ПІДТИП ХРЕБЕТНІ АБО ЧЕРЕПНІ.НАДКЛАС РИБИ
1. ХРЕБЕТНІ ТВАРИНИ. ПІДТИП ХРЕБЕТНІ, АБО ЧЕРЕПНІ. НАДКЛАС РИБИ. КЛАС ХРЯЩОВІ РИБИ.
ХРЕБЕТНІ ТВАРИНИ
ПІДТИП ХРЕБЕТНІ, АБО ЧЕРЕПНІ
НАДКЛАС РИБИ
КЛАС ХРЯЩОВІ РИБИ
Риби - водні хребетні тварини, широко розповсюджені в морських і прісних водах.
До хрящових риб відносяться такі ряди: акули, скати і химери, що нараховують близько 600 видів, розповсюджені в морях й океанах тропічних широт.
Розміри тіла становлять від 20 см до 15-20 м. Форма тіла веретеновидна, обтічна в плавців (акул) або сплющена в спинно-черевному напрямку в донних форм (скатів).
Тіло підрозділяється на 3 відділи: голова, тулуб і хвіст. На голові містяться очі (без повік) і ніздрі. За очами розташовуються пари брязкалець і звичайно 5 пар зябрових щілин (іноді 7). Зябрових кришок немає.
• Шкіра покрита плакоїдною лускою (похідна шкіри), утвореною дентином, і покритою зовні емаллю. На потужних щелепах розташовуються в кілька рядів, зуби (видозмінені плакоїдні луски). У міру зношування стерті зуби заміщаються.
• Скелет повністю хрящовий. Хорда зберігається усередині хребетного стовпа.
• Органами руху є парні й непарні плавці. До перших відносяться грудні й черевні плавці. Непарними плавцями є спинний, анальний і хвостовий. У скатів і химер хвостовий плавець тонкий.
• Серце двокамерне, одне коло кровообігу.
• Травна система складно диференційована, у кишечнику розвинений спіральний клапан. Пряма кишка впадає в клоаку. Немає плавального міхура, чому акули й повинні перебувати в постійному русі.
• Дихальна система представлена зябрами. Через відсутність зябрових кришок дихання напірного типу. Тому акули пливуть, відкривши рот: вода мимовільно надходить у глотку й обмиває зябра.
• Видільна система представлена тулубовими нирками.
• Роздільностатеві. Запліднення внутрішнє. Яйцеклітини містять багато жовтка, деякі акули живородні. При цьому в самок розвивається орган, аналогічний плаценті ссавців.
• Головний мозок складається з п'яти відділів, добре розвинені мозочок і нюхові частки переднього мозку. Зір слабкий.
|
Середовище існування, спосіб життя |
Процеси життєдіяльності, розмноження |
Роль у природі й житті людини |
|
Ряд Акули(близько250 видів)Торпедоподібна форма тіла, гострий ніс, сильний загострений хвостовий плавець
|
Хижаки (їжа – планктон, дрібні рачки і рибки). Мають великий рот, усередині якого розміщені декілька рядів гострих, могутніх, кинджало -подібних зубів – видозмінених лусок. На голові очі йніздрі. За головою зяброві щілини. Під час руху вода потрапляє в рот і обмиває зябра – так здійснюється дихання. Більшість акул ніколи не зупиняється: можуть загинути від задухи. Запліднення внутрішнє. У більшості – яйцеживородіння, навіть живородіння. Самка метає акулят завдовжки 15 – 50 см, які одразу можуть полювати на дрібних морських тварин |
Об'єкти промислу: шкіра, печінка, м'ясо, жир. Ланка в ланцюгах живлення морських екосистем. Близько50 видів небезпечні для людини |
|
Ряд Скати (близько 350 видів) Придонні, тому тіло сплющене у спинно-черевному напрямку, ромбо- або дископодібне. Плаваютьз допомогою грудних плавців, хвіст без плавця, схожий на батіг. |
Живляться переважно придонними молюсками. Лише найбільший скат – манта – полюбляє плавати в товщі води і живиться планктоном. Ротовий і зяброві отвори розмішені з черевної сторони. У тропічних морях живуть електричні скати, в яких розвинені електричні органи – видозмінена м'язова тканина. Вони дають розряди напругою до200 В. Силою струму скат убиває здобич (риб і безхребетних) і може оглушити людину, яка його торкнулася. Запліднення внутрішнє. |
Ланка в ланцюгах живлення морських екосистем. Об'єкт промислу. |
КЛАС КІСТКОВІ РИБИ
Переважна більшість риб відноситься до класу кісткових риб (близько 20 тис. видів), що мають кістковий або кістково-хрящовий скелет. Клас включає 4 підкласи: хряще-кісткові (осетрові), променепері (оселедці, лососі, коропи, вугрі, щуки, окуні, камбали й ін.), дводишні (протоптерус), кистепері (латимерія).
