ПРОСТЕ УСКЛАДНЕНЕ РЕЧЕННЯ

Тема 33. Розділові знаки в ускладненому реченні.

Кома між однорідними членами

Кома між однорідними членами ставиться:

1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників: Суворовці завжди ідуть струнко, бадьоро, красиво. (Забіла) Якщо однорідні члени речення дуже поширені, між ними ставиться крапка з комою.

2. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані повторюваним сполучником: Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море. (Шевч.)

3. Між протиставними сполучниками, що з’єднують однорідні члени: Марко озирнувся, але нічого не побачив. (Стельм.)

4. Між парами однорідних членів: Наука і труд, знання і школа манливо кличуть до мети. (Ус.)

5. Якщо однорідні члени з’єднані парним сполучником, то кома ставиться перед другою частиною сполучника: Не тільки робітники, а й селяни. Кома між однорідними членами не ставиться, якщо сполучники і (й), та (в значенні і), або, чи не повторюються: Летів і танув сніг. (М. Р.)

Двокрапка й тире при однорідних членах речення з узагальнювальним словом

Узагальнювальне слово — назва, що охоплює всі перелічувані в реченні предмети, ознаки, дії чи обставини (вони є однорідними членами). Значення узагальнювального слова розкривається через однорідні члени речення: Крикнула Мотря на порозі так, що двері з обох хат разом одчинились і з дверей повискакували всі: і Карпо, й Лаврін, і Кайдашиха, й Мелашка (І. Нечуй-Левицький).

Узагальнювальними словами, як правило, бувають займенники (все, всі, ніхто, ніщо) й прислівники (всюди, скрізь, ніде та ін.), рідше — словосполучення. Узагальнювальні слова виступають тим самим членом речення, що й однорідні члени.

 

Розділовий знак

Правило

Приклади

двокрапка

після узагальнювального слова перед однорідними членами речення (після узагальнювального слова можуть стояти слова як-от, а саме, наприклад; у такому разі перед цими словами треба ставити кому, а після них — двокрапку)

Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі, і тиша в тиші, і тумани в полі (Б. Олійник).

Багато поетів, а саме: Б. Олійник, Л. Костенко, П. Тичина — оспівували давню й нову красу Києва (3 довідника).

тире

після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом

Тонкі брови, русяві дрібні кучері, тонкий ніс, рум’яні губи — усе дихало молодою парубочою красою (І. Нечуй-Левицький).

 

Зауважте! Якщо однорідними членами, що стоять після узагальнювального слова, речення не закінчується, то перед ними ставиться двокрапка, а після них — тире: Усі квіти: маки, ромашки, волошки — тягнуться до сонця (М. Коцюбинський).

Кома та знак оклику при звертанні

1. Якщо звертання вимовляється з виразною окличною інтонацією, то воно відокремлюється знаком оклику: Вітчизно! Тобі моя пісня дзвінка... (Сос.)

2. Звертання, що стоять у середині, в кінці, або на початку речення, відокремлюються комами: Ой повій, вітре, з глибокого яру... (Нар. тв.) Зоре моя вечірняя, зійди над горою. (Шевч.)

3. Перед звертанням, що стоїть у кінці речення, ставиться кома, а після нього той розділовий знак, який потрібний за змістом речення: Уклін тобі, опалене каміння священних севастопольських руїн. (Нагн.) У світ широкий навпростець ти веди мене, надія! (Мис.)

4. Вигуки о, ой, що стоять перед звертанням, комою від нього не відокремлюються, бо вони виступають у значенні частки: О земле, велетнів роди! (Тич.)

Вставні слова, речення і словосполучення

Вставні слова, речення і словосполучення найчастіше відокремлюються комами: Справді, хвилин за десять у сусідній кімнаті почулись голоси. (Жур.) Вставні слова і речення, що виражають додаткові повідомлення чи побічні зауваження, виділяються дужками або, рідше, тире, незалежно від того, стоять вони в середині речення, або в кінці: Пишу листа із Кабарди (тобі земля ця невідома). (Нагн.) А в щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю!– квіти є! (Сим.)

Кома і тире при відокремленому означенні

Відокремлюються, виділяючись інтонацією при вимові і комами на письмі:

1. Будь-які означення узгоджені й неузгоджені, поширені й непоширені у позиції перед означуваним словом і після нього, якщо вони відносяться до особового займенника: Переляканий і розтривожений, я вискакую у затоплений місячною повінню двір. (Стельм.)

2. Узгоджені поширені означення, а також здебільшого однорідні непоширені означення, якщо вони стоять після означуваного іменника: Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. (О.Г.)

3. Узгоджені означення, що стоять перед означуваним іменником, відокремлюються лише тоді, коли вони мають додаткове обставинне значення: Знесилений, кінь зупинився, важко дишучи. (О.Г.) Декілька відокремлених означень, що стоять у кінці речення, можуть виділятися за допомогою тире: З моря здіймалась хмара — чорна, важка, з суворими обрисами, схожа на гірські пасма. (Коп.)

Кома при відокремленому додатку

Можуть відокремлюватися інтонацією і виділятися на письмі комами додатки, що вживаються з прийменниками крім, окрім, опріч, за винятком, замість. Ці додатки відповідають на питання родового відмінка і мають значення додаткового повідомлення до основної думки речення: Співають усі, за винятком Ліни Яцуби. (О.Г.)

Кома і тире при відокремленій прикладці

Відокремлюються і виділяються комами:

1. Будь-які прикладки, якщо вони відносяться до особового займенника: Я, полководець миру, сонце несу у жмені. (Павл.)

2. Поширені прикладки, якщо вони відносяться до загального іменника (стоять перед ним або після нього): Хоробрий воїн, капітан ніколи не розгублювався в бою.

3. Непоширені і поширені прикладки, якщо вони стоять після іменника — власної назви: Дмитрик, восьмирічний хлопчик, вискочив із душної низенької хати. (Коцюб.)

4. Завжди відокремлюються прикладки, виражені сполученнями слів чоловік, людина, дід, дівчина, хлопець з неузгодженим або узгодженим означенням:¶Тим часом надійшов голова, привітний червонощокий чоловік. (О. Г.)

5. Прикладка із сполучником як виділяється комами тоді, коли вказує на причину висловленого в реченні:¶Гордій Байда, як колишній унтер-офіцер, розумівся на військовій справі. Іноді, щоб чітко виділити відокремлювану прикладку, замість коми ставлять тире, особливо тоді, коли поширена прикладка має в своєму складі розділові знаки: Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев— густі й непролазні зарослі, — і від них пахло вогкістю і рясним листям. (См.)

Кома при відокремленій обставині

Обставини, виражені дієприслівниками (непоширені обставини) і дієприслівниковими зворотами (поширені обставини), відокремлюються і виділяються комами незалежно від їх місця в реченні: Вітру в обличчя жбурляючи піну, плив пароплав у далеку країну. (Пригара) Завжди відокремлюються обставини з прийменниковим сполученням незважаючи на та іноді (для посилення) з прийменниковими сполученнями у зв’язку з, згідно з, завдяки, всупереч, наперекір, за відсутністю, при наявності, на випадок.

Не відокремлюються і не виділяються комами одиничні дієприслівники (непоширена обставина), що мають значення обставини способу дії, коли вони стоять після дієслова-присудка: Рушниця в його руках стріляла не хиблячи. (Трубл.)