Friday, 1 November 2024, 01:53
Сайт: Підготовка до ЗНО - Освітній портал "Академія"
Курс: Підготовка до ЗНО з математики. Алгебра. (Підготовка до ЗНО з математики. Алгебра.)
Глоссарий: Словник математичних термінів і понять
ТЕМА 1. НАТУРАЛЬНІ ЧИСЛА ТА ДІЇ НАД НИМИ
Ділення з остачею - випадок ділення, коли ділене не є кратне дільникові. |
|
Добуток - результат дії множення. |
|
Додавання - збільшення натурального числа на декілька одиниць. |
|
Зменшуване - число, від якого віднімають. |
|
Математика - це наука про кількісні співвідношення, структури, форми та перетворення. Початково вона використовувалася для підрахунку, вимірювання, а також для вивчення форм і руху фізичних об’єктів шляхом дедуктивних розмірковувань та абстракцій. |
|
Математика - наука про кількісні співвідношення та просторові форми дійсного світу. |
|
Множення - випадок додавання, у якому знаходять суму певної кількості однакових доданків. |
|
Множники - числа, які перемножають. |
|
Наближене значення - значення, яке не є точним. |
|
Натуральні числа - це числа, що використовуються для лічби: 1,2,3…n,… |
|
Неповна частка - число, яке показує, скільки разів дільник вміщується в діленому. |
|
Остача - різниця між діленим і добутком дільника і неповної частки. |
|
Переставна властивість додавання - від перестановки доданків значення суми не зміниться. |
|
Порівняти два натуральних числа - означає з’ясувати, яке з них більше, а яке – менше. |
|
Різниця - результат дії віднімання. |
|
Сполучна властивість додавання - щоб до суми двох чисел додати третє число, можна до першого числа додати суму другого і третього чисел. |
|
Сума - результат дії додавання. |
|
Таблиця множення - таблиця, де рядки та стовпчики означають множники, а комірки таблиці містять їх добутки. |
|
Теорія чисел - наука про властивості цілих чисел. |
|
ТЕМА 10. АРИФМЕТИЧНИЙ КВАДРАТНИЙ КОРІНЬ. ДІЙСНІ ЧИСЛА
Ірраціональні числа - числа, які не можна подати у вигляді . |
|
Арифметичний квадратний корінь із числа а - невід’ємне число, квадрат якого дорівнює а. |
|
Арифметичний корінь - невід'ємне значення кореня парного або непарного степеня з невід'ємного числа. |
|
Добування кореня - знаходження кореня якого-небудь числа. |
|
Квадратний корінь - корінь другого степеня. |
|
Квадратний корінь із числа а - число, квадрат якого дорівнює а. |
|
Корінь дійсний - корінь, значення якого є число дійсне. |
|
Кубічний корінь - корінь третього степеня. |
|
Модуль - відстань від початку відліку до точки, яка зображує число на координатній прямій. |
|
Наближений корінь - корінь, який має наближене значення. |
|
ТЕМА 11. РІВНЯННЯ, НЕРІВНОСТІ ТА ЇХ СИСТЕМИ
Безумовна нерівність - нерівність, правильна для всіх допустимих значень змінних, що входять у цю нерівність. |
|
Введення параметра - математична дія, що супроводжується появою нової змінної. |
|
Графік рівняння із двома змінними - множину точок координатної площини, координати яких є розв’язками цього рівняння. |
|
Дискримінант алгебрагічного виразу - вираз, складений із коефіцієнтів рівняння, який дорівнює 0 тоді й лише тоді, коли серед коренів цього рівняння є однакові. |
|
Заміна змінної - операція, результатом якої є математичний вираз з іншою змінною, еквівалентний даному. |
|
Заміна змінної - операція, результатом якої є математичний вираз з іншою змінною, еквівалентний даному. |
|
Зведення до канонічного вигляду - операція, яка дозволяє записати рівняння в канонічному вигляді. |
|
Лінійне рівняння із двома змінними - рівняння виду ах+bу=с, де х і у – змінні, а, b, с – числа. |
|
Нерівність зі змінною - два вирази зі змінною (невідомим), між якими стоїть один зі знаків нерівності: > (більше), < (менше), ≥ (більше або дорівнює; не менше); ≤ (менше або дорівнює; не більше). |
|
