ДІЄСЛОВО
Тема 17. Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані (дієприкметник) і незмінні (інфінітив, дієприслівник, форми на –но, -то). Безособові дієслова.
Дієсловом називається частина мови, яка означає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робить (робив, зробив, робитиме, зробить, робив би, зробив би тощо) предмет? що з ним робиться (робилося, робитиметься, зробиться, робилося б, зробилося б тощо)? Наприклад: читає, читає прийшов, малюватиму, морозило тощо.
Діслово може означати
- переміщення у просторі: бігти, йти;
- процес мовлення: говорити, теревенити;
- стан особи чи предмета: сидіти, висіти;
- ставлення до когось або чогось: ненавидіти, кохати;
- процес сприйняття органами чуття: бачити, чути, нюхати;
- конкретну фізичну дію: вмиватися, читати;
- процес мислення: думати, мудрувати;
- бажання: хотіти, прагнути, воліти;
- зміни: молодіти, сивіти.
Дієслово в реченні найчастіше виконує функцію присудка: Про все ти співаєш: про сльози і сміх, Про молодість, битвами грізну...
(В. Сосюра)
|
Дієслівні форми |
||||
|
Інфінітив (неозначена форма) |
Безособові дієслова |
Дієприкметник |
Безособові форми на -но, -то |
Дієприслівник |
|
незмінювана форма, яка, називаючи, дію або стан предмета, не вказує на час, особу, число, спосіб і відповідає на питання що робити? що зробити? |
означають дію без відношення до будь-якої особи світає, морозить, думається |
особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка?, яке? які? зів'яле (листя), освітлена (кімната) |
вказують на дію, виконану невідомою особою зроблено, написано |
особлива незмінювана форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? |
|
любити, судити |
читаючи, співаючи |
|||
Зауважте!
- інфінітив завжди має суфікс –ти (-ть);
- інфінітив має морфологічні ознаки - вид(доконаний чи недоконаний), а також перехідність або неперехідність;
- у двоскладному реченні неозначена форма дієслова може виступати у функції будь-якого члена речення;
- безособові дієслова виконують роль головного члена в односкладних безособових реченнях;
- інфінітив, безособові дієслова, дієслівні форми на –но, то - , дієприслівник – незмінювані форми дієслова.
Безособові дієслова
Деякі дієслова означають дію або стан, що відбуваються самі по собі, без діючої особи (предмета). Такі дієслова називаються безособовими:
Світає, морозить, вечоріє, дощить.
У таких реченнях не може бути підмета.
Безособові дієслова змінюються лише за часами, їхні форми в теперішньому й майбутньому часі нагадують форми третьої особи однини (морозить), а в минулому — форму однини середнього роду (посутеніло, не спалося).
Безособові дієслова означають явища природи, психічний або фізичний стан людини.
Деякі дієслова можуть вживатися і в особовому, і в безособовому значенні:
Повіває прохолодою (повіває — безособове дієслово). Вітерець повіває (3-тя особа однини).
Тягне на подвір'я (безособове). Мураха тягне соломину (3-тя особа однини).
|
Дієслова |
|
|
Перехідні (означають дію, що переходить або спрямована на предмет) |
|
|
Неперехідні (означає дію, що не переходить на предмет) |
|