Дієслово / das Verb

1. Теперішній час / Präsens

Präsens  –  проста дієслівна форма, що служить для виражен­ня теперішнього часу, часто вживається також для передачі майбутнього часу. Präsens утворюється від основи інфінітива. Більшість дієслів утворюють Präsens додаванням до основи ін­фінітива особових закінчень. Дієслова, основа яких закінчуєть­ся на -t, -d, -tm, -dm, -fn перед особовим закінченням мають голосну -е в 2-й особі однини і множини й у 3-й особі однини. Дієслова, основа яких закінчується на -s, -ß, -z втрачають -s у закінченні 2-ї особи однини.

ich	mache	spiele	arbeite	zeichne	heiße	tanze
du	machst	spielst	arbeitest	zeichnest	heißt	tanzt
er, sie, es	macht	spielt	arbeitet	zeichnet	heißt	tanzt
wir	machen	spielen	arbeiten	zeichnen	heißen	tanzen
ihr	macht	spielt	arbeitet	zeichnet	heißt	tanzt
sie, Sie	machen	spielen	arbeiten	zeichnen	heißen	tanzen

Більшість сильних дієслів утворюють Präsens за загальним правилом. Однак сильні дієслова з кореневими голосними -а, -о, -au отримують умлаут у 2-й та 3-й особах однини:

 Сильні дієслова з кореневим голосним -е змінюють його в 2-й і 3-й особі однини на короткий чи довгий -і (-іе):

Неправильні дієслова sein, haben, werden відмінюються з різними відхиленнями від загального правила:

Дієслово wissen відмінюється по-особливому. Як у модаль­них дієслів, у нього немає особових закінчень у 1-й і 3-й особі однини і коренева голосна в однині змінюється:

• ich weiß, du weißt, er weiß, wir wissen, ihr wisst, sie wissen.

Дієслово wissen уживається з вказівними займенниками es, das «це»; з неозначеними займенниками alles, viel, nichts та ін.; з додатковими підрядними реченнями:

• Ich weiß das nicht. Du weißt viel. Er weiß, dass ich bald komme.

В інших випадках уживається дієслово kennen з тим же зна­ченням:

• Ich kenne ihn gut. Du kennst dieses Werk von Goethe.

 Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

2. Простий минулий час / Prätertum

Präteritum, проста форма минулого часу, вживається пере­важно в оповіді, розповіді. У 1-й і 3-й особі однини особові за­кінчення відсутні, інші закінчення такі ж, що й у Präsens. Ві­докремлювана частина дієслова ставиться також наприкінці речення:

Als ich gestern auf der Couch lag und ein Buch las, kam Klaus herein. Er nahm mir das Buch aus der Hand, rollte mich von der Couch und sagte einfach: «Guten Tag!»

Слабкі дієслова утворюють Präteritum за допомогою суфікса -te, що приєднується до основи інфінітива перед особовими за­кінченнями. Перед суфіксом ставиться голосний -е-, якщо осно­ва закінчується на -t, -d, -dm, -chn, -ffn:

ich	machte	arbeitete
du	machtest	arbeitetest
er,sie, es	machte	arbeitete
wir	machten	arbeiteten
ihr	machtet	arbeitetet
Sie, sie	machten	arbeiteten

 Сильні дієслова утворюють Präteritum без суфікса, за допо­могою зміни кореневої голосної в основі. Це явище називається Ablaut, форму Präteritum таких дієслів варто запам'ятовувати. Список основних форм сильних і неправильних дієслів можна знайти, як правило, в кінці будь-якого німецько-українського словника. Особові закінчення в сильних дієслів такі ж, як і в слабких:

ich	schrieb	las
du	schriebst	lasest
er,sie, es	schrieb	las
wir	schrieben	lasen
ihr	schriebt	last
Sie, sie	schrieben	lasen

 Неправильні дієслова haben, sein, werden, tun утворюють Präteritum особливим способом:

	haben	sein	werden	tun
ich	hatte	war	wurde	tat
du	hattest	warst	wurdest	tatest
er,sie, es	hatte	war	wurde	tat
wir	hatten	waren	wurden	taten
ihr	hattet	wart	wurdet	tatet
Sie, sie	hatten	waren	wurden	taten

 Модальні дієслова утворюють Präteritum за допомогою суфік­са -te й особових закінчень, при цьому вони втрачають умлаут:

können  –  konnte, mögen  –  mochte, dürfen  –  durfte, müssen  –  musste, wollen  –  wollte, sollen  –  sollte.

