ФРАЗЕОЛОГІЯ

Поняття про стійкі сполуки слів і вирази. Фразеологізми. Приказки, прислів’я, афоризми.

Фразеологія (від грецького phrasis - вираження, logos - вчення) — розділ мовознавства, який вивчає лексичне значення, походження і вживання фразеологізмів.

Фразеологізм — стислий зворот, стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний, неподільний за значенням вислів. Наприклад: забрити лоб (лоба, чуба) — узяти в рекрути, в солдати, мухи не зобидив — дуже спокійний, їсти очима — невідривно, пильно дивитися на кого-небудь.

Типологічні ознаки фразеологізмів:

1)  семантична цілісність;

2)   відтворюваність у мовленні постійного складу компонентів;

3)   розчленована будова (кількакомпонентний склад);

4)   переносне значення.

Найбільш поширеною є класифікація фразеологізмів, згідно з якою виокремлюють фразеологічні зрощення (семантично неподільні одиниці, значення яких не пов'язані із значенням окремих компонентів: бити байдики), фразеологічні єдності (значення окремих компонентів пов'язані із значенням фразеологізму: накивати п'ятами), фразеологічні сполучення (семантично подільні, компоненти яких мають певну самостійність: брати до серця (уваги)).

З-поміж фразеологізмів виокремлюють також:

1)  прислів 'я — це виражений структурою речення народний вислів повчального змісту, який формулює певну життєву закономірність або правило, що є широким узагальненням багатовікових спостережень народу, його суспільного досвіду. Наприклад: Добрий початок — половина справи; громада — великий чоловік;

2)    приказка — народний вислів, близький до прислів'я, але позбавлений узагальнювального, повчального характеру, наприклад: Проти віку нема ліку; шкода, та невигода;

3)   народні примовки — жартівливі, переважно римовані вислови, що вставляються в розмову відповідно до ситуації або у відповідний контекст, наприклад: Здорові будьте! Яким вітром? Хліб та сіль!

4)    крилаті вислови — влучні вислови видатних людей: письменників, учених, державних і політичних діячів: В сім "ї вольній, новій; борітеся — поборете!; і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь \ Т. Шевченко).

Окрему групу фразеологізмів становлять складені терміни на зразок: неозначена форма дієслова, капітан далекого плавання, атомна енергія, Далекий Схід, волоський горіх.

Такі словосполучення від інших фразеологізмів відрізняються тим, що вони не мають емоційно- експресивних відтінків.

Тлумачення фразеологізмів

Або все, або нічого

Автор вислову — римський імператор Калігула. Він витрачав великі кошти із скарбниці на себе. Коли йому дорікнули цим, імператор відповів: «Жити потрібно або в усьому собі відмовляючи, або як Цезар», що керувався принципом: «Прийшов, побачив, переміг»).

Фразеологізм «або все, або нічого» вживають, коли потрібно висловити рішучість, готовність домогтися всього бажаного ціною неймовірних зусиль, будь-яких жертв чи навіть життя.

Авгієві стайні

У Давній Греції був цар Авгій, який любив коней. У його стайнях їх було понад три тисячі. Ці стайні майже тридцять років ніхто не вичищав, і вони під саму стелю заросли гноєм. До Авгія на службу прийшов герой Геракл (у римлян — Геркулес). Лише йому було під силу вичистити стайні. Однак Геракл був не тільки дужим, а і розумним: він пустив річку крізь ворота стаєнь, і бурхливий потік вимив звідти весь бруд.

Фразеологізм «авгієві стайні» вживають, коли хочуть сказати про надзвичайну запущеність, бруд, безлад.

А все - таки вона крутиться

Понад чотириста років тому італійський астроном Галілео Галілей довів правильність твердження Миколи Коперника про те, що Земля рухається навколо Сонця. За цю ідею інквізитори схопили його і на суді змусили відректися від неї. Та, вийшовши із зали суду, за переказами, Галілей вигукнув: «А все-таки вона крутиться!».

Нині цей вислів уживають, коли йдеться про упевненість у своїй правоті.

Альма - матер

У буквальному перекладі з латини «альма-матер» означає «мати-годувальниця». У середньовіччі студенти так називали свій навчальний заклад. У ширшому значенні — це місце, де здобувають освіту та виховання.

Альфа й омега

Вислів має біблійне походження. В одному із текстів Бог каже: «Я є альфа й омега, початок і кінець».

Альфа є першою, а омега — останньою буквами грецького алфавіту. Тому фразеологізм означає початок і кінець; основу, найголовніше.

Альфонс

Походження вислову сягає корінням творчості Олександра Дюма-сина. Ім’я головного персонажа комедії «Мосьє Альфонс» стало загальним означенням коханця, якого утримує коханка.

