Економіко-географічна характеристика регіонів та країн світу

2. Німеччина

Німеччина розташована у західній частині Європи. Площа країни – 357.0 тис. км2. Її оточують дев'ять високорозвинених країн-сусідів: Данія - на півночі, Нідерланди, Бельгія, Люксембург і Франція - на заході, Швейцарія та Австрія - на півдні, Чехія та Польща - на сході.

На півночі Німеччина має досить зручний вихід до Північного і Балтійського морів, які з'єднані між собою Нільським каналом і перетинає основу Ютландського півострова. Вихід до моря забезпечує Німеччині доставку великої кількості вантажів, зокрема палива, сировини, також вивіз готової продукції і є найдешевшим видом транспорту.

За обсягом валового національного продукту (2,25 трлн. дол.) Німеччина перевищує своїх сусідів - Францію, Англію, поступаючись у світі США, Китаю, Японії та Індії. Золотовалютні запаси Німеччини є найбільшими у світі.

Німеччина - федеративна республіка. Глава держава - президент, але повнота влади належить федеральному канцлеру. Законодавчий орган -однопалатний парламент.

Природні умови і ресурси країни значною мірою вичерпані, оскільки інтенсивно експлуатуються протягом значного часу. Головним багатством з паливних ресурсів є кам'яне (Рурський і Саарський басейни) та буре (Нижньорейнський) вугілля. За їхніми запасами Німеччина серед країн Європи займає перше місце. На низовинах північної частини держави є незначні запаси нафти і газу, а на південному заході, в горах Шварцвальд, є невеликі родовища уранових руд.

Родовища низькоякісних руд (на південь від Ганновера) практично вичерпані і мають лише місцеве значення. У тому ж самому районі є незначні поклади свинцево-цинкових та мідних руд. В межиріччі Везеру та Заале, в центральній частині країни, є запаси калійних солей, а в районі Ганновера - кухонної солі. Промислове значення мають поклади будівельних матеріалів.

Німеччина має густу річкову сітку. Найбільшу протяжність в межах країни мають ріки Рейн, Дунай, Ельба, які впродовж року є повноводними. Але гідроенергетичних ресурсів не вистачає. Є багато джерел цілющих мінеральних вод на південному заході країни, в районі Баден-Бадена. 25 % території країни займають лісові масиви, що проростають переважно в горах.

На території країни переважає рівнинний рельєф, близько половини території зайнято низовинами (Північнонімецька низовина), середню частину країни займають зруйновані гори, а південну частину - середньовисокі та високі гори (Шварцвальд, Швабські Альпи та ін.).

Клімат країни помірний морський. Середня температура січня становить +3...-2°С, липня - +16...+20°С. Опадів випадає 600-800 мм.

Найпоширеніші грунти - підзолисті, бурі лісові, опідзолені чорноземи.

Природні умови сприятливі для сільського господарства, туризму та рекреації.

Населення Німеччини складає 81.8 млн. осіб (перше місце в Європі, 2012 р.). На зміни чисельності населення у XX ст. значно вплинула Друга світова війна. Природний приріст населення є від'ємним - тут ще з 70-х років XX ст. спостерігається депопуляція населення країни. Низька народжуваність і підвищена середня тривалість життя (77 років) зумовили старіння нації (високу частку людей похилого віку).

Німеччина є однонаціональною державою (95 % жителів - німці). Серед інших національностей переважають турки (2,3), італійці (0,7), серби, хорвати, іспанці, греки, голанці, датчани, цигани, євреї та ін. За віросповіданням серед жителів Німеччини переважають католики та протестанти (лютерани).

Середня щільність населення висока - 230 осіб/км2. Найбільша вона в районі Рурського вугільного басейну - понад 2 тис. осіб/км2, найменша — на південному сході (Баварія) і північному сході (Померанія).

Країна вважається високоурбанізованою. У містах проживає 86 % населення країни. Приблизно 30 % населенні проживає в великих містах і агломераціях. Найбільші серед них - Рейнсько-Рурська агломерація (11 млн. осіб - найбільша в Європі), Штутгартська, Мюнхенська та ін. Вони разом з агломерацією Рандстадт у Нідерландах злилися у Прирейнський мегаполіс з населенням понад 30 млн. осіб. У Німеччині є три міста мільйонера - Берлін, Мюнхен (1241 тис. осіб), Гамбург (1675 тис. осіб), Кельн (1млн. осіб). Інші великі міста - Франкфурт-на Майні, Есен, Дортмунд, Дюссельдорф, Дрезден.

