БУДОВА СЛОВА

Будова слова. Основа слова і закінчення. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Морфемна будова слова — це єдність розташованих у закономірній логічній послідовності взаємопов'язаних значущих частин слова (морфем).

Кореневі

Службові (афіксальні)

За місцем розташування

За функцією у слові

корінь

 

 

префіксальні

постфік-

сальні

словотворчі

(служать для творення того самого слова)

формотворчі

                          словозмінні

вільний (вільно сполучається з афіксами та може вживатися без них): ліс, ліс-ок, пра-ліс

зв'язаний

(не функціонує

самостійно,

поєднується з

афіксальними

морфемами):

під-ня-ти,

від-ня-ти,

з-ня-ти

 префікс

(морфема, що стоїть перед коренем чи іншим префіксом):

предобрий,

з'єднати, прізвище, списати

 суфікс

(морфема, що посідає місце після кореня чи іншого суфікса): маленький, бережок, піщина;

 флексія (закінчення) (займає прикінцеву позицію в змінюваному слові):

море,

перший,

земля;

власне

постфікс

(виступає в

абсолютному

кінці слова):

навчатися,

дивитися

Примітка. До постфіксальних морфем зараховують окремі частки (-будь, -небудь, -каз- на, -хтозна тощо), які творять займенники та прислівники: хто-небудь, коли-небудь

(уточнюють предметне значення кореня):

префікси: розбігтися, прадавній, нелегко;

суфікси: доброта, річ - ка, зимувати; постфікси: виднітися, сміятися, питатися;

інтерфікси: лісостеп, працездатний,

афіксоїди: самобутній, багаторічний, тепловоз, діловод, півтон

 

(творять форми того самого слова):

 суфікси: робити, писав, несла, побілений, узгодивши, рівніший;

 префікси: дописати, зробити, найкращий, перечитати

(виражають значення відмінка, роду, числа або особи):

флексія (закінчення): рука - руки - руці-руку- рукою; пишу — пишемо, пишеш - пишете, пише — пишуть;

 нульовий афікс:

вікон, земель, зелен, прочитав, степ, радість

 

Морфема — це найменша неподільна значуща частина слова.

 

В українській мові слова за будовою неоднотипні: змінювані й незмінювані. У змінюваних словах виділяють основу та закінчення.

Основа частина.змінюваного слова (без закінчення), що виражає лексичне значення.

За морфемним складом:

Коренева (проста)

Афіксальна (складна)

(складається лише з кореня):

(містить корінь і словотворчий(і) афікс(и)):

ліс, день, школа

під '-їзд, буд-ин-ок, пере-дзвон-и-ти

 

За словотвірними зв'язками:

непохідна

(немотивована) (у складі якої не виділяються словотворчі афікси, тобто вона складається з самого кореня чи кореня й закінчення і не мотивується спільнокореневими словами): небо, лід, клей, знає

похідна

(мотивована) (у складі якої виділяють корінь та словотворчий(і) афікс(и) і яка мотивується спільнокореневими словами): срібляр-ств-о <- срібл-яр<- срібл-о

За особливостями вияву в споріднених словах:

вільна

(має здатність до вільного вияву в похідних і непохідних словах): крик, викрик, покрикувати, перекричати (коренева основа крик- має високий ступінь самостійності)

зв'язана

(не має здатності вільно виявляти морфемний склад; функціонує лише у складі похідних слів): взути, перезути, роззути (коренева морфема зу- вживається виключно з афіксальними морфемами)

Закінчення (флексія) — прикінцева змінна частина змінюваного слова, яка виражає граматичне, а не лексичне, значення: парта, парти, парті, парту, партою, (на) парті (відмінкові форми однини); парти, парт, партам, парти, партами, (на) партах (відмінкові форми множини).

Незмінювані повнозначні слова складаються з чистої основи: 1) незмінювані іменники (метро, лото, бра); 2) інфінітив (здобувати, відповідати, малювати); 3) дієприслівники (думаючи, дискутуючи, законспектувавши); 4) прислівники (гуртом, вдень, пошепки).

Схема морфемного аналізу

  1. Аналізоване слово (змінюване чи незмінюване).
  2. Морфологічне вираження (якою частиною мови виступає).
  3. Визначити:

-         закінчення (у змінюваних словах), зазначивши його граматичне значення;

-         основу слова, схарактеризувавши її (непохідна – похідна; коренева – афіксальна; вільна – зв’язана);

-         корінь слова, дібравши кілька спільнокореневих слів, наголосити на можливих варіантах кореня (чергування голосних чи приголосних);

-         префікс (словотворчий чи формотворчий);

-         суфікс (словотворчий чи формотворчий);

-         постфікс, інтерфікс.

4. Указати на морфонологічні та історичні зміни в основі слова (якщо відбулися).

5. Позначити графічно морфемний склад аналізованого слова.