Земля – наш спільний дім

1. Земля – наш спільний дім

Протягом всього свого життя людина тісно взаємодіє з природою. Природа, що знаходиться довкола нас, створює природні умови для нашого існування та проживання. Залежно від своїх потреб людина використовує ті чи інші компоненти природи. Будь-які багатства Землі, які людина може використати для задоволення своїх потреб називаються природними ресурсами. Природні ресурси класифікують за декількома ознаками: за місцем розташування, за призначенням, за вичерпністю, за можливістю заміни одних ресурсів іншими. Найзагальнішу класифікацію природних ресурсів наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Класифікація природних ресурсів

Природні ресурси	Характеристика
Мінеральні	Різноманітні за походженням корисні копалини (паливні, рудні, нерудні).
Земельні	Територія, необхідна для життя і діяльності людини (землі, зайняті в сільському господарстві та землі під забудовою).
Водні	Запаси прісних вод, що зосереджені в річка, озерах, водосховищах та льодовиках нашої планети, а також запаси підземних вод.
Кліматичні	До їх складу відносять сонячну енергію, енергію вітру та води.
Біологічні	Сюди відносять ресурси рослинного та тваринного світу.

З-поміж усіх ресурсів Землі невичерпними є тільки кліматичні ресурси. Мінеральні, водні, земельні та біологічні ресурси належать до вичерпних. В свою чергу, земельні, водні та біологічні ресурси є відновними, а мінеральні – невідновними.

Нерозумне, неконтрольоване використання природних ресурсів часто призводить до негативних наслідків, як для природи, так і для людини. Так, наприклад, надмірне видобування мінеральних ресурсів може призвести до зменшення запасів корисних копалин, збільшення числа шахт, відвалів та териконів. Нераціональне використання земель в майбутньому призведе до зниження їх родючості, розвитку ерозійних процесів, підтоплення та заболочення. Посилене використання водних ресурсів позначиться на якості питних вод, а хижацьке використання біологічних ресурсів може призвести до зникнення окремих видів рослин і тварин. Тому в даному випадку, доцільно говорити про раціональне природокористування – таке використання природних ресурсів, при якому людина отримує необхідні їй природні багатства, а природі не шкодить.

З метою охорони окремих територій у світі створюються природоохоронні об’єкти, до яких відносять: природні заповідники, національні природні парки, заказники, резервати, пам’ятки природи, тощо (мал. 1). Їх загальна площа на сьогоднішній день становить близько 3% суходолу. 

Мал. 1. Природоохоронні території

Питаннями охорони природи та вирішенням екологічних проблем на сьогоднішній день займається ряд міжнародних організацій, а насамперед Організація Об’єднаних Націй (ООН). ООН була розроблена спеціальна програма щодо використання природних багатств. Також проблемами раціонального природокористування займаються такі організації як Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітній союз охорони природи (ВСОТ), Всесвітній фонд охорони дикої природи (ВФДП) і Грінпіс (Зелений світ).

  Людина внаслідок здійснення  господарської діяльності забруднює навколишнє середовище, тобто погіршує стан окремих компонентів природи (води, повітря, грунтів) і завдає шкоди природним комплексам. Розрізняють декілька видів забруднень:

• механічне (забруднення твердими частками, тарою, відпрацьованими предметами);
• хімічне (забруднення речовинами і сполуками штучного походження);
• біологічне (поширення організмів, що з’явились в результаті діяльності людини);
• фізичне (зміни теплових, електричних, радіаційних умов, вібрації, шуми);
• радіаційне.

Погіршення стану навколишнього середовища призводить до виникнення екологічних проблем. Залежно від масштабів поширення їх поділяють на локальні або місцеві, регіональні та глобальні (всесвітні). Найбільшими глобальних екологічних проблемами людства є:

• глобальне потепління клімату;
• випадання кислотних дощів;
• утворення озонових дір;
• забруднення вод суходолу та Світового океану;
• проблема забруднення ґрунтів;
• проблема радіоактивного забруднення;
• енергетична проблема;
• проблема вичерпання мінеральних ресурсів;
• проблема скорочення орних земель.

Сучасні екологічні проблеми потребують негайного вирішення. На мал. 2 наведено основні способи розв’язання даних проблем.

Мал. 2. Способи розв’язання екологічних проблем

Тобто, для того аби в майбутньому уникнути екологічних катастроф людство повинно навчитись: переробляти відходити та впроваджувати у виробництві безвідходні технології; використовувати екологічно чисті джерела електроенергії (енергія Сонця та підземних гарячих вод); очищати забруднені води; ощадливо використовувати ресурси у побуті та на виробництві.