Нестрогі нерівності - два вирази, які сполучені знаком ≥ або ≤. |
|
Параметр - величина, що входить у математичну формулу і зберігає своє постійне значення лише за цих умов. |
|
Рівносильні рівняння - рівняння, у яких множин розв'язків збігаються. |
|
Рівносильні рівняння із двома змінними - рівняння із двома змінними, які мають одні і ті самі розв’язки. |
|
Рівносильні системи рівнянь із двома змінними - системи рівнянь із двома змінними, які мають одні й ті самі розв’язки. |
|
Рівняння - рівнясть, яка містить невідоме. |
|
Рівняння із двома змінними - рівність, яка містить дві змінні. |
|
Розв’язати нерівність з однією змінною - знайти всі її розв’язки або довести, що розв’язків немає. |
|
Розв’язати рівняння - знайти його корені або довести, що їх немає. |
|
Розв’язати систему нерівностей - знайти всі її розв’язки або довести, що розв’язків немає. |
|
Розв’язок нерівності з однією змінною - значення змінної, яке перетворює нерівність на правильну числову нерівність. |
|
Розв’язок рівняння - значення змінної, при підстановці якого в рівняння одержують правильну числову рівність. |
|
Розв’язок рівняння із двома змінними - пару значень змінних, які перетворюють це рівняння на правильну числову рівність. |
|
Розв’язок системи нерівностей з однією змінною - значення змінної, при якому кожна нерівність перетворюється на правильну числову. |
|
Розв’язок системи рівнянь із двома змінними - пару значень змінних, яка перетворює кожне рівняння системи на правильну рівність. |
|
Система нерівностей із однією змінною - декілька нерівностей з однією змінною, відносно яких поставлено завдання знайти всі спільні розв’язки. |
|
Система рівнянь із двома змінними - декілька рівнянь із двома змінними, відносно яких поставлено завдання знайти всі спільні розв’язки. |
|
Спільний корінь - корінь, однаковий для кількох рівнянь. |
|
Сторонній корінь - корінь, який не є розв'язком рівняння за тих чи інших умов (найчастіше тому, що значення не входить до області визначення рівняння). |
|
Строгі нерівності - два вирази, які сполучені знаком > або <. |
|
Числова нерівність - якщо обидві частини нерівності – числа. |
|
ТЕМА 12. ФУНКЦІЇ ТА ЇХ ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ
Інтервал неперервності - проміжок, на якому функція залишається неперервною. |
|
Абсциса - число, яке визначає положення деякої точки на площині або у просторі відносно осі X у прямокутній системі координат. |
|
Асимптота - пряма, яка не має жодної спільної точки з певною кривою, що необмежено наближається до цієї прямої. |
|
Вітка функції - частина графіка функції, з певними властивостями, що може розглядатися окремо. |
|
Графік - зображення за допомогою ліній різних залежностей. |
|
Графік функції - всі ті точки координатної площини, координати якої зодовільняють равнянню функції. |
|
Екстремум - найбільше та найменше значення функції. |
|
Задання функції - способи, за якими можна однозначно відокремити одну функцію від інших. |
|
Значення функції - значення залежної змінної при певному значенні аргумента. |
|
Найменше значення - значення, яке є найменшим, мінімальним. |
|
Нескінченне значення - значення, яке немає обмежень. |
|
Нулі функції - значення аргументу, при яких функція дорівнює 0. |
|
Область визначення функції - множина тих значень, яких може набувати х, тобто таких х, за яких формула має зміст (усі дії, указані формулою, можна виконати). |
|
Область зміни функції - множина значень функції, які вона приймає для усіх значень аргументу з області її визачення. |
|
Область значень функції - множина, що складається з усіх чисел f(x) таких, що х належить області визначення функції f. |
|
Оборотна функція - функція, яка набуває кожного свого значення в єдиній точці області визначення. |
