ГУМОРАЛЬНА ТА НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ

1. Гуморальна та нервова регуляція

НЕЙРОГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ

ЕНДОКРИННА СИСТЕМА

Органи  ендокринної  системи  здійснюють  гуморальну  регуляцію   –   координацію  фізіологічних функцій організму людини за допомогою  рідкого  середовища  організму: крові, лімфи. Для забезпечення гуморальної  регуляції  залози  виділяють біологічно активні речовини. Функціонально  ендокринна  система пов’язана з нервовою, що забезпечує  спільну  координацію  органів та їх систем.  В організмі людини розрізняють залози  зовнішньої,  внутрішньої  та змішаної секреції.

Залози зовнішньої секреції

Вивідні  протоки  залоз  зовнішньої  секреції  відкриваються  в  порожнини  внутрішніх  органів  або на  поверхню  шкіри.  До  них  належать потові, слізні, сальні й травні залози.

 

Залози внутрішньої секреції

Не  мають  зовнішніх  вивідних проток,  тісно  пов’язані  з  численними  кровоносними  судинами, секретують  біологічно  активні  речовини  –  гормони. До залоз внутрішньої  секреції  належать  гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз, щитоподібна залоза,  паращитоподібні  залози, надниркові залози, вилочкова залоза (тимус).

Залоза

Характеристика, гормони

Гіпоталамус і гіпофіз

 

Гіпофіз розташований під основою головного мозку в гіпофізарній ямці турецького сідла клиноподібної кістки основи черепа.

Аденогіпофіз (передня й середня частки гіпофіза) утворений епітеліальною тканиною, нейрогіпофіз (задня частка гіпофіза)  –  нервовою тканиною.

Гіпоталамус продукує ліберини та статини, а також гормони нейрогіпофіза  –  вазопресин і окситоцин. Аденогіпофіз виділяє тиреотропний, адре-нокортикотропний, гонадотропний гормони, соматотропін, ліпотропін, меланоцитотропін, пролактин, фолікулостимулювальний гормон. Нейрогіпофіз не продукує гормонів, до нього з гіпоталамуса надходять координаційні біологічно активні речовини: окситоцин, вазопресин

Епіфіз

Розташований у чотиригорбиковому тілі середнього мозку. Утворений нейросекреторними клітинами. Нейросекреторні клітини виробляють мелатонін

Щитоподібна залоза

 

Розташована в області шиї (перед гортанню). Складається з двох часток, сполучених перешийком. Іззовні вкрита сполучною тканиною (капсулою), що розділяє залозу на часточки. Часточки складаються з фолікулів.

Фолікули залози продукують і містять гормон тироксин

Паращитоподібні залози

 

Розташовані на задній стінці щитоподібної залози, занурені в її тканину. Являють собою чотири невеликі залози, утворені залозистим епітелієм.

Епітеліальні клітини виділяють паратгормон

Надниркові залози

Парний орган, прилягаючий до верхівок нирок. Складається з двох шарів: зовнішнього (кіркового, утвореного з клітин нервової пластинки), вкритого фіброзною оболонкою, і внутрішнього (мозкового, утвореного з нервових клітин). Кожний шар за структурно-функціональними характеристиками є окремою залозою.

Кірковий шар секретує глюкокортикоїди. Мозковий шар  –  адреналін і норадреналін

Вилочкова залоза (тимус)

Розташована за грудиною. Утворена залозистим епітелієм і ретикулярною тканиною. Розділена на дві частки (праву й ліву). Складається з кіркової та мозкової речовини. Розвивається до періоду статевого дозрівання, після чого тканини атрофуються й замінюються на жирову тканину.

Продукує Т-лімфоцити.

Виділяє біологічно активну речовину  –  тимозин

 

Залози змішаної секреції

Виконують зовнішньо секреторну та внутрішньосекреторну функції. Мають характеристики двох типів залоз. До них належать підшлункова та статеві залози.