Змінюють голосну літеру в основі й отримують суфікс -te в Präteritum також неправильні дієслова:

wissen  –  wusste, kennen  –  kannte, rennen  –  rannte, denken  –  dachte, bringen  –  brachte.

 

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

 

3. Складний минулий час / Perfekt

Perfekt, складна форма минулого часу, вживається переважно в діалогічному мовленні, утворюється з допоміжними дієсловами «haben» та «sein».

Ich habe gesagt

Du hast gesagt

Er, sie, es hat gesagt

Wir haben gesagt

Ihr habt gesagt

Sie, sie haben gesagt                       

           

Ich bin gefahren

Du bist gefahren

Er, sie, es ist gefahren

Wir sind gefahren

Ihr seid gefahren

Sie, sie sind gefahren

 

З допоміжним дієсловом haben Perfekt утворюють більшість дієслів:

1)усі перехідні дієслова, тобто дієслова, у яких є прямий додаток в Akkusativ:

haben, machen, lesen, schreiben, bekommen та ін.;

2)усі зворотні дієслова:

sich setzen, sich interessieren, sich unterhalten, sich ansehen та ін.;

3)усі безособові дієслова: regnen, schneien;

4)усі модальні дієслова: können, müssen;

5)більшість неперехідних дієслів, які позначають перебування в якому-небудь стані: schlafen, sitzen, liegen.

 

З допоміжним дієсловом sein Perfekt утворюють дієслова, які позначають:

1)рух: gehen, fahren, kommen, fliegen;

2)перехід з одного стану в інший (неперехідні дієслова): aufwachen, aufstehen, sterben;

3)а також дієслова sein, werden, bleiben, begegnen, folgen, gelingen, geschehen, passieren і деякі інші.

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

4. Передминулий час / Plusquamperfekt

Plusquamperfekt, складна форма минулого часу, вживається для позначення дії, що відбувалася раніше за іншу дію, вира­жену формою Präteritum. Plusquamperfekt утворюється за допомогою дієслів haben чи sein в особовій формі Präteritum і Partizip II основного дієсло­ва. Вибір допоміжного дієслова той самий, що і при утворенні Perfekt:

ich	hatte		ich	war
du	hattest		du	warst
er	hatte	gearbeitet	er	war	gekommen
wir	hatten		wir	waren
ihr	hattet		ihr	wart
sie	hatten		sie	waren

Plusquamperfekt уживається часто в складнопідрядних ре­ченнях часу із сполучником nachdem:

•  Nachdem sie die Hausaufgabe gemacht hatte, ging sie spazieren.

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

 

5. Майбутній час / Futur

Futur, складна дієслівна форма майбутнього часу, утворюєть­ся за допомогою допоміжного дієслова werden в особовій формі Präsens і інфінітива основного дієслова, яка ставиться напри­кінці речення:

 

 

 

 

 

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

 

 

 

 

 

6. Значення й уживання часових форм дійсного стану / Bedeutung und Verwendung der Zeitformen des Indikativs

Das Präsens
1) для передачі дії в теперіш­ньому часі;	Im Park sitzen wir auf der Bank.
2) для передачі дії взагалі (загальні висловлення, прислів'я та ін.);	Man soll das Eisen schmieden, solange es heiß ist.
3) для передачі дії в майбут­ньому, найчастіше разом з відповідними обставинами часу;	Bald fahren wir nach Ägypten.
4) для передачі дії в минуло­му в емоційному, наочному повідомленні (теперішній час емоційної розповіді, історич­ний теперішній час).	Wir gehen spät am Abend durch den Park spazieren. Plötzlich hören wir hinter uns schnelle Schritte.« Wir bekommen Angst...
Das Präteritum
1) для передачі дії або стану в ми­нулому в розповіді, повідом­ленні, описі.	Die Besucher fuhren durch die Stadt. Sie besichtigten viele Sehenswürdigkeiten, besuchten einige Museen. Am Abend gingen sie ins Theater.
Das Perfekt
1) для вказівки на минулий час. Стоїть у коротких вис­ловленнях, повідомленнях (часто в розмові, діалозі);	Wann bist du gekommen? Ich habe mich schnell umgezogen und nach 10 Minuten war ich schon da.
2) для позначення дії в минуло­му з результативним значен­ням;	Peter ist vor einigen Stunden eingeschlafen.
3) для позначення майбут­ньої дії. Perfekt виражає при цьому дію, яку передбачено закінчити до певного момен­ту часу.	Bis zum nächsten Jahr hat er seine Dissertation abgeschlossen.
Das Plusquamperfekt
1) для позначення дії в минуло­му. Він уживається відносно і виражає передування щодо дії, яка виражена претериту- мом.	Als er ankam, hatten sie die Arbeit schon beendet.
Das Futur І
1) для позначення дії в майбут­ньому;	Sie wird sich auf die Prüfung vorbereiten.
2) для позначення передбачува­ної дії в теперішньому часі.	Er wird (jetzt) im Büro sein. (Er ist jetzt wohl im Büro sein)