|
Середнє значення - значеня, що усереднює всі отримані. |
|
Табличне значення - значення, яке може бути знайдене в таблиці. |
|
Функціональна залежність - залежність, яка може бути виражена за допомогою функції. |
|
Числова функція - це функція, області визначення і значень якої є підмножинами числових множин - як правило, безлічі дійсних чисел R або безлічі комплексних чисел C. |
|
ТЕМА 13. ЛІНІЙНА ФУНКЦІЯ. ЛІНІЙНІ РІВНЯННЯ, НЕРІВНОСТІ ТА ЇХ СИСТЕМИ
Лінійна залежність - залежність, яка може бути виражена за допомогою лінійної функції. |
|
Лінійна нерівність - нерівність, в яку змінна входить в першому степені. |
|
Лінійна функція - функція виду y=kx+b, де k і b – дійсні числа. |
|
Лінійне рівняння - рівняння, яке містить змінні лише в першому степені. |
|
Обернена залежність - залежність, за якою збільшення однієї величини призводить до зменшення іншої пропорційно (або навпаки). |
|
ТЕМА 14. КВАДРАТИЧНА ФУНКЦІЯ. КВАДРАТНІ РІВНЯННЯ, НЕРІВНОСТІ ТА ЇХ СИСТЕМИ
Біквадратне рівняння - окремий випадок рівняння четвертого степеня, в якому відсутні непарні степені. |
|
Виділяти повний квадрат - представляти тричлен у вигляді суми квадрата двочлена та числа. |
|
Дискримінант квадратного рівняння - вираз . |
|
Зведене квадратне рівняння - квадратне рівняння, у якого перший коефіцієнт дорівнює числу 1. |
|
Квадратична нерівність - нерівність, в яку змінна входить в другому степені (в квадраті). |
|
Квадратична функція - многочлен другого степеня виду у=ах2+bх+с. |
|
Квадратний тричлен - многочлен виду , де х – змінна; а, b, с – деякі дійсні числа, причому а≠0. |
|
Корінь квадратного тричлена - значення змінної, при якому значення цього тричлена дорівнює нулю. |
|
Неповне квадратне рівняння - квадратне рівняння, у якого хоча б один з коефіцієнтів – b або с – дорівнює нулю. |
|
Парабола - графік квадратичної функції. |
|
ТЕМА 15. РАЦІОНАЛЬНІ РІВНЯННЯ, НЕРІВНОСТІ ТА ЇХ СИСТЕМИ
Дробово-раціональна функція - функція, рівняння якої — дріб, а чисельник і знаменник — многочлени. |
|
Раціональні функції - елементарні функції, утворені в результаті скінченного числа арифметичних операцій над однією або кількома змінними і довільними сталими числами. |
|
Раціональне рівняння - рівняння виду f(x)=g(x), якщо f(x) і g(x) – раціональні вирази. |
|
ТЕМА 16. ЧИСЛОВІ ПОСЛІДОВНОСТІ. АРИФМЕТИЧНА І ГЕОМЕТРИЧНА ПОСЛІДОВНОСТІ
Арифметична послідовність - послідовність чисел (членів прогресії), кожне з яких, починаючи з другого, виходить з попереднього додаванням до нього постійного числа d. |
|
Геометрична послідовність - послідовність відмінних від 0 чисел, кожний член якої, починаючи з другого, дорівнює попередньому члену, помноженому на одне й те саме число. |
|
Знаменник геометричної прогресії - стале для даної послідовності число q. |
|
Зростаюча прогресія - прогресія, кожний наступний член якої більше попереднього. |
|
Нескінченна прогресія - прогресія, яка має нескінченне число членів. |
|
Нескінченно спадна геометрична прогресія - нескінченна геометрична прогресія, знаменник q якої за модулем є меншим за 1, тобто |q|<1. |
|
Прогресія - ряд чисел, які збільшуються або зменшуються так, що різниця або відношення між кожними двома сусідніми числами зберігає сталу величину. |
|
Різниця арифметичної прогресії - стале для даної послідовності число d. |
|
Спадна прогресія - прогресія, кожний наступний член якої менше попереднього. |
|
Числова послідовність - математична послідовність, елементами якої є числа. |
|
ТЕМА 17. СИНУС, КОСИНУС, ТАНГЕНС І КОТАНГЕНС ЧИСЛОВОГО АРГУМЕНТУ
Градусна міра - міра вимірювання кутів, один градус складає 1/360 від повного центрального кута. |
|
Косинус числа - абсциса точки Рα, утвореної поворотом точки Р0(1;0) навколо початку координат на кут α радіан. |