Залоза

Характеристика

Гормони

Підшлункова залоза

Розташована за шлунком на задній черевній стінці. Складається з головки, тіла та хвоста. Вкрита сполучнотканинною капсулою, розділена на часточки. Утворена тканиною, що виробляє підшлунковий сік, і скупченнями клітин  –  острівцями Лангерганса, здатними виробляти гормони. Ацинуси мають вивідні протоки у дванадцятипалу кишку

Острівці Лангерганса (панкреатичні острівці) виробляють інсулін і глюкагон

Яєчники

Парний орган, розташований у малому тазі. Складається з кіркової речовини, у якій виробляються статеві клітини й гормони, і мозкової речовини, що складається зі сполучної тканини, судин і нервів. Кірковий шар містить фолікули  –  місце дозрівання яйцеклітини; жовте тіло є зрілим фолікулом, що розірвався

Естрогени (естрон, естрадіол і прогестерон) і андрогени (тестостерон)

Яєчка

Парний орган, розташований у мошонці. Зовні вкритий фіброзною оболонкою, складається з часточок. Паренхіма яєчка складається зі звитих (утворення сперматозоїдів) і прямих (винесення сперматозоїдів у сім'явивідну протоку) канальців

Сім'яники синтезують андрогени (тестостерон)

 

Гормони  –  це специфічні високоактивні хімічні сполуки, що секретуються ендокринними зало зами. Надходячи в кровотік, гормони  дістаються органа-мішені, де виявляють свою регулювальну дію.

 

Характеристика гормонів

Гормони

Залоза, що секретує

Ефекти

Ліберини та статини

Гіпоталамус

Регулювання секреції специфічних гіпофізарних гормонів

Тиреотропний

Гіпофіз

Стимуляція та координація роботи щитоподібної залози

Адренокорти-котропний

Стимуляція та координація роботи кори надниркових залоз

Гонадотропний

Координація роботи й ріст статевих залоз

Соматотропін (гормон росту)

Стимуляція білкового синтезу й росту, особливо кісток кінцівок

Ліпотропін

Регуляція обміну жирів

Меланоцитотропін

Регуляція вироблення меланіну (пігменту шкіри)

Пролактин

Стимуляція утворення молока

Фолікулостимулю-вальний гормон

У чоловіків  –  стимуляція утворення сперматозоїдів, у жінок  –  стимуляція утворення яйцеклітин

Окситоцин

Стимуляція скорочення мускулатури матки й активного виведення молока

Вазопресин

Зменшення діурезу. Стимуляція та координація роботи щитоподібної залози. Стимуляція та координація роботи кори надниркових залоз

Паратгормон

Паращитоподібна залоза

Регулювання концентрації йонів Кальцію в плазмі крові

Тироксин

Щитоподібна залоза

Регулювання обміну речовин, росту й розвитку організму

Глюкокортикоїди

Надниркові залози

Стимуляція розщеплення білків, синтезу глюкози та глікогену, протизапальний і антиалергенний ефект

Адреналін

 

 

Підвищення частоти й сили серцевих скорочень, звуження капілярів у шкірі та органах, розширення артеріол у серці й серцевих м'язах, підвищення рівня глюкози в крові

Норадреналін

 

 

Підвищення кров'яного тиску та ін.

Інсулін

Підшлункова залоза

Зниження рівня глюкози в крові

Глюкагон

Підвищення рівня глюкози в крові, стимуляція розщеплення глікогену до глюкози

Естрогени

Яєчники

Розвиток жіночих вторинних статевих ознак, регуляція менструального циклу

Прогестерон і естрогени

Жовте тіло

Стимуляція росту й розвитку матки та плоду

Тестостерон

Яєчка (сім'яники)

Розвиток чоловічих вторинних статевих ознак

 

Порушення функцій ендокринних залоз

Залоза внутрішньої секреції

Гіперфункція

Гіпофункція

 

Гіпофіз

Надмірне виділення ростових гормонів призводить до розвитку гігантизму або акромегалії (надмірного розростання окремих частин тіла)

Недостатнє виділення ростових гормонів призводить до розвитку карликовості й затримки статевого розвитку

