МОРФОЛОГІЯ. ІМЕННИК

Тема 9. Морфологія як розділ мовознавчої науки про частини мови. Іменник як частина мови. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти. Рід іменників.

Морфологія (від грец. morphe —форма і logos — слово, вчення) — розділ граматики, у якому вивчаються граматичні властивості (словозміна, словотворення, формотворення) слів, а також групування їх за частинами мови.

Частини мови — це такий лексично-граматичний розряд слів, який відрізняється від іншого розряду своїм значенням, властивими йому граматичними категоріями,основними синтаксичними функціями та засобами словотворення.

Частини мови

Повнозначні

  • іменник
  • прикметник
  • числівник
  • займенник
  • дієслово
  • прислівник

 

Неповнозначні

  • прийменник
  • сполучник
  • частка

Вигук

 

Характеристика частин мови

 

Частина мови

Ролі у реченні

змінюваність

1

іменник

самостійна

змінювана

2

прикметник

самостійна

змінювана

3

числівник

самостійна

змінювана

4

займенник

самостійна

змінювана

5

дієслово

самостійна

змінювана

6

прислівник

самостійна

змінювана

7

прийменник

службова

незмінювана

8

сполучник

службова

незмінювана

9

частка

службова

незмінювана

10

вигук

особлива

незмінювана

 

Іменник — частина мови, яка має значення предметності і відповідає на питання хто? що? Іменник виражений у граматичних категоріях числа, роду, відмінка.

У реченні іменник найчастіше виступає підметом або додатком, але може бути й будь-яким іншим членом речення.

Предметність

назви конкретних предметів

назви істот

назви явиш природи

назви абстрактних, узагальнених понять

назви властивостей, дій, станів тощо

стіл, шафа,

книга

цуценя, людина, вовк

снігопад, град, дощ

боротьба, веселощі, аналіз

хоробрість, хода, жовтизна

 

 

Іменники – назви істот і неістот

Іменники можуть означати назви істот (хто?) та неістот (що?).

До істот належать іменники, що називають:

- осіб (мати, дитина, людина, футболіст, викладач);

- тварин (теля, кіт, голуб, зозуля, змія, комар, шершень);

- міфологічних істот (мавка, домовик, демон, чорт);

- померлих (мрець, небіжчик, покійник);

- означення людей у переносному значенні (зірка, дуб, пень, довбня);

Усі інші іменники є назвами неістот (кімната, метр, сміх, перемога, гурт, фінанси).

Зверніть увагу! Поділ іменників на істоти/неістоти не збігається з розрізненням живого/неживого в природі. Так, сукупність осіб: група, загін, хор, команда відносяться до неістот. Назви істот і неістот можна відрізнити за допомогою окремих відмінкових форм і питань. У назвах істот, осіб чоловічого роду збігаються форми родового і знахідного відмінка: немає (кого?) чоловіка, людей; бачу (кого?) чоловіка, людей. А в назвах неістот збігаються форми називного і знахідного відмінка: є (що?) зошит, ручки; бачу (що?) зошит, ручки.

 

Іменники

Загальні

(узагальнене найменування ряду

однорідних, однотипних предметів, . істот, явищ

Власні

(найменування одиничних предметів, істот чи явищ, виділених із однотипного ряду, або найменування чогось)

корабель, книжка, лисиця, завірюха

Івано-Франківськ, Європа, Київ, «Дніпро» (журнал)

Власні назви

Прізвища, імена, по батькові, псевдоніми, прізвиська

Назви окремих вищих посад

Почесні звання,

вищі військові звання

Індивідуальні географічні, територіально- адміністративні, топографічні, астрономічні . назви

Назви книг, журналів,

газет, пароплавів тощо

Назви центральних установ та організацій

Ярослав Мудрий, Василь Стус

Голова Верховної Ради України

Герой Радянського Союзу

Велика Ведмедиця, Чорне море

журнал «Вітчизна», фабрика «Прогрес»

Верховна Рада, Рада Міністрів

 

 

Іменники

Конкретні

назви предметів, явищ, навколишньої дійсності, що пізнаються органами

чуття людини

Абстрактні

не мають конкретного лексичного

значення, а називають поняття, явища, властивості, які не можна сприймати органами чуття

Збірні

 назви сукупності однакових чи подібних предметів, що сприймаються як одне ціле

Зі значенням речовинності — називають

однорідну масу, речовину

квітка, бджілка, Дніпро

щастя, простота, навчання

насіння, гудиння, козацтво

молоко, кисіль, папір

Характерною ознакою абстрактних іменників є суфікси -їсть, -ств (о), -зтв (о), -цтв (о), -анн (я), -изм, -ізм, -їзм.

Абстрактні іменники вживаються переважно у формі однини. Речовинні іменники можуть мати форму однини (горох, бром) чи множини (дріжджі, гроші).

 

Рід іменників

Чоловічий

(він)

Жіночий (вона)

Середній

(воно)

Спільний

(він і вона)

кобзар, гетьман, півень

квітка, дівчина, пава

сонце, небо, ім'я'

сирота, забіяка, нахаба

1.Невідмінювані іменники, що називають неістоти, належать до середнього роду: світлове табло, одне (один) екю, одне (один) евро.

  1. Іменник гривня — жіночого роду, як і чеська (словацька) крона (корона).
  2. Іменники спільного роду можуть бути виражені формою чоловічого роду (професор, лікар, лауреат) або формою жіночого роду (сирота, бідолаха).
  3. Рід незмінюваних: іменників:

а)          назви людей — мають рід відповідно до статі особи, яку позначають (портьє, денді —чоловічого роду; мадам, фрау— жіночого);

б)         назви тварин, птахів належать до чоловічого роду (нанду, шимпанзе, але цеце (муха), івасі (риба) — жіночого роду);

в)  незмінювані власні назви залежать від граматичного роду означуваної ними загальної назви: ріка Міссіпі – жіночий рід.

До чоловічого роду належать слова: аерозоль, нежить, псалтир, рояль, сажень, толь, тунель, тюль, фенхель, шампунь; біль, дріб, живопис, запис, літопис, зяб, кір, машинопис, напис, опис, перекис, пил, підпис, полин, поступ, пропис, розсип, рукопис, Сибір, сип, собака, степ, степінь, ступінь.

До жіночого роду належать слова: антресоль, бандероль, бешамель, ваніль, вуаль, емаль, каніфоль, консоль, мігрень, папороть, розкіш, філігрань, фланель.

Деякі іменники мають варіантні форми роду. Правильними є обидві: абрикос — абрикоса, вольєр — вольєра, жираф — жирафа, зал — зала, клавіш — клавіша, мозоль —мозоля, спазм — спазма.

Іменниками як чоловічого, так і жіночого роду можуть бути слова: ґандж, дрож, жужіль, кужіль, купіль і фальш.