25 - 27. Природа органічних сполук

Класифікація органічних сполук

Класифікація органічних сполук

Залежно від складу та будови вуглецевого ланцюга органічні сполуки поділяють на ациклічні та циклічні.

Ациклічними є сполуки, молекули яких складаються з відкритих (незамкнених) вуглецевих ланцюгів – прямих або розгалужених:

Ациклічні сполуки називають аліфатичними або сполуками жирного ряду. їх поділяють на насичені та ненасичені.

Сполуки з простими сигма-зв’язками (С–С) є насиченими, а з кратними сигма-пі-зв’язками (С=С) – ненасиченими.

Етан, бутан та ізобутан – ненасичені сполуки, етилен, ацетилен, дивініл, ізопрен – ненасичені.

Циклічними називають сполуки, молекули яких складаються із замкнених у кільця вуглецевих ланцюгів:

Циклічні сполуки поділяються на карбо- та гетероциклічні. Карбоциклічними (ізоциклічними) називають сполуки, замкнені ланцюги яких містять лише атоми вуглецю (наприклад, циклогексан, циклогексен, бензол). Розрізняють такі карбо- циклічні сполуки: аліциклічні (насичені та ненасичені) та ароматичні. Так, циклогексан – насичена аліциклічна сполука, циклогексен – ненасичена аліциклічна, бензол – ароматична сполука.

Гетероциклічними є сполуки, замкнені ланцюги яких містять, крім атомів вуглецю, атоми інших елементів – кисню, азоту, сірки тощо. До них належать фуран, піридин, пірол.

Хімічні властивості органічних сполук залежать, перш за все, від характеру зв’язків і наявності в їх молекулах різних функціональних груп.

Функціональними називають групи атомів, що надають речовинам певних хімічних властивостей: –ОН (гідроксигрупа),

–NН2 (аміногрупа), –NO2 (нітрогрупа), >С=O (карбонільна група), –СHO (альдегідна група), –СOOH (карбоксильна група) та ін. За наявністю в молекулі функціональної групи всі органічні Речовини поділяють на класи (табл. 50).