 

Щитовидна залоза

Приводить до розвитку базе-дової хвороби. Виражається в загальному підвищенні інтенсивності обміну речовин, при цьому дуже часто залоза розростається (утворюється зоб). Спостерігаються розвиток витрішкуватості, тремтіння пальців, прискорення серцебиття і схуднення

Призводить до розвитку гіпотиреозу. Виражається в загальному зниженні інтенсивності обміну речовин, набряках шкіри, випаданні волосся, швидкій стомлюваності, зниженні температури тіла й артеріального тиску. Часто відбувається розростання тканин щитовидної залози (утворюється зоб)

 

Паращитовидні залози

У кістках скелета утворюються порожнини, збільшується ламкість кісток, часто утворюються камені в нирках

Знижується вміст Кальцію в крові, спостерігаються судомні скорочення м'язів

Підшлункова залоза

 

Недостатнє виділення інсуліну призводить до розвитку цукрового діабету

Кора надниркових залоз

 

Спостерігаються розвиток надмірного відкладення жиру на тулубі, зміна форми обличчя, підвищення артеріального тиску, ламкість кісток

Розвивається Аддісонова хвороба. Спостерігаються схуднення, розвиток бронзового забарвлення шкіри, зниження артеріального тиску, порушення водно-сольового обміну

 

 

 

НЕРВОВА СИСТЕМА

Нервова регуляція це складна взаємодія безумовних і умовних рефлексів. В основі цієї регуляції лежить принцип рефлексу. Інформація передається по аксонах у вигляді електричних імпульсів (хімічна передача - у синапсах). Передача інформації до головних центрів НС з усіх ділянок організму дуже швидка (за частки секунди).

 

Будова центральної нервової системи

 

Структура нервової системи людини

Функції нервової системи:

1) об'єднує організм в одне ціле;

2) регулює роботу органів і систем;

3) підтримує сталість внутрішнього середовища організму;

4) здійснює зв'язок організму із зовнішнім середовищем і забезпечує адаптацію в мінливих умовах;

5) визначає психічну діяльність індивіда.

 

СПИННИЙ МОЗОК

Спинний мозок розташований у хребетному каналі, має вигляд сплющеного тяжа. Є продовженням довгастого мозку й досягає крижового відділу хребта.

Структура спинного мозку

Оболонки спинного мозку

Зовнішня (тверда) оболонка  –  вистеляє внутрішню порожнину хребетного каналу.

Середня (павутинна) оболонка  –  прилягає до твердої оболонки, має нервові волокна та судини.

Внутрішня (м'яка, або судинна) оболонка  –

зрощена зі спинним мозком, містить кровоносні судини

 

 

 

Будова спинного мозку

Біла речовина:

 – утворена аксонами нервових клітин, укритими мієліном;

 – розташована навколо сірої речовини;

 – нервові волокна формують провідні шляхи (висхідні та низхідні), що лежать уздовж спинного мозку;

 – провідні шляхи з'єднують спинний мозок із головним і сегменти спинного мозку між собою

 

 

Сіра речовина:

 – утворена скупченням тіл і дендритів нервових клітин;

 – формує два передні роги (передні корінці  –  рухові нерви) і два задні роги (задні корінці  –  чутливі нерви)

Спинномозковий канал:

 – містить вставні нейрони;

 – заповнений спинномозковою рідиною;

виконує живильну функцію

Функції спинного мозку:

1)рефлекторна  –  забезпечення рухів і регуляція роботи внутрішніх органів;

2)провідна  –  проведення нервових імпульсів провідними шляхами в низхідному і висхідному напрямку, забезпечення інтеграції діяльності нервової системи.

 

ГОЛОВНИЙ МОЗОК

Головний мозок розташований у порожнині черепа, сполучається через великий потиличний отвір зі спинним мозком.

