Підготовка до ЗНО з хімії

До халькогенів (гр. халькогени – “утворенні міддю”) відносять елементи, розміщені у VIA підгрупі Періодичної системи: Оксиген O, Сульфур S, Селен Se, Телур Te, Полоній Ро. На зовнішньому електронному рівні атомів халькогенів є 6 електронів, електронна конфігурація його ns²np⁴. Це – p-елементи.

Усі халькогени (крім Оксигену) мають на зовнішньому електронному рівні вільні d-орбіталі, на які під час збудження атомів можуть переходити розпаровані електрони s- і p-орбіталей зовнішнього електронного рівня.

Халькогени – неметали (крім Полонію), у вільному стані утворюють молекули з ковалентним неполярним зв’язком. За рахунок малої енергії зв’язку халькогени хімічно активні.

У підгрупі халькогенів зверху вниз:

• зростає атомний радіус;
• зменшується енергія іонізації і спорідненість до електрона;
• зменшуються неметалічні і зростають металічні властивості;
• у ряду H₂O – H₂S – H₂Se – H₂Te зростають кислотні і відновні властивості.

Гідриди, оксиди та їх гідрати (крім Оксигену та Полонію) виявляють кислотні властивості. Сполуки цих елементів (крім Оксигену) з лужними і лужноземельними металами є солями. Гідриди елементів VIА підгрупи – відновники. Оксиди елементів у вищих ступенях окиснення – окисники. Найпоширенішим в природі є Оксиген.