17. ЕЛЕМЕНТИ VIА ГРУПИ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХАЛЬКОГЕНІВ

17. ЕЛЕМЕНТИ VIА ГРУПИ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХАЛЬКОГЕНІВ

17.8. Сульфатна кислота. Сульфати

Сульфатна кислота вперше описана у XIV ст. в Іспанії.

У сульфатній кислоті H2SO4, атом Cульфуру виявляє максимальний ступінь окиснення +6. Просторова структура H2SO4 – тетраедрична молекула (кут OSO = 120 0):

Старі назви сульфатної кислоти – сірчана кислота, купоросне масло.

Одержання.

У промисловості використовують контактний спосіб одержання сульфатної кислоти.

Раніше у промисловості використовували нітрозний спосіб:

SO2 + NO2 + H2O = H2SO4 + NO,    NO + O2 = NO2.

Фізичні властивості.

Безводна сульфатна кислота – безбарвна масляниста рідина, при 10,3 0С кристалізується. Густина – 1,84 г/см3. Добре розчинна у воді (за рахунок хімічної взаємодії).

Хімічні властивості.

1. Концентрована H2SO4 – сильний окисник. При нагріванні реагує з усіма металами з утворенням сульфатів і різних продуктів відновлення сульфуру (H2S, S, SO2). Водень при цьому не утворюється:

4Mg + 5H2SO4 = 4MgSO4 + H2S + 4H2O,

3Zn + 4H2SO4 = 3ZnSO4 + S + 4H2O,        Cu + 2H2SO4 = CuSO4 + SO2+ 2H2O.

Гідроген сульфід та сірка утворюються у реакціях з активними металами, а SO2 – з малоактивними.

Безводна сульфатна кислота не реагує із залізом внаслідок пасивації металу (утворюється FeSO4, який не розчиняється у сульфатній кислоті і перешкоджає подальшій реакції). Цю властивість використовують для перевезення концентрованої сульфатної кислоти у залізній тарі. Концентрована сульфатна кислота пасивує також Al, Ni, Cr, Ti.

2. Концентрована сульфатна кислота окиснює багато неметалів, відновлюючись при цьому до SO2:

S + 2H2SO4 = SO2 + 2H2O,               C + 2H2SO4 = CO2 + SO2 + 2H2O

3. Окиснює броміди та йодиди до вільних галогенів:

8HI + H2SO4 =4I2 + H2S + 4H2O,

2KBr + 2H2SO4 = Br2 + SO2 + K2SO4 + 2H2O.

4. Взаємодія сульфатної кислоти з водою веде до утворення гідратів:

nH2O + H2SO4 = nH2O∙H2SO4.

Реакція супроводжується виділенням великої кількості теплоти. Для розбавлення сульфатної кислоти слід повільно приливати кислоту до води (а не навпаки), енергійно перемішуючи розчин для запобігання викидання кислоти з посудини.

5. Концентрована сульфатна кислота відбирає воду від органічних сполук:

C12H22O11 + H2SO4 = 12C + H2SO4∙11H2O,

2C2H5OH + H2SO4 = (C2H5)2O + H2SO4∙H2O

6. Безводна сульфатна кислота практично не дисоціює і є слабкою кислотою.

7. У водному розчині сульфатна кислота – сильна двоосновна кислота, виявляє усі характерні властивості кислот.

Розбавлена H2SO4 реагує з багатьма металами (крім Cu, Ag, Au, Pt), оксидами, основами, солями з утворенням солей – сульфатів (середніх Na2SO4) та гідрогенсульфатів (кислих KHSO4).

Сульфати добре розчинні у воді (крім CaSO4, BaSO4, SrSO4, PbSO4, Ag2SO4), виявляють типові властивості солей.

Реакція утворення нерозчинного у воді та у мінеральних кислотах BaSO4 широко використовується для виявлення катіонів Ba2+ та аніонів SO42– і є якісною на них.

Кристалогідрати сульфатів називають купоросами.

Сульфати термодинамічно стійкі, при нагріванні не розкладаються (крім FeSO4):

2FeSO4(тв.)  Fe2O3 + SO3 + SO2.

Застосування.

Сульфатну кислоту використовують у виробництві мінеральних добрив, волокон, пластмас, барвників, вибухових речовин, як осушувач газів.

Широко застосовують сульфати.

Глауберова сіль (Na2SO4∙10H2O), мірабіліт (лат. sal mirabile – чудова сіль), яку вперше добув І. Глаубер у XVII ст., виявляє сильну послаблюючу дію.

Магній сульфат MgSO4∙7H2O використовують у медицині як антидот (протиотруту) при алкогольному сп’янінні під назвою “гірка сіль”.

Гіпс (CaSO4∙2H2O) використовують у будівництві, медицині. При прожарюванні гіпсу утворюється алебастр – важливий будівельний матеріал:

2CaSO4∙4H2O = 2CaSO4∙H2O + 3H2O.

Мідний (CuSO4∙5H2O) і залізний (FeSO4∙7H2O) купороси використовують у сільському господарстві для боротьби з шкідниками.

Подвійні сульфати (галуни) – алюмокалієвий галун KAl(SO4)2∙12H2O, залізоамонійний галун NH4Fe(SO4)2∙12H2O – використовують як дубильні речовини при обробці шкіри.