Кісткові риби поширені в різних водоймах, що визначає різноманіття їхніх видів. Форма тіла кісткових риб різноманітна: куляста (кузовки), стрічкоподібна (вугор), сплощена (камбала), стріловидна (щука), але частіше - обтічна торпедовидна (тунець, скумбрія).
 |
Будова кісткової риби:
1 – зябра; 2 – передні кардинальні вени; 3 – кюверова протока; 4 – задня кардинальна вена; 5 – спинна аорта; 6 – тулубова нирка; 7 – плавальний міхур; 8 – сечовий міхур; 9 – сечовий отвір; 10 – статевий отвір; 11 – анус; 12 – яєчник; 13 – селезінка; 14 – кишка; 15 – шлунок; 16 - пілоричні вирости шлунка; 17 - печінка; 18 - жовчний міхур; 19 - венозний синус; 20 - серце; 21 - цибулина аорти; 22 - черевна аорта
• Зовнішня будова така ж, як й у хрящових риб: три відділи тіла й основні групи парних і непарних плавців. Рухаються риби завдяки рухам хвостового плавця. Парні кінцівки (грудні й черевні плавці) виконують функції рулей глибини.
• Зовнішні покриви риб утворені багатошаровим плоским епітелієм і сполучнотканинною дермою. В епітелії - численні залози, що утворюють слиз (зменшення тертя при плаванні). Шкіра покрита кістковими лусками із гладким або зазубреним краєм. У деяких риб (наприклад, у панцирних щук, осетрів) луски покриті особливою речовиною. Іноді луски взагалі немає (наприклад, у дійсних сомів).
• Скелет у більшій або меншій мірі костеніє, складається із хребта, мозкового черепа, вісцерального скелета й кінцівок (парних плавців й їхніх поясів). У хрящових (осетрових) зберігається хорда, оточена сполучнотканинною оболонкою із зачатками хребетних дуг. Череп складний, складається з мозкового й вісцерального відділів (кожний включає велику кількість кісток). Є зяброві кришки. Зуби можуть розташовуватися на щелепних костях, сошниках і піднебінних кістках. У коропових риб (карась, сазан, лящ й ін.) додатково є глоткові зуби. Кістки поясів кінцівок не пов'язані з осьовим кістяком.
• Системи внутрішніх органів розвинені подібно тим, які характерні для хрящових риб.
• Дихання здійснюється через зябра, нагнітального типу, що пов'язане з наявністю рухливих зябрових кришок. У деяких риб є додаткові органи дихання - легеневі вирости (у дводишних).
• Кровоносна система складається із двокамерного серця (1 передсердя й 1 шлуночок), черевної аорти, зябрових артерій, зябрової капілярної мережі.
• Травна система диференційована на відділи. Майже у всіх груп риб є плавальний міхур (особливий гідростатичний орган) - похідне травної трубки.
• Анатомічні відмінності кісткових риб від хрящових стосуються будови органів видільної й статевої систем. Вони зв'язані один з одним.
• Органами виділення служать нирки. У більшості риб кінцевий продукт білкового обміну - аміак.
• Розмноження - статевим шляхом. Роздільностатеві. Запліднення зовнішнє (під час нересту) або внутрішнє. У випадку внутрішнього запліднення самці мають копуляційний орган. З яйця виходить молода тварина (мальок), забезпечена залишками жовткового мішка. Риби характеризуються великою плідністю.
• Центральна нервова система включає головний (5 відділів) і спинний мозок.
• Органи чуттів (зір, нюх, смак, слух, рівновага) дозволяють орієнтуватися в просторі. Для риб характерні органи бічної лінії (групи чутливих клітин уздовж тіла, що сприймають коливання води, швидкість і напрямок плинів й ін.).
Поява в еволюції риб зв'язано з наступними ароморфозами:
• заміна хорди хрящовим, потім кістковим хребтом;
• утворення черепа, що захищає мозок;
• поява щелеп;
• виникнення парних кінцівок - плавців;
• розвиток мозку;
• утворення органів подиху - зябер;
• диференціація травної залози на підшлункову й печінка;
• утворення первинних нирок.
Основні ряди костистих риб.
Осетрові.
До ряду Осетрові належать білуга, осетер, севрюга, стерлядь та інші давні костисті риби. Як і в хрящових риб, у них є рило, рот у вигляді поперечної щілини на черевному боці тіла, горизонтальні парні плавники, хвіст зі збільшеною верхньою та меншою нижньою лопатями. Основою осьового скелета є хрящ. Череп зовні вкритий плоскими кістками, а на тулубі й хвості розташовані п'ять рядів кісткових ромбічних пластинок. Живуть тільки в Північній півкулі, належать до прохідних та озерно-річкових риб. Живляться донними безхребетними та рибою. Це цінні промислові риби, які дають високоякісне м'ясо й чорну ікру.