 


Будова головного мозку

 

Відділи головного мозку

Відділ

Характеристика

Стовбур головного мозку

Довгастий мозок

Є продовженням спинного мозку. Сіра речовина міститься всередині й формує ядра черепно-мозкових нервів (IX – XII пари). Біла речовина вкриває сіру ззовні. Функції:

 –    рефлекторна  –  сіра речовина містить нервові центри рефлексів (дихальний, серцево-судинний, жування, ковтання, моргання, кашлю, чхання, блювання);

 –    провідникова  –  біла речовина формує висхідні та низхідні провідні шляхи

Вароліїв міст

Розташований перед довгастим мозком. Сіра речовина формує ядра черепно-мозкових нервів (V – VIII пари, трійчастий, відвідний, лицьовий і слуховий нерви)

Середній мозок

Розташований перед Варолієвим мостом. Складається з чотиригорбикового тіла й ніжок мозку. Верхня пара бугрів чотиригорбикового тіла одержує інформацію від зорового аналізатора та м'язів голови. Нижня пара бугрів чотиригорбикового тіла одержує імпульси від слухового аналізатора та м'язів голови. Сіра речовина утворює ядра III і IV пари черепно-мозкових нервів Функції:

 –    провідникова  –  через середній мозок проходять низхідні та висхідні нервові шляхи головного мозку;

 –    рефлекторна  –  у середньому мозку розташовані центри рефлекторного регулювання м'язового тонусу та пози, а також центри сенсорних систем

Проміжний мозок

Розташований під великими півкулями. Складається з таламуса (зорові бугри)

і гіпоталамуса (підбугорна зона).

Функції:

 –    таламус бере участь у регуляції психічної діяльності, змін сну й активності;

 –    гіпоталамус регулює обмін речовин і бере участь у підтримуванні гомеостазу організму

Ретикулярна формація

Існує в довгастому, середньому та проміжному мозку. Складається з нейронів,

що утворюють густу мережу.

Функції:

 –    об'єднує (інтегрує) діяльність відділів мозку;

 –    містить центри регуляції серцево-судинної системи, дихання, центри діяльності травного тракту;

 –    бере участь у регуляції сенсорних систем

Мозочок

Мозочок

Розташований за довгастим мозком. Складається з двох півкуль. Півкулі вкриті сірою речовиною, що формує кору зі звивинами. Має три пари ніжок (нижні, верхні та середні), що з'єднують мозочок із довгастим мозком, Варолієвим мостом і середнім мозком. Функції:

 –    безумовно-рефлекторне регулювання координації рухів;

 –    регуляція м'язового тонусу;

 –    підтримання рівноваги та пози тіла

Кінцевий мозок

Лімбічна система

Сукупність відділів кори кінцевого мозку (давньої та старої кори) і підкіркових структур.

Функції:

 –    бере участь в емоційній та інстинктивній поведінці;

 –    підтримує сталість внутрішнього середовища організму

Великі півкулі

Вкриті корою із сірої речовини, з’єднані між собою мозолистим тілом.

Центральна частина нервової системи

 

Великий мозок (кінцевий мозок)

Великий мозок утворений двома півкулями та мозолистим тілом, що з'єднує їх між собою. Півкулі складаються з підкіркових вузлів, білої речовини. Зовні півкулі вкриті корою, що складається із сірої речовини. З філогенетичного погляду в корі виділяють нову кору (більша частина), давню, стару та проміжну. Кора має функціональні зони:сенсорну, рухову, асоціативну.

Структура півкуль

Кора півкуль

 –    утворена сірою речовиною (тілами нейронів)

 –    вкриває півкулі зовні

 –    має низку функціональних зон

 –    формує численні борозни та звивини

Підкірка

 –    утворена білою речовиною

 –    містить скупчення нервових клітин (ядра), або базальні ганглії

 

Частки великих півкуль

Найбільші борозни (латеральна, центральна, потилично-тім'яна) обмежують частки півкуль.

 

СОМАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА

Від центральної нервової системи відходять периферичні нерви; виділяють   спинномозкові   нерви (31 пара), що відходять від спинного мозку, і черепно-мозкові (12 пар), що відходять від головного мозку.