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

7. Дієприкметник І / Partizip I

Partizip І, дієприкметник І, являє собою іменну форму дієсло­ва, яка утворюється від основи інфінітива за допомогою суфікса -end:

• leb(en) + end = lebend, spiel(en) + end = spielend.

Partizip І уживається переважно як означення до іменника і відмінюється, як прикметник, перекладається дієприкметни­ком, частіше за допомогою описових конструкцій:

• der blühende Baum  –  квітуче дерево; der lesende Student  –  студент, який чи­тає.

Partizip І з часткою zu має пасивне значення необхідності чи можливості і перекладається підрядним реченням:

das zu lesende Buch  –  книга, яку слід прочитати.

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

8. Дієприкметник ІІ / Partizip ІІ

Partizip II, дієприкметник II, –  третя основна форма дієслова. Слабкі дієслова утворюють Partizip II приєднанням до основи інфінітива префікса ge- і суфікса -(e)t:

• machen –  gemacht, arbeiten – gearbeitet, fragen – gefragt.

Префікс ge- є відсутнім, якщо дієслово має суфікс -іег:

• studieren – studiert, reparieren – repariert.

Сильні дієслова утворюють Partizip II за допомогою приєднання до основи інфінітива префікса ge- і суфікса -еn; голосний основи може бути змінений:

• kommen –  gekommen, schreiben –  geschrieben, nehmen –  genommen, liegen –  gelegen.

Дієслова з невідокремлюваними префіксами в Partizip II не мають префікса ge-:

• erzählen – erzählt, beginnen – begonnen, besuchen – besucht.

Дієслова з відокремлюваними префіксами і складні дієслова отримують префікс ge- між відокремлюваною частиною й основою:

• ablegen – abgelegt, vorstellen  – vorgestellt, fernsehen – ferngesehen.

Усі неправильні і модальні дієслова утворюють Partizip II особливим способом:

• gehen – gegangen, tun –  getan, müssen  – gemusst.

Partizip II у реченні з Perfekt ставиться зазвичай на останнє місце:

• Ich habe in dieser Woche viel gearbeitet.

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

9. Поширене означення / Erweitertes Attribut

Partizip І і II як означення часто виступають зі словами, що їх доповнюють. Такі групи слів разом з дієприкметником нази­ваються поширеними означеннями. Вони звичайно стоять між артиклем чи займенником, що заступає артикль, і іменником, до якого відносяться. У поширеному означенні дієприкметник займає останнє місце безпосередньо перед іменником:

• Die vom Lehrer korrigierten Aufsätze liegen auf dem Tisch.

• Die zur nächsten Stunde zu lernenden Vokabeln sind an der Tafel geschrieben.

При перекладі таких конструкцій варто спочатку перекласти іменник, до якого відноситься поширене означення, потім пере­класти дієприкметник і належні до нього слова.

Поширене означення може бути утворене і деякими прик­метниками з належними до них словами:

• In unserem Lehrbuch gibt es den vom Lehrer zur heutigen Stunde aufgegebenen Text.

