ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ

Тема 31. Односкладні речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена. Розділові знаки в односкладному реченні.

Односкладними називаються речення з одним головним членом.

 

Вид односкладного речення

Спосіб вираження головного члена

Приклад

Означено – особові

(дію виконує певна особа, яку можна встановити)

  • дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи теперішнього або майбутнього часу;
  • дієслово наказового способу.

 

Йду поміж люди (М. Коцюбинський)

Не милуй мене шовково (П. Тичина

Неозначено- особові

(дію виконує невизначена особа)

 

  • дієслово у формі 3-ї особи множини;

дієслово минулого часу у формі множини;

 

Вже і пороги ось-ось одягнуть в крицю та граніт (Є. Плужник). На другий день тільки про повінь і говорили (О. Довженко).

 

Безособові

(дія або стан, що мисляться незалежно від активного діяча)

 

  • дієслово у формі 3-ї особи множини;
  • безособове дієслово;

безособові форми на -но, -то; особове дієслово в значенні безособового;

  • прислівник (часто сполучається з дієсловом-зв'язкою);
  • інфінітив;
  • заперечне слово нема (немає).

 

Надворі світає. Багато слів написано пером. (Л. Костенко). З поля тягне холодом (А. Головко).

На серці у Насті було тихо, весело (М. Коцюбинський).

Доволі мовчати! (О. Олесь). Нема на світі Заходу і Сходу (О. Пахльовська).

Узагальнено- особові

(дія сприймається узагальнено як властива будь-якій особі)

 

• дієслово у формі 2-ї особи однини;

• дієслово 1-ї або 3-ї особи множини.

Хоч вовком вий! (Нар. тв.). Лежачою не б'ють (Нар. тв.).

Називні

(ствердження існування предмета чи явища)

іменник у формі називного відмінка

 

Сухе надвечір'я (3 газети). Океан чистоти й сяйва (О. Гончар).

 

Називні — речення, у яких стверджується існування якихось предметів чи явищ. Головний член у номінативних реченнях виражений здебільшого іменником у називному відмінку однини чи множини: Арфа вечорова (Л. Костенко).

Не є називними речення, у яких означення стоїть після підмета, бо тоді воно виконує функцію іменної частини складеного присудка.

Якщо в реченні є будь-яка обставина, то це речення не називне, а двоскладне з пропущеним присудком: Сади навкруги.

Називні речення завжди є повними: Ліси...

До означено-особових речень належать речення без підмета (який уособлюється з я, ми) та речення зі звертаннями, наказами, проханнями: Ходімте в сад. Я покажу вам сад (М. Вінграновський).

До узагальнено-особових речень найчастіше належать прислів'я та приказки, у яких дієслово уособлюється із займенником ти: Шилом моря не нагрієш.

Генітивні речення (у яких головний член речення виражений сполукою заперечного слова немає (нема) з іменником у формі родового відмінка) іноді вважають безособовими, іноді виділяють в окремий розряд: Немає гіршого ворога від колишнього друга (Нар. творчість).