Підготовка до ЗНО з біології

ВИДИ

Вид  –  сукупність особин, подібних між собою за будовою, функціями, місцем у біогеоценозі (екологічна ніша), що заселяють певну частину біосфери (ареал), вільно схрещуються між собою в природі, дають плідних нащадків і не гібридизуються з іншими видами.

Вид  –  основна структурна і таксономічна одиниця в системі живої природи. У природі види існують у формі популяцій.

 

Критерії виду

Характерні для виду ознаки та властивості називають критеріями виду. Для встановлення видової приналежності недостатньо використати який-небудь один критерій; тільки їх сукупність правильно характеризує вид.

Критерій	Характеристика
Генетичний (це головний критерій)	Характерний для кожного виду набір хромосом, суворо визначене їх число, розміри та форма
Морфологічний	Подібність зовнішньої та внутрішньої будови особин
Фізіологічний	Подібність усіх процесів життєдіяльності в особин, перш за все  –  подібність розмноження
Географічний	Певний ареал, який займає вид у природі
Екологічний	Сукупність факторів довкілля, у якому існує вид

 

Існують види-двійники, які мають схожі морфологічний, фізіологічний, географічний критерії, але розрізняються кількістю і будовою хромосом. Генетичний критерій вважають основним.

Екологічна ніша

Спроба описати відношення між видами, що населяють екосистему, привела до появи терміна «екологічна ніша». Екологічна ніша  –  комплекс чинників, необхідних для існування виду. Поняття екологічної ніші включає чинники живої та неживої природи, а також зв'язки виду з іншими видами угруповань. Ніша, яка займається видом, визначає його поширення і роль в екосистемі. Ніші перекриваються, якщо на один і той самий ресурс одночасно претендують популяції двох або більше видів. Перекриття ніш приводить до конкуренції між видами, яка обмежує число особин у популяціях. Згідно з концепцією екологічної ніші два види, що потребують ідентичних ресурсів, не можуть існувати в одному й тому ж місці в один і той же час. У процесі еволюції види пристосувалися до розділення екологічних ніш у просторі, у часі, за ресурсами.

 

ПОПУЛЯЦІЇ

Популяція  –  сукупність особин одного виду, відносно ізольована від подібних сукупностей того самого виду, яка тривалий час займала певний простір та відтворювала себе протягом великої кількості поколінь. Популяція  –  форма існування виду, одиниця еволюції.

Популяція здатна тривалий час підтримувати свою чисельність завдяки розмноженню, обмінюватися генетичною інформацією та еволюціонувати. Популяція є основною природною одиницею існування, пристосування, відтворення та еволюції виду.

 

Показники, що характеризують популяції

Чисельність (кількість особин в її складі)

Суцільність (середня кількість особин на одиницю площі, об'єму)

Біомаса (маса особин на одиницю площі, об'єму)

Народжуваність (кількість особин, які народжуються за одиницю часу)

Смертність (кількість особин, які гинуть за одиницю часу)

Приріст (різниця між народжуваністю і смертністю)

Ареал (територія, яку займає популяція)

 

Особливості структури популяцій

Статева	Вікова	Просторова
Співвідношення особин різних статей	Залежить від співвідношення особин різного віку	Розподілення особин по території, яку вони займають
просторова структура (за характером використання території )
Популяції осілих видів	Популяції кочових видів	Популяції мігруючих видів
Не переміщуються	Переміщуються на відносно недалекі відстані	Закономірно змінюють місця існування, переміщуються на значні відстані

Просторова структура популяції має пристосувальний характер, оскільки дає можливість якомога повніше використовувати ресурси середовища існування.

Популяційні хвилі (хвилі життя)

Сезонні	Несезонні
Обумовлені особливостями життєвих циклів або сезонними змінами кліматичних факторів (розмноження комах)	Зумовлені змінами різноманітних екологічних факторів: кліматичних, біотичних, антропічних (нашестя сарани)

Приріст

Позитивний	Негативний
Інтенсивність народжуваності перевищує смертність	Смертність перевищує народжуваність

 

 

Унаслідок пристосування до умов середовища життя у різних видів виробилися різноманітні механізми, які дають змогу уникнути необмеженого зростання чисельності популяцій і, відповідно, перенаселення і виснаження ресурсів довкілля. Ці механізми сприяють підтриманню густоти популяцій на відносно сталому рівні, особливо у видів з тривалими періодами індивідуального розвитку. Підтримання чисельності популяції на певному, оптимальному для даного середовища життя рівні, дістало назву гомеостаз популяції. На гомеостаз популяції впливають абіотичні фактори, а також міжвидові й внутрішньовидові взаємозв'язки.

 

Генофонд  –  поняття, що описує сукупність всіх генних варіацій (алелей) певної популяції. Популяція володіє всіма своїми алелями для оптимального пристосування до умов навколишнього середовища.

Якщо до певного гену у всій популяції існує лише один алель, то популяція у відношенні до цього гену називається мономорфною. При наявності декількох різних версій гену в популяції, вона вважається поліморфною. При сильному інбрідінгу часто виникають мономорфні популяції лише з однією версією гену.

Великий генофонд з безліччю різних варіантів окремих генів веде до кращого пристосування потомства до мінливого навколишнього середовища. Різноманітність алелей дозволяє пристосуватися до змін значно швидше, якщо відповідні алелі вже є в наявності, ніж якщо вони повинні з'явитися внаслідок мутацій. Тем не менше, в незмінному навколишньому середовищі, менше число алелей може бути вигіднішим, оскільки при великій кількості алелей можуть виникати їх несприятливі комбінації.