Антей

Фразеологізмом є ім’я персонажа грецької міфології Антея — сина Посейдона (бога моря) та Геї (богині землі). Сили йому надавала земля-мати, стоячи на якій він перемагав усіх. Проте Геракл зміг здолати Антея, піднявши його у повітря і не даючи змоги торкнутися землі. Антеями називають осіб, які мають надзвичайну фізичну силу.

Аполлон

Давньогрецький бог Аполлон мав надзвичайну вроду, витончений смак і був покровителем сонця, мистецтв і юності. Його ім’ям називають красивих молодих чоловіків.

Аристократ духу

Вираз належить німецькому письменнику Генріху Стеффенсу. Так він називав прихильників вождя німецького романтизму Августа-Вільгельма Шлегеля. Пізніше вислів уживали стосовно людей, яких вважали вищими за культурним розвитком від інших. Нині аристократами духу (інколи іронічно) називають високоінтелектуальних особистостей.

Аріаднина нитка

Згідно із давньогрецьким міфом, у лабіринті на острові Крит жила жорстока потвора — Мінотавр, яка мала тіло людини і голову бика. Кожні дев’ять років жителі Афін віддавали йому в жертву сім юнаків і сім дівчат. Відважний Тезей був серед чотирнадцяти нещасних. Дочка критського царя Аріадна вподобала його і потай дала йому клубок ниток та гострий меч. Тезей прив’язав кінець рятувальної нитки біля входу в лабіринт і, розмотуючи клубок, пішов заплутаними ходами. Перемігши Мінотавра, він за допомогою чудової Аріадниної нитки знайшов шлях і вивів приречених.

У переносному значенні «нитка Аріадни» означає дороговказ, провідну нитку, порятунок.

Аркадська ідилія

Аркадія — край скотарів і хліборобів у Давній Греції. Антична література, а згодом і література класицизму змальовували її як країну достатку, де життя людей минало в розвагах на лоні прекрасної природи.

У переносному значенні Аркадія — щаслива країна. Фразеологічний зворот «аркадська ідилія» означає гармонійне, щасливе, безхмарне життя.

Ахіллесова п’ята

За давньогрецькою легендою, морська богиня Фетіда, бажаючи зробити свого сина Ахілла безсмертним і невразливим для ворожих стріл, скупала його у водах священної річки Стікс. Та, купаючи, вона тримала дитину за п’яту, якої не торкнулася вода, тож п’ята залишилася незахищеною. Ахіллес виріс і став непереможним воїном. Однак в одному з боїв стріла, спрямована рукою бога Аполлона, вразила його в п’яту, і герой загинув.

З того часу будь-яке слабке, вразливе місце в людини називають ахіллесовою п’ятою.

Бабине літо

В останні ясні й теплі дні осені, які бувають в Україні наприкінці вересня — на початку жовтня, на полях та в лісах літає багато павутиння. Його плетуть дрібні павучки, які вилазять зі своїх гнізд, відчуваючи повернення нетривкого тепла. За народними віруваннями, ці павутинки пов’язані з початком жіночих робіт: прядінням, вишиванням, плетінням тощо, а тому для жінок із цього часу починалася відповідальна пора заготівлі полотна, ниток, щоб обшити всю сім’ю.

Деякі давньоукраїнські племена також вірили, що цієї чудової осінньої пори баба-яга літає в ступі і розкидає павутиння.

Невідомо, чи від казкової баби, чи від жіночих (бабських) робіт походить перша частина фразеологізму «бабине», а друга означає летюче павутиння — «літо».

Бальзаківський вік

Цей вислів набув поширення після виходу роману Оноре де Бальзака (1799—1850) «Тридцятилітня жінка». Нині так жартівливо характеризують жінок у віці 30—40 років.

Баляси точити

У ХVІІ—ХVІІІ ст. цей вираз ще не був фразеологізмом. Він означав процес виготовлення баляс — стовпчиків, билець та інших деталей, якими прикрашали будинки, човни, сани. Виточувати балясини (стовпчики) — праця легка, весела, що дає простір для фантазії. Під час такої роботи можна вести дотепну розмову. Мабуть, тому токарів і називали балясниками.

Згодом висловом «баляси точити» стали характеризувати безпредметну, несерйозну, розважальну розмову.

Барон Мюнхаузен

Саксонський барон фон Мюнхгаузен, який жив у ХVІІІ ст., прославився тим, що склав збірку оповідань, сповнену несусвітніх вигадок про неймовірні пригоди та фантастичні подорожі. 

Особливо популярним стало його ім’я після виходу книги Еріха Распе (1737—1794) «Пригоди барона Мюнхгаузена». Нині баронами Мюнхгаузенами називають веселих фантазерів, хвальків і людей, які втратили почуття міри.

