Економіко-географічні райони України

3. Північно-Східний економічний район

Північно-Східний економічний район складається з трьох адміністративних областей та є одним із найбільших за площею території і середнім за чисельністю населення серед районів України.

Головні передумови розвитку:

  • зручне економіко-географічне положення, що визначається сусідством із розвиненими Донецьким, Придніпровським, Столичним районами та індустріально-аграрним регіоном Росії;
  • рівнинний рельєф, сприятливі агрокліматичні ресурси, високий рівень забезпеченості земельними та водними ресурсами, деякими видами мінеральної сировини — нафтою, природним газом (Єфремівське, Шебелинське, Західнохрестищенське газові родовища), залізними рудами (Кременчуцький район), будівельними матеріалами;
  • рівномірне розселення людей по території, наявність великих міст, у тому числі міста-мільйонника Харкова, зосередження у ньому значного науково-технічного потенціалу.

Північно-Східний економічний район

Особливості господарського комплексу

Північно-Східний район має індустріально-аграрну спеціалізацію, основні галузі господарства — машинобудування, хімічна і харчова промисловість, багатогалузеве сільське господарство.

Машинобудування району найпотужніше в Україні. Харків є найбільшим центром вітчизняного машинобудування. Тут виготовляють турбіни для електростанцій, електродвигуни, трансформатори, трактори, велосипеди, літаки. Електротехнічне машинобудування розвинене також у Полтаві.

Випуск вантажних автомобілів та вагонів зосереджений у Кременчуці, сільськогосподарське машинобудування розвивається у Харкові, Охтирці. Верстатобудування зосереджене у Харкові, Лубнах, Глухові, а приладобудування — Харкові, Лубнах, Сумах, Полтаві, Ізюмі.

Хімічна промисловість представлена, виробництвом фосфорних добрив у Сумах, хімреактивів у Шостці, фармацевтичних препаратів у Харкові і Лубнах. Енергетика району представлена нафто- і газовидобутком, нафтопереробкою у Кременчуці, мережею ТЕС (найбільша з них — Зміївська) та Кременчуцькою ГЕС.

Харчова промисловість розвивається на місцевій сировині. Головні її галузі — цукрова, олійна, молочна і м’ясна — мають широку географію.

Найбільшими центрами легкої промисловості є Харків, Ромни, Суми, Полтава. У них виробляють текстильні, галантерейні, швейні, трикотажні вироби, парфумерну продукцію.

Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур, цукрового буряку, соняшника, у тваринництві переважають скотарство, свинарство і птахівництво.

Найбільше внутрішніх перевезень здійснюється в районі автомобільним транспортом, а зовнішніх — залізничним. Найбільші залізничні вузли — Харків, Лозова, Конотоп, Полтава. У річкових перевезеннях бере участь Кременчуцький порт на Дніпрі.

Через територію району проходить низка трубопроводів з Росії ( у т. ч. нафтопровід із Самари до Кременчука) та густа мережа трубопроводів від місцевих нафто- і газопромислів до споживачів.

Найбільші господарські центри. Визначні місця

Найбільшими містами Північно-Східного району є обласні центри Харків, Полтава і Суми, а також м. Кременчук. Харків – історична “столиця” Слобожанщини – якийсь час був політичною столицею радянської України. У даний час він претендує називатися промисловою “столицею” України загалом і машинобудівною зокрема. Водночас це один з найбільших наукових і освітніх центрів країни.

Історико-культурними центрами регіону, крім обласних міст, є Путивль, Глухів, Ромни. Містечко Опішня на Полтавщині здавна відоме гончарним промислом (“опішнянська кераміка”), а Кролевець на Сумщині – художнім ткацтвом (“кролевецькі рушники”).