Черепно-мозкові нерви

До складу належать чутливі та рухові нервові волокна. Чутливі нервові волокна мають рецепторні закінчення в органах чуття (слуху, рівноваги, зору, смаку, нюху) і шкірі. Чутливі нейрони розташовані за межами ЦНС у нервових вузлах. Аксони цих нейронів ідуть до головного мозку, дендрити  –  на периферію. Рухові волокна іннервують скелетну мускулатуру. Вони синап-тично контактують із м'язовим волокном і передають йому нервовий імпульс. Залежно від того, які волокна переважають у нерві  –  чутливі чи рухові, нерв називається чутливим (сенсорним) або руховим (моторним).

 

Черепно-мозкові нерви

1 –  зоровий;

2 –  окоруховий;

3 –  блоковий;

4 –  відвідний;

5 –  присінково-завитковий;

6 –  язикогорловий;

7 –  під'язиковий;

8 –  блукаючий;

9 –  додатковий;

10 –  лицевий;

11 –  трійчастий;

12 –  нюховий

 

Спинномозкові нерви

Формуються з передніх і задніх корінців спинного мозку, що сполучаються в міжхребцевому отворі. Спинномозкові нерви є змішаними і складаються з чутливого та рухового волокон. Іннервують ділянки тіла сегментарно, утворюють нервові сплетіння (сонячне, поперекове)

 

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА

Вегетативна нервова система складається з двох відділів: симпатичного   і парасимпатичного, іннервує весь організм загалом. Діяльність вегетативної нервової системи рефлекторна і людиною не контролюється.

Вегетативна частина нервової системи іннервує гладеньку мускулатуру внутрішніх органів, серцевий м'яз, залози, мускулатуру судин і шкіри. Імпульси, що надходять нервовими волокнами вегетативної нервової системи, впливають на обмін речовин і працездатність органів. Функція вегетативної нервової системи полягає в підтримуванні сталості внутрішнього середовища організму.

Симпатична нервова система  –  центри розташовані у грудному відділі спинного мозку.

Парасимпатична нервова система  –  центри розташовані у стовбурі головного мозку.

Симпатична та парасимпатична системи впливають на органи протилежним чином.

 

Орган

Симпатична система

Парасимпатична система

Серце

Підвищує частоту скорочень

Зменшує частоту скорочень

Легені

Розширює бронхи, посилює вентиляцію легень

Звужує просвіт бронхів, знижує вентиляцію легень

Кишечник

Пригнічує перистальтику та виділення травних соків

Посилює перистальтику й секрецію травних соків

Сечовий міхур

Розслаблення

Скорочення

Очі

Розширює зіниці

Звужує зіниці

Кровоносна система

Підвищує кров'яний тиск, розширює судини мозку та скелетних м'язів. Звужує судини кишечнику й непосмугованих м'язів

Знижує кров'яний тиск. Підтримує тонус кровоносних судин

 

Рефлекс  –  це реакція організму, яка здійснюється через центральну нервову систему у  відповідь на одержане подразнення.

 

Рефлекторна дуга симпатичної нервової системи

 


Рефлекторна дуга парасимпатичної нервової системи

 

 

 

Нейрогуморальна регуляція  –  регуляція фізіологічних процесів організму відповідно до його потребі змін навколишнього середовища, що здійснюється за допомогою двох механізмів: нервового (за допомогою нервової системи) і гуморального (за участі гуморальних чинників).

 

Порівняльна характеристика гуморального і нервового типів регуляції

 

Ознака

Тип регуляції

Гуморальна

Нервова

Швидкість реагування

Низька

Висока

Механізм дії

За допомогою хімічних речовин через кровоносне русло

У вигляді електричних імпульсів по нервових волокнах

Швидкість одержання відповіді

Відповідь розвивається повільно (зростання, дозрівання статевих клітин)

Відповідь миттєва (скорочення м'язового волокна)

Час і локалізація дії

Відповідь пролонгована й генералізована

Відповідь короткочасна й чітко локалізована