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

10. Модальні дієслова / Modalverben

Модальні дієслова können, dürfen, wollen, mögen, sollen, müssen також відносяться до неправильних дієслів, тому що при відмінюванні в Präsens вони не мають особових закінчень у 1-й і 3-й особі однини, крім того, всі вони, за винятком sollen, змінюють кореневу голосну чи втрачають умлаут. У множині вони відмінюються за загальним правилом:

	dürfen	können	mögen	wollen	sollen	müssen
ich	darf	kann	mag	will	soll	muss
du	darfst	kannst	magst	willst	sollst	musst
er,sie, es	darf	kann	mag	will	soll	muss
wir	dürfen	können	mögen	wollen	sollen	müssen
ihr	dürft	könnt	mögt	wollt	sollt	müsst
sie,Sie	dürfen	können	mögen	wollen	sollen	müssen

 

Модальні дієслова виражають ставлення до дії, тому вони за­звичай уживаються з інфінітивом іншого дієслова, що ставить­ся наприкінці речення:

• Ich kann schon gut schwimmen. Ich möchte in den Ferien Spanisch lernen.

Дієслово sollen виражає:

а)   наказ, закон:

• Du sollst nicht töten;

б)   обов'язок, моральні вимоги:

• Jeder soll die Lebensart des anderen anerkennen;

в)   необхідність як волю іншої особи:

• Ich soll nicht rauchen. Das hat der Arzt gesagt.

Іноді воно вживається в питаннях, коли запитується про ба­жання іншої особи:

• Soll ich dir helfen?

Дієслово müssen виражає внутрішню чи зовнішню потребу, необхідність:

• Ich muss gut lernen.
• Mein Vater ist krank, ich muss nach Hause fahren.
• Nach dem Unfall mussten wir zu Fuß nach Hause gehen.

Дієслово dürfen означає «мати дозвіл, сміти»:

• Darf ich fragen? Man darf im Zimmer nicht rauchen.

Дієслово wollen виражає бажання, волю діючої особи:

• Ich will essen.

Це бажання може бути виражене менш категорично, більш чемно за допомогою особливої форми дієслова mögen  –  möchte, тобто «хотів би»:

• Ich möchte essen.

Ця форма дуже вживана і має ті ж особові закінчення, що і всі інші модальні дієслова:

• Möchtest du ins Theater gehen? Wann möchte er hier sein?

Саме дієслово mögen найчастіше вживається без інфінітива і виражає уподобання, любов до кого-небудь або чого-небудь:

• Sie mag Eis. Вона любить морозиво.

• Ich mag ihn nicht. Він мені не подобається.

Дієслово können виражає можливість, уміння:

• Er kann gut Tennis spielen. Ich kann den Text ohne Wörter­buch übersetzen.

Модальне значення в сполученні з інфінітивом інших дієслів має дієслово lassen «наказувати, змушувати, дозволяти, давати можливість». Воно відмінюється як сильне дієслово:

• Die Mutter lässt das Kind auf dem Hof spielen.
• Ich lasse ihnkommen.
• Der Lektor lässt uns den Text übersetzen.

Perfekt модальних дієслів у самостійному вживанні трап­ляється рідко:

• Ich habe das gesollt, gewollt, gekonnt.

Частіше вживається Perfekt модальних дієслів у сполученні з інфінітивом інших дієслів. У таких реченнях модальні дієсло­ва також стоять в інфінітиві:

• Ich habe kommen müssen.

 

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

11. Наказовий спосіб / Imperativ

Imperativ, наказовий спосіб, виражає прохання, наказ, пораду і т.п. Він уживається в спонукальних реченнях, дієслово стоїть на початку речення. У німецькій мові розрізняють чотири форми імператива.

1. Звертання до 2-ї особи однини утворюється від основи інфінітива із закінченням -е чи без нього:

• Warte! Schreibe! Geh(e)! Komm! Sag!

2. Сильні дієслова змінюють кореневий голосний -е на -і:

• sprechen – Sprich!; geben – Gib!; nehmen – Nimm!; sehen – Sieh(e)!; lesen – Lies!

3. Звертання до 2-ї особи множини утворюється, як і відповідна форма Präsens, додаванням до основи інфінітива закінчення -(e)t:

• Kommt! Schreibt! Geht! Sagt! Gebt! Seht! Nehmt!

4. Форма ввічливого звертання утворюється як відповідна форма Präsens. Займенник Sie ставиться після дієслова:

• Warten Sie! Kommen Sie! Lesen Sie bitte!

5. Імператив 1-ї особи множини являє собою заклик до спільної дії, тобто звертання до особи, включаючи того, хто говорить; утворюється він, як і відповідна форма Präsens. Займенник wir ставиться після дієслова:

• Lesen wir! Gehen wir ins Kino!