Оселедцеві.
До ряду Оселедцеві входять морські зграєві планктоноїдні риби. Більшість із них мешкає поблизу берегів. Вони відкладають велику кількість липкої
Ікри на ґрунт або водорості. Ряд багатий промисловими рибами: атлантичний, тихоокеанічний оселедець, балтійська (салака), сардини, анчоуси.
Ряд Лососеподібні представлений прохідними й прісноводними рибами, які відкладають ікру на дні прісних водойм Північної півкулі. Характерною зовнішньою ознакою будови лососеподібних є наявність жирового плавника (без кісткових променів). Вони відкладають невелику кількість крупних червоних ікринок. Лососеподібні – цінні промислові риби (кета, горбуша, кумжа, сьомга, форель, голець, ряпушка), які дають високоякісне м'ясо та кав'яр.
Коропоподібні.
Ряд Коропоподібні об'єднує прісноводних риб, в яких немає щелепних зубів. їжа подрібнюється глотковими зубами. До них належать промислові риби – плітка, лящ, лин, сазан, в'язь та інші. У ставкових господарствах розводять коропа (домашня форма сазана), сріблястого карася, линів, білого та пістрявого товстолобиків, білого амура тощо.
Дводишні.
Ряд Дводишні належить до найдавніших риб, які пристосувалися до життя в умовах водойм, що пересихають (Африка, Австралія та Південна Америка). Окрім зябер, вони дихають одним або двома легенями – порожнистими виростами черевної стінки стравоходу. Повітря до легенів надходить через наскрізні ніздрі. Намічається утворення другого передсердя та легеневого кола кровообігу. Представники цього ряду – австралійський рогозуб, американський лусковик.
Кистепері.
Ряд Кистепері також є давньою і майже повністю вимерлою групою. Розквіту кистепері досягли в девоні й карбоні. Сьогодні відомий тільки один вид – латимерія, що мешкає в глибинах Індійського океану. Довжина риби сягає 1,5м. Парні плавники цієї риби мають своєрідну будову. Біля їхньої основи розташована широка м'ясиста лопать, усередині якої міститься скелет плавника, що нагадує скелет кінцівки наземних хребетних. Кистепері є тією гілкою риб, від якої походять земноводні.
Роль риб
Риби відіграють важливу роль у господарській діяльності людини. Мільйони людей зайняті ловом, розведенням та обробкою риби, будівництвом суден і виготовленням риболовецького спорядження. У деяких країнах населення харчується головним чином рибою, а його добробут залежить переважно від величини улову.
Окрім продуктів харчування, риба слугує сировиною для отримання ліків (риб'ячий жир) корму для худоби та птахів (кормове борошно), добрива для полів (туки), технічного жиру, клею, шкіри та інших продуктів, які використовують у харчовій та легкій промисловості.
Людина не тільки ловить рибу, але й вирощує її. Існує ціла галузь – рибництво.
Найбільші успіхи в розведенні прісноводних риб досягнуті в ставкових господарствах, які мають багатовікову історію розвитку. їхньою характерною особливістю є повний контроль з боку людини за технологічним ланцюжком вирощування риби від личинки до товарної продукції.
Залежно від призначення виокремлюють нагульні, вирощувальні, зимувальні та деякі інші типи штучних ставків. Нерестові ставки призначені для нересту риби. Вони невеликі за розмірами, добре прогріваються, їхнє ложе вкрите м'якою луговою рослинністю. З нерестових ставків личинку, що підросла й зміцніла, пересаджують у великі й глибші вирощувальні ставки, де до осені підростають цьоголітки. На зиму цьоголітків переводять у глибокі проточні невеликі зимувальні ставки. Навесні наступного року однолітків із зимувальних ставків розміщують у нагульних, в яких вони підростають до товарної маси.
Основними об'єктами рибництва є короп, білий і пістрявий товстолобики, білий амур, щука, карась.
Охорона риб.
Рідкісні й зникаючі види риб занесені в Червону книгу. Саред них представники лососеподібних та осетрових, які є цінними промисловими видами.
Включення виду до Червоної книги України означає сувору заборону на його добування. Проте тільки цим заходом урятувати від повного зникнення багато видів риб навряд чи вдасться. Зберегти якийсь певний вид або його популяцію неможливо без охорони всієї екосистеми в цілому. Тому одним із перших та найважливіших заходів порятунку «червонокнижних» видів є збереження унікальних водних екосистем шляхом створення заповідників, заказників та національних парків.