|
Котангенс числа - відношення косинуса числа α до його синуса. |
|
Лінія котангенсів - лінія, на якій розташовані всі значення котангенсу довільних кутів. |
|
Лінія тангенсів - лінія, на якій розташовані всі значення тангенсу довільних кутів. |
|
Одиничне коло - коло радіуса 1 із центром у початку координат. |
|
Радіан - центральний кут, для якого довжина відповідної дуги дорівнює довжині радіуса. |
|
Радіанна міра - міра вимірювання кутів, один радіан дорівнює близько 57°. |
|
Синус числа - ордината точки Рα, утвореної поворотом точки Р0(1;0) навколо початку координат на кут α радіан. |
|
Тангенс числа - відношення синуса числа α до його косинуса. |
|
Тригонометрична таблиця - таблиця значень тригонометричних функцій при різних значеннях кута. |
|
ТЕМА 18. ТОТОЖНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ТРИГОНОМЕТРИЧНИХ ВИРАЗІВ
Тригонометричні формули - формули, які виражають співвідношення тригонометричних функцій, задають залежність функцій між собою. |
|
ТЕМА 19. ТРИГОНОМЕТРИЧНІ І ОБЕРНЕНОТРИГОНОМЕТРИЧНІ ФУНКЦІЇ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ
Арккосинус числа - число з проміжку [0; π] косинус якого дорівнює a, і позначається arccos a. |
|
Арккотангенс числа - число з проміжку (0; π), котангенс якого дорівнює а. |
|
Арксинус числа число із проміжку , синус якого дорівнює aі позначається arcsin a. |
|
Арктангенс числа - число з проміжку , тангенс якого дорівнює а. |
|
Синусоїда - графік функції y=sin x. |
|
Синусоїда - хвиляста крива лінія, що графічно зображає зміни синуса залежно від зміни кута. |
|
Тангенсоїда - крива лінія, що графічно відображає зміни тангенса залежно від зміни кута. |
|
Тригонометрія - розділ математики, що вивчає тригонометричні функції. |
|
ТЕМА 2. ЗВИЧАЙНІ ДРОБИ, МІШАНІ ЧИСЛА ТА ДІЇ НАД НИМИ
Зведення дробів до спільного знаменника - операція, яка при додаванні та відніманні звичаиних дробів дозволяє записати їх з однаковим знаменником. |
|
Звичайний дріб - дріб, чисельник і знаменник якого є натуральними числами |
|
Знаменник - показує, на скільки рівних частин поділили цілу величину. |
|
Мішані числа - числа, які мають цілу частину і дробову частину, яка є звичайним дробом. |
|
Неправильний дріб - звичайний дріб, чисельник якого більший за знаменник або дорівнює знаменнику. |
|
Неправильний дріб - сума цілої і дробової частини. |
|
Основна властивість дробу - якщо чисельник і знаменник дробу помножити або поділити на одне і те саме число, відмінне від нуля, то одержимо дріб, який дорівнює даному. |
|
Правильний дріб - звичайний дріб, чисельник якого менший від знаменника. |
|
Скоротний дріб - дріб, в якому чисельник і знаменник мають спільний дільник. |
|
Скорочення дробу - ділення чисельника і знаменника дробу на спільний дільник чисельника і знаменника дробу, більший за 1. |
|
Спільний знаменник - найменше спільне кратне всіх знаменників. |
|
Чисельник - показує, скільки таких частин узяли. |
|
ТЕМА 20. ТРИГОНОМЕТРИЧНІ РІВНЯННЯ, НЕРІВНОСТІ ТА ЇХ СИСТЕМИ
Тригонометрична нерівність - нерівність, що містить тригонометричні функції змінної. |
|
Тригонометрична тотожність - тотожність, що містить тригонометричні функції. |
|
ТЕМА 21. КОРІНЬ N-ГО СТЕПЕНЯ. СТЕПІНЬ ІЗ РАЦІОНАЛЬНИМ ПОКАЗНИКОМ
Корінь n-го степеня з числа а - число, n-й степінь якого дорівнює α. |
|
Підкореневий вираз - вираз, який міститься під коренем. |
|
Степінь з раціональним показником - число . |
|
ТЕМА 22. СТЕПЕНЕВІ ФУНКЦІЇ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ. ІРРАЦІОНАЛЬНІ РІВНЯННЯ, НЕРІВНОСТІ ТА ЇХ СИСТЕМИ
Ірраціональна нерівність - нерівність, що містить змінну під знаком кореня. |
|
Ірраціональна функція - функція, у якої аргумент знаходиться під знаком радикала (кореня). |
|
