Друкувати цей розділДрукувати цей розділ

9. ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ (ОВР)

9. ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ (ОВР)

9.6. Класифікація окисно-відновних реакцій

Основним критерієм класифікації окисно-відновних реакцій є місце знаходження окисника і відновника серед реагентів. За цією ознакою виділяють дві групи окисно-відновних реакцій:

1. Міжмолекулярні – окисник і відновник входять до складу різних молекул реагентів.

В межах міжмолекулярних окисно-відновних реакцій розрізняють:

а) реакції окисно-відновного сполучення:

+2О + О02 = 2С+4О–22,                   4Al0 + 3I02 = 2Al+3I–13;

б) реакції окисно-відновного заміщення:

Fe0 + 2H+1Cl = Fe+2Cl2+ H02,             2Na0 + 2H+12O = 2Na+1OH + H02.

2. Внутрішньомолекулярні – окисник і відновник входять до складу однієї молекули реагента.

Внутрішньомолекулярними є окисно-відновні реакції розкладання:

2KN+5O–23 = 2KN+3O–22 + O02,                   2N–3H+13 = N02 + 3H02.

3. Особливу групу складають окисно-відновні реакції у яких атоми одного і того ж елемента є одночасно окисником і відновником. Це – окисно-відновні реакції внутрішньомолекулярного самоокиснення-самовідновлення (диспропорціювання, дисмутації):

Cl02 + 2KOH = KCl–1 + KCl+1O + H2O,

3Cl02 + 6KOH = 5KCl–1 + KCl+5O3 + 3H2O.

Поряд з описаними реакціями є процеси, у яких атоми одного елемента, що перебувають у різних ступенях окиснення у складі різних сполук перетворюються з набуттям однакових ступенів окиснення. Це – реакції синпропорціювання (конмутації):

2H2S–2 + S+2O2 = 3S0 + 2H2O,                    N–3H4N+5O2 = N02 + 2H2O.