6. Іноді вживається також зворот з модальним дієсловом wollen:

• Wollen wir ins Kino gehen! Wollen wir ein Lied singen!

7. Дієслово sein утворює форми імператива особливим способом: для 2-ї особи однини – Sei!; для 2-ї особи множини – Seid!; ввічливе звертання – Seien Sie!

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

12. Пасивний стан / Passiv

Passiv, пасивний стан, виражає спрямованість дії на підмет, утворюється за допомогою дієслова werden у всіх часових формах і Partizip II перехідних дієслів. (Passiv не можуть утворювати такі дієслова: haben, bekommen, erfahren, besitzen, interessieren, wissen, kennen, zählen і деякі інші). Розходженню між активом і пасивом видно на такому прикладі:

• Ich lese ein Buch. (Aktiv)  –  Das Buch wird gelesen. (Passiv).

У першому peченні іменник das Buch в Akkusativ являє собою прямий додаток до перехідного дієслова lesen. Він означає предмет, на який спрямована дія. У другому реченні спрямованість дії зберігається, але іменник, що позначає предмет, на який спрямована дія, стоїть у Nominativ і є пасивним, а дієслово має пасивну форму.

Passiv має ті ж часові форми, що і розглянутий раніше актив. Präsens і Präteritum Passiv утворюються відповідно з Präsens чи Präteritum дієслова werden і Partizip II основного дієслова:

• Präsens Passiv  –  er wird gefragt

• Präteritum Passiv  –  er wurde gefragt     

Perfekt і Plusquamperfekt Passiv утворюються з відповідної форми дієслова werden і Partizip II основного дієслова. Partizip II дієслова werden має тут особливу форму worden, що ставиться наприкінці речення після Partizip II основного дієслова:

• Perfekt Passiv  –  er ist gefragt worden

• Plusquamperfekt Passiv  –  er war gefragt worden     

Futur Passiv утворюється з Futurum дієслова werden і Partizip II основного дієслова: er wird gefragt werden. В Passiv звичайно вживається в реченнях без вказівки на дійові особи, тобто в них представлений підмет, що позначає предмет,  на який спрямована дія, і присудок  –  дієслово в формі Passiv. Такий пасив називається двочленним:      

• Der Brief ist geschrieben worden. Das Haus wird gebaut.

 

ТРИЧЛЕННИЙ ПАСИВ

Якщо в реченні вказується дійова особа чи предмет, за допомогою якого виконується дія, такий Passiv називається тричленним. Дійова особа вводиться в речення з прийменником von, а предмет, за допомогою якого виконується дія, вводиться прийменниками durch чи mit:

• Die Tür wird von der Mutter leise geöffnet. Der Hafen und die Stadt wurden durch eine Eisenbahn verbunden. Der Brief ist mit Bleistift geschrieben worden.

 

БЕЗОСОБОВИЙ ПАСИВ

У реченнях з безособовим Passiv є відсутнім підмет, що позначає предмет, на який спрямована дія. Як формальний підмет при прямому порядку слів уживається безособовий займенник es. При зворотному порядку слів він опускається. Присудок стоїть у 3-й особі однини:

• Es wurde laut gesprochen. Im Zimmer wird gesungen und gelacht.

 

НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ПАСИВНОГО СТАНУ

Infinitiv Passiv, особлива форма інфінітива, утворюється з Partizip II основного дієслова й інфінітива werden:

• gelesen werden, geschrieben werden, gemacht werden.

Infinitiv Passiv часто вживається в сполученні з модальними дієсловами müssen, sollen, können, dürfen:

• Dieses Buch soll gelesen werden. Diese Arbeit kann leicht gemacht werden.

Такі речення перекладаються як «Ця книга повинна бути прочитана» і «Цю книгу треба прочитати», «Ця робота може бути легко зроблена» чи «Цю роботу можна легко зробити».

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

13. Статив / Stativ

Часові форми статива утворюються за допомогою допоміжного дієслова sein і Partizip II основного дієслова. Три останніх форми мало вживані.

Präsens

Die Tür ist geschlossen.

Präteritum

Die Tür war geschlossen.

Perfekt

Die Tür ist geschlossen gewesen.

Plusquamperfekt

Die Tür war geschlossen gewesen.