Ірраціональне рівняння - рівняння, що містить змінну під знаком кореня (радикала). |
|
Степенева функція - функція , р - стале дійсне число. |
|
Степенева функція - функція, де аргумент стоїть в основі степеня. |
|
ТЕМА 23. ПОКАЗНИКОВА ФУНКЦІЯ. ПОКАЗНИКОВІ РІВНЯННЯ, НЕРІВНОСТІ ТА ЇХ СИСТЕМИ
Показник степеня - цифра чи літера, що вказує, до якого степеня підноситься число або вираз. |
|
Показникова нерівність - нерівність, в якій показник степеня входить як невідоме. |
|
Показникова функція - функція . |
|
Показникова функція - функція, де аргумент стоїть у показнику степеня. |
|
Показникове рівняння - рівняння, в якому показник степеня входить як невідоме. |
|
ТЕМА 24. ЛОГАРИФМИ. ЛОГАРИФМІЧНА ФУНКЦІЯ. ЛОГАРИФМІЧНІ РІВНЯННЯ, НЕРІВНОСТІ ТА ЇХ СИСТЕМИ
Лінійка логарифмічна - лінійка, за допомогою якої можна визначити значення десяткового логарифму. |
|
Логарифм - показник степеня, до якого потрібно піднести число-основу, щоб одержати дане число. |
|
Логарифмічні формули - формули, які виражають властивості логарифмів. |
|
Логарифмічна нерівність - нерівність, в яку змінна входить під знаком логарифма. |
|
Логарифмічна таблиця - таблиця значень логарифма за значенням логарифмічного виразу. |
|
Логарифмічна тотожність - тотожність, що містить логарифми функції. |
|
Логарифмічне рівняння - рівняння, до складу якого входить змінна під знаком логарифма. |
|
Логарифмувати - знаходити логарифм числа. |
|
ТЕМА 25. ПОХІДНА ФУНКЦІЇ. ЇЇ ГЕОМЕТРИЧНИЙ І МЕХАНІЧНИЙ ЗМІСТ
Інтервал збіжності - проміжок, на якому збігається послідовність, інтеграл та ін. |
|
Границя функції - значення, якого набуває функція, коли її аргумент наближається до певної точки. |
|
Граничне значення - значення функції, коли аргумент приймає межове значення. |
|
Друга похідна - функція, що є результатом двох послідовних операцій диференціювання даної функції. |
|
Екстремальне значення - значення, яке відповідає екстремуму (функції). |
|
Максимальне значення - значення, яке є найбільшим. |
|
Межове значення - значення, яке приймає функція на границі. |
|
Похідна вищого порядку - похідна, порядок якої вище другого. |
|
Похідна п-го порядку - функція, що є результатом послідовних операцій диференціювання даної функції. |
|
Похідна функції - границя відношення приросту функції до приросту аргументу, якщо приріст аргументу прямує до нуля. |
|
Приріст аргументу - різниця між фіксованим і поточним значенням аргументу, збільшення аргументу. |
|
ТЕМА 26. ПОХІДНА ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ
Диференціал - довільний приріст незалежної змінної величини. |
|
Диференціювання - дія знаходження похідної або диференціала. |
|
ТЕМА 27. ПЕРВІСНА, НЕВИЗНАЧЕНИЙ І ВИЗНАЧЕНИЙ ІНТЕГРАЛИ
Інтеграл - ціла величина як сума її ж нескінченно малих частин. |
|
Інтегрованість - властивість функції, коли її можна проінтегрувати. |
|
Інтервал інтегрування - проміжок, на якому ведеться інтегрування. |
|
Абсолютно збіжний інтеграл - інтеграл, модуль якого збігається. |
|
Визначений інтеграл - інтеграл, границі якого задані. |
|
Зміна порядку інтегрування - операція, результатом якої є зміна порядку слідування інтегралів. |
|
Межі інтеграла - кінці проміжку, на якому ведеться інтегрування. |
|
Метод інтегрування - набір прийомів, який дозволяє виконати інтегрування. |
|
Невизначений інтеграл - інтеграл, границі якого не задані. Те саме, що первісна. |
|
Підінтегральний вираз - вираз, який міститься під знаком інтеграла. |
|
Первісна - функція, похідна якої дорівнює даній функції, невизначений інтеграл. |
|
Табличний інтеграл - значення якого може бути знайдене в таблиці інтегралів. |
|
ТЕМА 28. ЗАСТОСУВАННЯ ВИЗНАЧЕНОГО ІНТЕГРАЛА
Криволінійна трапеція - фігура, яка знизу обмежена віссю абсцис, зліва прямою х = а, справа прямою х = Ь, а зверху графіком функції. |
