ВИГУК

Тема 26. Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за походженням: непохідні й похідні. Значення вигуків. Звуконаслідувальні слова. Правопис вигуків.

Вигук — це особлива частини мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Вигуки не належать ні до повнозначних, ні до службових частин мови, оскільки не мають номінативного значення і не виконують у реченні службових функцій.

Групи вигуків

За походженням

непохідні (утворені з одного або кількох звуків)

о! ого! ех! гм!

похідні (утворені від інших частин мови)

жах! отакої! прощавай!

За значенням

емоційні (передають почуття, емоції, переживання)

Боже мій! еге!

волевиявлення (виражають спонукання до певної дії)

годі! геть! алло! марш!

мовного етикету (виражають привітання, прощання, подяку, вибачення тощо)

привіт! бувайте! перепрошую! будь ласка!

Звуконаслідувальні слова

окремий вид слів, що їх умовно зараховують до вигуків (відтворюють голоси істот і шуми)

ку-ку! ш-ш-ш! дзень-дзень!

 

До похідних вигуків належать також вигукові фразеологізми: От тобі й маєш! Матінка моя рідна! Воронь Боже!

Пунктуаційне оформлення вигуків у реченнях

1. Вигуки в реченні відокремлюються комами:

Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені (М. Коцюбинський).

2. Коли вигук, що стоїть на початку речення, вимовляється з посиленою інтонацією, то після нього ставиться знак оклику:

Прощавайте! Ждіте волі! Гей! на коні! Всі у путь!(П. Тичина)

3. Якщо вигук, який стоїть у середині речення, вимовляється з піднесенням, після нього ставимо знак оклику, а наступне слово пишемо з малої букви:

Всі, у кого серце вірне! Сонцю нашої весни, Сійте зерно — гей! — добірне В нерозмежені лани!(М. Рильський)

4. Не виділяються розділовими знаками вигуки на початку речення, якщо вони стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання:

Гей ви, юначе, підтягніться, треба йти швидше.

5. Вигуки о, ой, що стоять перед звертанням і тісно з ними пов'язані інтонацією, виступають у ролі часток і комою не виділяються:

О пісне блаженна! О пісне крилата, Лети над землею, дзвени і зови...(М. Чернявський)

6. Вигуки о, ой можуть не виділятися комою в реченнях, що мають пісенний характер:

Ой не світи, місяченьку, Не світи нікому...(Нар. творчість)

7. Знак оклику ставиться й після вигуків, що виступають еквівалентами окличних речень:

Гай! Гай! Анхізонька видати...(І. Котляревський)