Друкувати книгуДрукувати книгу

Тема 2. Фізична особа

Тема 2. Особисті немайнові права фізичної особи

Сайт: Підготовка до ЗНО - Освітній портал "Академія"
Курс: Цивільне право
Книга: Тема 2. Фізична особа
Надруковано: Гість
Дата: Friday 29 March 2024 12:42 PM

1. Фізична особа

1. Загальні положення про фізичну особу.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.

Цивільна правоздатність – це здатність мати цивільні права та обов'язки. Її мають усі фізичні особи.

Усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження
припиняється у момент її смерті

У випадках, встановлених законом,

  • охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини;
  • здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням відповідного віку.
Фізична особа

-         має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією та ЦКУ;

-         здатна мати усі майнові права, що встановлені ЦКУ, ін. законом;

-         здатна мати ін. цивільні права, що не встановлені Конституцією, ЦКУ, ін. законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства;

-         здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.

Фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям.

Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України складається із прізвища
власного імені
по батькові

При здійсненні окремих цивільних прав фізична особа відповідно до закону може використовувати псевдонім (вигадане ім'я) або діяти без зазначення імені.

Місце проживання фізичної особи є
житловий будинок, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно,
квартира, переважно,
інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) тимчасово

Фізична особа може мати кілька місць проживання.

 

2. Цивільна дієздатність фізичної особи

це її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

цивільна дієздатність фізичної особи яка не досягла 14 років (малолітня) часткова
у віці від 14 до 18 років (неповнолітня) неповна
яка досягла 18 років повна

Фізична особа, яка не досягла 14 років (малолітня), має право:

1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;

2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.

Фізична особа у віці від 14 до 18 років (неповнолітня особа) має право:

Вчиняти правочини, передбачені для малолітніх осіб, а також

1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або ін. доходами;

2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору,

  • укладеного нею самостійно відповідно до закону;
  • укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника.

Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник.

Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі.

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття).

повна цивільна дієздатність набувається фізичною особою, яка не досягла повноліття, у разі реєстрації шлюбу
може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором
яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю
неповнолітній, яка записана матір'ю або батьком дитини.

Надання повної цивільної дієздатності провадиться

за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника
суду у разі відсутності письмової згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника

Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов'язки.

Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо

  • вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
  • вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також ін. осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування.

Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Інші правочини вчиняються за згодою піклувальника.

Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.

Суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи у разі

  • її видужання або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її цивільну дієздатність;
  • припинення зловживання нею спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину. Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

За позовом опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

 3. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою, померлою

Фізична особа може бути
визнана судом   оголошена судом
безвісно відсутньою   померлою
якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування   якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом 3 років,якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, — протягом 6 місяців,якщо вона пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, – після спливу 2 років від дня закінчення воєнних дій.
Якщо фізична особа, яка була
визнана безвісно відсутньою   оголошена померлою
з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про
визнання фізичної особи безвісно відсутньою.   оголошення фізичної особи померлою.

 

4. Акти цивільного стану

це події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Актами цивільного стану є

-         народження фізичної особи,

-         встановлення її походження,

-         набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата,

-         досягнення відповідного віку,

-         надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною,

-         шлюб, розірвання шлюбу,

-         усиновлення,

-         зміна імені,

-         інвалідність,

-         смерть тощо.

 

5. Опіка та піклування

Опіка Піклування
встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів осіб, які не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
встановлюється над
- малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування,- фізичними особами, які визнані недієздатними - неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування,- фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання

фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника

     Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною.
піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності
опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування
Орган опіки та піклування опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, зазначених вище.

Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Опікун або піклувальник призначаються

- лише за їх письмової заяви;

- переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.

При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.

Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:

1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Опікун
має право зобов'язаний
вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави - дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням;- дбати про виховання малолітньої особи, навчання та розвиток;вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного;- вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Піклувальник
має право зобов'язаний
дає згоду на вчинення підопічним правочинів - дбати про створення для неповнолітньої особи необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток;- дбати про лікування фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, створення необхідних побутових умов;- вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Звільнення опікуна та піклувальника від повноважень здійснює

Орган опіки та піклування   суд
-         за заявою особи;-         за заявою особи, над якою встановлено піклування.   за заявою органу опіки та піклування суд у разі-         невиконання ними своїх обов'язків,-         поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.
Припинення
опіки піклування
у разі1) передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам);2) досягнення підопічним 14 років;3) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною. у разі:1) досягнення фізичною особою повноліття;2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.

Дієздатна фізична особа, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, має право обрати собі помічника. Помічником може бути дієздатна фізична особа. Послуги помічника є оплатними, якщо інше не визначено за домовленістю сторін.