Futur

Die Tür wird geschlossen sein.

Статив позначає стан суб'єкта, що виступає як результат закінченої дії:

• Er ist erkältet, erhitzt, verliebt, verlobt.

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

14. Неозначена форма дієслова / Infinitiv

Infinitiv, неозначена форма дієслова, найчастіше вживається як змінювана частина складеного дієслівного присудка:

• Er kann gut tanzen.

У багатьох випадках, однак, Infinitiv може виступати і в ролі інших членів речення, тобто як підмет:

• Lesen ist wichtig;

дода­ток:

• Ich fange an, zu arbeiten;

означення:

• Ich habe den Wunsch, nach Amerika zu fliegen.

У німецькій мові є дві форми Infinitiv: Infinitiv І та Infinitiv II. Infinitiv І має завжди закінчення -еn:

• lesen, tanzen, erzählen.

Infinitiv II утворюється за допомогою Partizip II основного дієслова та неозначеної форми допоміжних дієслів haben / sein (вибір допоміжного дієслова такий же, як і при утворенні Per­fekt). Infinitiv II указує на передчасність чи закінчення дії:

• Ich bin froh, dich kennen gelernt zu haben. Я радий, що познайомився з тобою.

До інфінітива можуть відноситися різні слова: додатки й об­ставини. Інфінітив із залежними до нього словами утворює ін­фінітивну групу, в якій він займає останнє місце. Ця група зви­чайно відокремлюється комою:

• Er hat vor, im nächsten Monat alle Prüfungen abzulegen.

У більшості випадків інфінітив уживається з часткою zu, що ставиться перед ним:

• Es hört auf, zu regnen.

Якщо інфінітив має відокремлювану частину, zu ставиться між нею й основою:

• Es ist jetzt Zeit aufzustehen.

Без частки zu інфінітив уживається:

1) з модальними дієсловами і дієсловом lassen:

• Ich muss schon nach Hause gehen. Der Lektor lässt uns oft antworten;

2) у зворотах з дієсловами почуттєвого сприйняття sehen, hören, fühlen, наприклад:

• Ich höre ihn Klavier spielen.

Такі звороти перекладаються підрядними реченнями із спо­лучниками «що» або «як»:

• Я чую, як (що) він грає на піаніно.

3) з дієсловами machen, finden, bleiben, heißen, nennen, fahren, gehen, lehren, lernen, helfen:

• Wir bleiben noch in der Bibliothek arbeiten. Sie geht jeden Morgen Brötchen kaufen. Die Mutter lehrt das Kind lesen.

Без zu інфінітив уживається і тоді, коли він є підметом (неза­лежний інфінітив) і стоїть на першому місці в реченні:

• Turnen ist gesund, але: Es ist gesund, täglich zu turnen.

В інших випадках інфінітив уживається із zu. При перекладі інфінітивних груп варто починати з інфінітива:

• Er träumt davon, Lehrer zu werden. Він мріє стати вчи­телем.

Інфінітив з haben і sein

Інфінітив з дієсловами haben і sein має особливе значення. Реченням з haben + zu + Infinitiv відповідають речення з мо­дальними дієсловами müssen або sollen:

• Ich habe diese Arbeit zu schreiben. - Ich muss (soll) diese Arbeit schreiben.

У реченнях з sein + zu + Infinitiv до модального значення Додається ще й пасивне, такі реченні відповідають реченням з модальними дієсловами müssen, sollen, können + Infinitiv Passiv:

• Die Bücher sind nur im Lesesaal zu lesen. = Die Bücher sollen (müssen, können) nur im Lesesaal gelesen werden.

Інфінітивні звороти

Інфінітивні звороти являють собою інфінітивні групи, що вводяться за допомогою um ... zu «щоб», statt... zu «замість того, щоб», ohne ... zu «не + дієприслівник». Інфінітивні зворо­ти можуть стояти наприкінці чи на початку речення і завжди відокремлюються комою:

• Er geht ins Geschäft, um Lebensmittel zu kaufen.
• Ich fahre in ein Sanatorium, um mich dort gut zu erholen.
• Der Saal war zu klein, um alle aufzunehmen.
• Er ging fort, ohne sich umzusehen.
• Er ging fort, ohne Abschied genommen zu haben.
• Er ging fort, statt uns zu helfen.

 

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.