Економічно активне населення становить 65 % від загальної кількості населення людей працездатного віку. Близько 60 % зайнятого населення працюють у сфері послуг, близько 37 % - у промисловості і будівництві, понад 3 % - у сільському господарстві. Безробіття становить майже 10 % від економічно активного населення.

Загальна характеристика господарства. Федеративна Республіка Німеччина належить до високорозвинених постіндустріальних країн світу. В загальній структурі господарства переважає сфера послуг - 68 %. Промисловість становить 31 % і сільське господарство - 1 %. За обсягом економічного виробництва вона займає третє місце в світі, а у світовій торгівлі - друге.

Після об'єднання Німеччини економічна система колишньої НДР перейшла на засади соціальної ринкової економіки з глобальним управлінням економічними процесами, що означає відмову від державного регулювання і гарантування свободи приватної ініціативи і приватної власності. Для проведення такої економічної політики східні землі Німеччини отримали велику стартову допомогу.

Промисловість є основою німецької економіки, де переважають невеликі підприємства. Загальний розвиток промисловості в останні десятиріччя супроводжувався, з одного боку, постійним ростом ВНП, а з другого - відчутними структурними змінами, що стало наслідком зменшення більш, ніж вдвічі, частки видобувної промисловості за рахунок значного зменшення видобутку кам'яного вугілля, зменшення частки галузей легкої промисловості, зокрема текстильної, взуттєвої і зростання частки нових галузей - хімії, нафтопереробки, електротехніки, автомобілебудування.

Хімічна промисловість є найважливішою галуззю індустрії основних матеріалів і виробництва промислових товарів Німеччини. За експортом хімічної продукції Німеччина займає перше місце у світі.

У хімічній промисловості розвивається виробництво кислот і мінеральних солей, синтетичного азоту, сірчаної кислоти, а також лаків і фарб.

У Німеччині виділяються два великі райони хімічної промисловості: Північний - Рейн-Вестфалія, де ця галузь базується на переробці вугілля і використанні відходів його коксування, а також імпортної нафти. Значними центрами хімічної промисловості на цій землі є Леверкузен, Кельн та ін. Другим великим районом є Прирейнський, де розвиваються нафтохімія, виробництво лаків і фарб. Найвідомішими центрами хімічної промисловості тут є Людвігсгафен і Франкфурт-на-Майні.

Найпопулярнішими фірмами, які займаються виробництвом хімічної продукції, є «БАСФ», «Гехст»  і «Байер». Вони виробляють до 40% продукції галузі і 60 % її експортують.

Автомобілебудування Німеччини займає третє місце у світі. П'ять найпопулярніших у світі фірм: "Даймлер-Бенп", "БМВ", "Фольксваґен", а також "Опель" і "Форд" випускають у Німеччині понад 90 % усіх автомобілів. При цьому "Форд" - німецька філія американського концерну "Форд", а "Опель" - дочірнє підприємство американської фірми "Дженерал Моторс". Виробництво автомобілів розкидане по всій Німеччині, але головними центрами автомобільної промисловості є Вольфсбурґ, Енден, Рюссельсгайм, Брауншвайґ, Кельн, Штутгардт, Нюрнберг, Мюнхен.

Завод "ІФА" (м. Людвігсфельде), що підпорядковується фірмі "Даймлер-Бенц", продукує запчастини для вантажних автомобілів і експортує їх у понад 50 країн світу. Виключно на експорт працює колишній завод "Робур" (м. Ціттау) у складі фірми М.А.Н., що випускає вантажні автомобілі.

Німеччина займає перше місце в Європі за виробництвом суден (Кіль, Гамбург, Бремен, Дуйсбург). Аерокосмічна промисловість виготовляє цивільні та військові літаки, ракетну техніку.

Нафтопереробна промисловість Німеччини переважно базується на імпортній нафті. Власний видобуток нафти забезпечує потреби країни менше, ніж на 5%. Значними центрами нафтопереробки є Кельн, Карлсруе, Інгольштадт, Ґельзенкірхен, Гамбург, Бремен, Вільгельмсгафен.