|
ТЕМА 29. СПОЛУКИ. БІНОМ НЬЮТОНА
Біном - сума чи різниця двох алгебричних величин (виразів), що звуться його членами; двочлен. |
|
Біном Ньютона - формула, за допомогою якої довільний двочлен підносять до натурального степеня. |
|
Комбінаторика - розділ математики, який вивчає сполуки довільних предметів, елементів. |
|
Комбінація - сполучення, поєднання або розташування чого-небудь (однорідного) у певному порядку. |
|
Комбінація з n елементів по m елементів - будь-яка підмножина з m елементів даної множини, яка містить n елементів. |
|
Перестановка з n елементів - будь-яка впорядкована множина, яка складається з n елементів. |
|
Розміщення з n елементів по m елементів - будь-яка впорядкована множина з m елементів даної множини, яка містить n елементів, де m≤n. |
|
ТЕМА 3. ДЕСЯТКОВІ ДРОБИ ТА ДІЇ НАД НИМИ
Десятковий дріб - дріб, знаменник якого є ціла міра числа 10. |
|
Наближене значення даного числа - дане число заміняємо на інше число, близьке за значенням до даного. |
|
Округлення числа - наближене представлення числа в деякій системі числення за допомогою кінцевої кількості цифр. |
|
ТЕМА 31. ПОЧАТКИ ТЕОРІЇ ЙМОВІРНОСТЕЙ
Вірогідна подія - подія, що може відбутися з достатньою мірою ймовірності. |
|
Взаємно незалежні випробування випробування, у яких імовірність результату кожного з них не залежить від того, які результати має чи матиме решта випробувань. |
|
Випадкова подія - подія, що може відбутися, а може не відбутися. |
|
Випробування - перевірка властивостей, якостей. |
|
Випробування - умови, за яких відбувається (чи не відбувається) подія. |
|
Ймовірність - характеристика величини, яка виражає кількісну оцінку можливості появи випадкової події. |
|
Найімовірніше значення - значення, яке відбувається з найбільшою ймовірністю. |
|
Незалежне випробування - випробування, результат якого не залежить від попереднього та наступного. |
|
Неможлива подія - подія, що не може відбутися. |
|
Повна група подій - множина таких подій, коли в результаті кожного випробування обов’язково має відбутися хоча б одна з них. |
|
Подія - явище, про яке можна сказати, що воно відбувається або не відбувається за певних умов. |
|
Попарно несумісні події - події, кожні дві з яких не можуть відбутися одночасно. |
|
Рівноможливі події - події, кожна з яких не має ніяких переваг, щоб з’являтися частіше за іншу під час багаторазових випробувань, що проводяться за однакових умов. |
|
Сприятлива гра - гра, результати якої сприяють гравцю. |
|
Сприятлива подія - подія, яка позитивно впливає на що-не-будь, створює відповідні умови для здійснення, виконання і т. ін. чогось. |
|
Теорія ймовірностей - розділ математики, що вивчає закономірності випадкових явищ. |
|
ТЕМА 32. ВСТУП ДО СТАТИСТИКИ
Вибіркове значення - значення, яке отримали, здійснюючи вибірку. |
|
Математична статистика - розділ математики, присвячений математичним методам систематизації, обробки та дослідження статистичних даних. |
|
Медіана - середнє арифметичне двох чисел, що стоять посередині. |
|
Медіана вибірки - це число, яке ділить навпіл упорядковану сукупність усіх значень вибірки, тобто середня величина змінюваної ознаки, яка містить в середині ряду, розміщеного в порядку зростання або спадання ознаки. |
|
Мода - вимірювання центральної тенденції розподілу значень. |
|
Середнє значення вибірки - середнє арифметичне всіх її значень. |
|
Статистика - наука, яка вивчає кількісні зміни у розвитку людського суспільства, економіки і займається обробкою цих числових досліджень з науковою і практичною метою. |
|
Статистичне спостереження - це спланований, науково-організований збір масових даних про соціально-економічні явища та процеси. |
|
