |
Чебрець моховий (Thymus muscosus Zaverucha). |
115. |
Шавлія поникла (Salvia nutans L.). |
116. |
Шолудивник Кауфмана (Pedicularis kaufmanii Pinzg.). |
117. |
Юринея вапнякова (Jurinea calcarea Klok.). |
118. |
Язичник карпатський (Ligularia carpatica (Schott, Nym. et Kotschy) Pojark.). |