Берегти як зінницю ока

Таке порівняння неодноразово трапляється в Біблії, наприклад у Книзі притч Соломона: «Збережи заповіді мої — і будеш живий; і вчення моє — як зіницю очей твоїх». Воно пов’язане з особливою цінністю органу зору, адже ушкодження зіниці призводить до невиліковної сліпоти.

Фразеологізм означає пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти що-небудь або кого-небудь.

Березова каша

Ще за часів Київської Русі дітей навчав грамоти дяк. Важливою подією в житті учнів і їхніх батьків було закінчення визначеного періоду навчання, яке урочисто святкували: варили великий горщик смачної каші й відносили учням. Після уроків починався веселий бенкет. Цей звичай протягом історії зазнав чималих змін, породивши в сучасній мові слово «однокашник», що означає «товариш по навчанню».Однак не всі діти навчалися успішно. Щотижня у визначений день дяк бив березовими різками ледарів, бешкетників і неслухняних — всипав їм «березової каші».

Нині жартівливий фразеологізм «березова каша» означає покарання за провину.

Бити чолом

У княжу добу на Русі існував звичай: звертаючись до князя, русичі низько кланялися, інколи сягаючи чолом землі. Відтоді у мові закріпився вислів «бити чолом» — кланятись комусь, звертатися з проханням.

Біла ворона

Фразеологізму майже дві тисячі років, і він увійшов у багато мов. Його автор — давньоримський поет Ювенал, який писав:

«Доля наділяє царство рабам, полоненим… тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон».

У природі білі ворони трапляються дуже рідко. Їхнє забарвлення зумовлене відсутністю в організмі пігменту (барви). Таких птахів закльовують їхні сірі родичі, бо вони вирізняються на тлі зграї. Білими воронами називають людей, які своєю поведінкою, зовнішнім виглядом не схожі на загальну масу.

Білий тиждень

Останній тиждень перед Великоднем називають Чистим, Великим, Вербним, Страсним, Білим. Слова «білий» та «чистий» найточніше визначають зміст цього виразу: упродовж Білого тижня господині наводили лад в оселі і на подвір’ї, прибирали, прали, білили. Колись наші предки вогнем та водою очищали своє обійстя, щоб Господь Великодньої неділі освятив усе, що оточує людину.

Фразеологізм «білий тиждень» вживають, коли йдеться про прибирання, дрібний ремонт, наведення порядку, чистоти в господі, на обійсті, навіть у душі.

Бісова личина

У християнській літературі істот, які колись були ангелами, але відійшли від Бога, зрадивши його, ототожнюють із нечистою силою, зокрема чортами, злими духами, бісами. Наші предки словом «біс» називали всю нечисть, яка завдає людям різних прикростей. Тому недобру, підступну людину чи іншу істоту, яка стала причиною нещастя, називають бісовою личиною.

Блискавки метали

Предки українців відчували благоговійний страх перед природними стихіями, вважаючи їх утіленням божественних сил. Повелителем грому і блискавки, за їх віруваннями, був Перун — верховний над усіма богами. У мить свого гніву він спалахом блискавиці відчиняє оселю небожителів, що є грізним застереженням для людей, аби не грішили. У народі форму блискавки порівнювали з батогом, ударами якого бог-громовик карає злих демонів хмар.

З поширенням християнства люди почали вважати, що це святий Ілля з неба кидає вогняні стріли, щоб вразити слуг, яких залишив сатана на землі. У народі кажуть, що коли настане кінець світу, Ілля так вдарить громами, що земля розсиплеться. 

Отже, блискавку завжди пов’язували з гнівом і карою. Вираз «блискавки метати» висловлюють на позначення роздратування, крайнього невдоволення, сердитості, готовності карати.

Блудний син

У Євангелії від Луки переказано притчу, яку розповів Христос своїм учням. Молодший син попросив батька віддати йому половину статків, які він мав одержати у спадок. Батько поділив свій маєток між двома синами і віддав молодшому належне. За кілька днів юнак вирушив у мандрівку в далекі краї, де змарнував увесь свій спадок до останньої монети, живучи в розкоші і розвагах. Тим часом у краї настав голод, і бідака мусив найнятися свинопасом, щоб хоч якось прогодуватися. Та йому не давали навіть полови, призначеної для свиней. Тоді юнак згадав, що слуги його батька мають удосталь хліба, і вирішив повернутися додому. Він хотів стати батьковим найманцем, бо вважав себе негідним називатися сином. З таким наміром і глибоким каяттям юнак ішов до отчого дому, та батько ще здалеку побачив його, з радістю вибіг назустріч, наказав принести синові найкращий одяг і прикраси, влаштувати банкет на честь його повернення в лоно родини.

У переносному значенні вираз «блудний син» уживають на позначення людини, що розкаялася у своїх гріхах.