Сільське господарство. Німеччина має високорозвинене сільське господарство, яке повністю задовольняє потреби населення у місцевій сільськогосподарській продукції.

Основою сільськогосподарського виробництва в Німеччині є сільська сімейна ферма. Понад 90 % усіх ферм обробляють земельні площі, які є меншими від 50 га.

Висока інтенсивність сільськогосподарського виробництва забезпечується широкою механізацією і електрифікацією, використанням добрив і сучасних засобів боротьби зі шкідниками. Структура сільськогосподарського виробництва Німеччини характеризується переважанням тваринництва (70%) над рослинництвом.

Тваринництво. Сприятливі умови для розвитку тваринництва мають передгір'я Альп та приморські території півночі. Майже 80% молочної худоби фермери утримують стадами не більше 40 голів. За наявністю великої рогатої худоби Німеччина займає друге місце у Західній Європі (після Франції).

Повсюдно в Німеччині поширене свинарство, за поголів'ям свиней Німеччина займає четверте місце у світі і перше у Європі.

Рослинництво характеризується відносно високою питомою вагою кормових культур, які разом із пасовищами і природними луками є надійною базою розвитку тваринництва. Товарною продукцією рослинництва є зернові культури, зокрема пшениця, ячмінь, а серед технічних культур - цукровий буряк, хміль.

Основою зернового господарства є пшениця, високоурожайні сорти якої дають врожаї до 70 ц/га. Також вирощують жито, овес, ячмінь. За валовим збором зерна країна займає третє місце в Європі.

Цукровий буряк дає високі врожаї у Нижній Саксонії, Північній Рейн-Вестфалії, Баварії, а хміль вирощується переважно у Баварії. За виробництвом хмелю країна займає перше місце у світі.

Виноградарство і садівництво розвинене в долинах рік півдня Німеччини, а також на схилах мальовничих гір Шварцвальд.

Транспорт активно розвивається в Німеччині у зв'язку з центральним розташуванням у Європі, віддаленістю більшої частини території від моря, переважанням сухопутних кордонів над морськими та розбудовою ефективного внутрішньонімецького сполучення "схід-захід", у зв'язку із об'єднанням Німеччини і входженням її східної частини у європейський ринок.

За обсягами перевезень як пасажирів, так і вантажів, перше місце утримує автомобільний транспорт.

Мережа доріг міжрегіонального сполучення має загальну довжину 52,7 тис. км, з них 11,2 тис. км автобанів та 41,5 тис. км федеральних доріг. Після США Німеччина має найбільшу мережу автомагістралей у світі.

Важливим видом транспорту залишається залізничний. Загальна протяжність залізниць перевищує 46 тис. км і за їх щільністю Німеччина займає одне із перших місць у світі. Залізницями перевозять кам'яне вугілля, залізну руду тощо.

Важливе значення для здійснення економічних зв'язків у середині країни відіграє річковий транспорт. Загальна протяжність водних шляхів Німеччини - 7,4 тис. та. Найважливішим міжнародним водним шляхом, яким перевозиться близько двох третин німецьких річкових вантажів, є Рейн. Зростає значення каналу Рейн - Майн - Дунай, який є прямим водним шляхом сполучення між Північним і Чорним морями.

Морський транспорт обслуговує, головним чином, зовнішньоторговельні перевезення країни.

Найбільшими морськими портами є Гамбург, Бремен, Бремергафен, Вільгельмсгафен, Енден, Любек і Росток.

Зовнішньоекономічні зв'язки. За обсягом зовнішньоекономічного обігу Німеччина займає друге місце у світі після США. Головними експортними товарами Німеччини є машини, хімічні та електротехнічні вироби, автомобілі, продукти харчування.

До найважливіших імпортних товарів належать: продукція обробної промисловості, транспортне обладнання, сільськогосподарські продукти, вироби текстильної промисловості, а також нафта і нафтопродукти, залізна руда, кольорові метали.

Найбільшими торговельними партнерами-імпортерами Німеччини є Франція, Голландія, Італія. Головні напрями експорту - Франція, США, Великобританія та інші країни ЄС.