15. Умовний спосіб / Konjunktiv

Konjunktiv, умовний спосіб, служить за своїм основним зна­ченням для позначення події як опосередкованої, нереальної або ще недійсної в широкому розумінні.

Теперішній час Konjunktiv утворюється за допомогою суфік­са -е. Коренева голосна сильних дієслів залишається в 2-й і 3-й особах незмінною. Особові закінчення збігаються із закінчен­нями Präteritum Indikativ, тобто 1-ша і 3-тя особи однини не мають закінчень. Допоміжні дієслова утворюють форми Präsens згідно із загальними закономірностями без тих особливостей, які відзначаються в Indikativ.

Сильні і слабкі дієслова по-різному утворюють Präteritum Konjunktiv. Форми слабких дієслів збігаються в кон'юнктиві й у індикативі. Сильні дієслова отримують суфікс -е й умлаут коре­невих голосних а, о, u.

Perfekt Konjunktiv утворюється за допомогою допоміжних дієслів haben або sein у Präsens Konjunktiv та Partizip II пов­нозначного дієслова:

• er habe gemacht, er sei gefahren.

Plusquamperfekt Konjunktiv утворюється за допомогою допо­міжних дієслів haben або sein у формі Präteritum Konjunktiv та Partizip II повнозначного дієслова:

• er hätte gelesen, er wäre geblieben.

Konditionalis І утворюється за допомогою допоміжного сло­ва werden у Präteritum Konjunktiv та Infinitiv повнозначного дієслова:

• er würde fragen, er würde gehen.

Konditionalis II утворюється за допомогою werden у Präte­ritum та Infinitiv II основного дієслова (ця форма вживається дуже рідко):

• er würde gefragt haben, ich würde gegangen sein.

 

KONJUNKTIV I

До Konjunktiv І належать: Präsens, Perfekt, Futur І. Ці часові форми називають також презентними формами. Konjunktiv І має такі значення:

1) значення здійсненого припущення:

• Der Winkel ABC sei gleich 30°.

2) значення непрямого наказу в інструкціях, вказівках, по­радах:

• Man mache die Probe mit den angeführten Beispielen.

3) значення реального здійсненого бажання:

• Es lebe der Frieden in der ganzen Welt!

Konjunktiv І може бути ознакою непрямої мови. У непрямій мові використовуються всі часові форми Konjunktiv. Вони ма­ють відносне часове значення і перевага надається презент - ним формам. Претерітальні форми вживаються, як правило, У випадках, якщо збігаються презентні форми Konjunktiv з відповідними формами Indikativ. Для вираження одночас­ності між діями вступного речення і власне непрямої мови ви­користовуються Präsens Konjunktiv, Präteritum Konjunktiv та Konditionalis:

• Er sagt, er werde bald kommen.

Для вираження передування дії відносно моменту вис­ловлення вживаються Perfekt Konjunktiv та Plusquamperfekt Konjunktiv:

• Sie erzählte, sie habe dieses Buch schon gelesen.

 

KONJUNKTIV II

До Konjunktiv II належать: Präteritum, Plusquamperfekt, Konditionalis І, II. Ix також називають претерітальними форма­ми. Часові форми мають абсолютне часове значення: Präteritum використовується для позначення дії в теперішньому і майбут­ньому, Plusquamperfekt  –  у минулому часі. Präteritum може- замінятися Konditionalis І, Plusquamperfekt  –  Konditionalis II, якщо форми Konjunktiv та Indikativ збігаються.

Претеритальні форми позначають нереальну дію в широко­му розумінні і мають такі значення:

1) нереальне бажання:

• Wäre ich gleichzeitig gekommen!
• Wenn ich alles früher gewusst hätte!

2) нереальна, нездійсненна або невиконана умова:

• Wenn ich Zeit gehabt hätte, wäre ich zu dir gekommen.
• Bei günstigeren Bedingungen ginge er auf deinen Vorschlag ein.

3) нереальна або потенційна можливість:

• Ich würde gerne an der Universität studieren.

4) перерваність дії (з прислівниками «fast, beinahe»):

• Beinahe hätte ich meine Tasche verloren.
• Wir wären in der Vorlesung fast eingeschlafen.

5) нереальне порівняння:

• Er betrachtete sie so genau, als hätte er sie noch nie gesehen.
• Du siehst so aus, als ob du krank wärest.

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.