Статистичнй ряд розподілу вибірки - перелік варіант і відповідних їм частот або відносних частот. |
|
ТЕМА 4. РАЦІОНАЛЬНІ ЧИСЛА ТА ДІЇ НАД НИМИ
Дійсні числа - раціональні та ірраціональні числа. |
|
Змішаний періодичний дріб - дріб, у якого період починається не відразу після коми. |
|
Нескінченний періодичний десятковий дріб - десятковий дріб, у якому нескінченно повторюється певна група цифр. |
|
Період - мінімальна група цифр, яка повторюється. |
|
Пропорція - рівність двох відношень. |
|
Раціональні числа - числа, які можна представити у вигляді . |
|
Цілі чила - натуральні числа, їм протилежні числа і число 0. |
|
Чисто періодичний дріб - дріб, у якого період починається відразу після коми. |
|
ТЕМА 5. ВІДСОТКИ. ЗАДАЧІ НА ВІДСОТКИ
Відношення - результат ділення однієї величини на іншу. |
|
Відповідь - результат розв'язання математичної задачі. |
|
Відсоток - соту частина будь-якої величини або числа. |
|
Масштаб - відношення величини довжин зображення (на карті, кресленику тощо) до величини довжин самого зображуваного предмета. |
|
ТЕМА 6. СТЕПІНЬ ІЗ НАТУРАЛЬНИМ І ЦІЛИМ ПОКАЗНИКОМ
Піднесення до квадрата - математична дія множення двох однакових множників. |
|
Порядок числа - число n у стандартному записі числа. |
|
Радикал - математичний знак на позначення дії добування кореня, а також результату цієї дії. |
|
Степінь - добуток кількох рівних множників. |
|
ТЕМА 7. ОДНОЧЛЕНИ ТА ДІЇ НАД НИМИ
Буквений вираз - запис, у якому числа і букви з’єднано знаками дій. |
|
Коефіцієнт одночлена - числовий множник одночлена стандартного вигляду. |
|
Одночлен - добуток чисел, змінних та їх натуральних степенів, а також самі числа, змінні та їх натуральні числа. |
|
Одночлен стандартного вигляду - одночлен, який містить тільки один числовий множник, що стоїть на першому місці, і степені з різними буквеними основами. |
|
Раціональний вираз - вираз не містить ніяких інших дій, крім додавання, віднімання, множення, піднесення до натурального степеня і ділення. |
|
Степінь одночлена - суму показників степенів усіх буквених множників, що входять до одночлена. |
|
Цілий вираз - раціональний вираз, який не містить ділення на вираз зі змінною. |
|
ТЕМА 8. МНОГОЧЛЕНИ ТА ДІЇ НАД НИМИ
Зведення подібних членів - спрощення многочлена, коли алгебрагічна сума подібних членів замінюється одним членом. |
|
Згрупувати - збирати в групу, розподіляти за групами. |
|
Квадрат різниці двох виразів - квадрату першого виразу мінус подвоєний добуток першого і другого виразів плюс квадрат другого виразу. |
|
Квадрат суми двох виразів - квадрат першого виразу плюс подвоєний добуток першого і другого виразів плюс квадрат другого виразу. |
|
Многочлен - алгебрагічна сума кількох одночленів. |
|
Подібні члени многочлена - однакові одночлени, або одночлени, запис яких у стандартному вигляді відрізняється лише коефіцієнтами. |
|
Різниця квадратів двох виразів - добуток різниці двох виразів і їх суми. |
|
Різниця кубів двох виразів - добуток різниці двох виразів на неповний квадрат їх суми. |
|
Розкладання многочлена на множники - запис многочлена у вигляді добутку многочленів. |
|
Стандартний вигляд многочлена - запис многочлена, усі члени якого мають стандартний вигляд і серед них немає подібних. |
|
Степінь довільного многочлена - степінь тотожно рівного йому многочлена стандартного вигляду. |
|
Степінь многочлена стандартного вигляду - найбільший зі степенів одночленів, із яких складається многочлен. |
|
Сума кубів двох виразів - добуток суми двох виразів на неповний квадрат їх різниці. |
|
Формули скороченого множення - формули, за допомогою яких деякі дії з многочленами спрощуються. |
|
ТЕМА 9. АЛГЕБРАГІЧНІ ДРОБИ ТА ДІЇ НАД НИМИ
Алгебраїчна залежність - залежність, яка може бути виражена за допомогою алгебраїчного виразу. |
|
Алгебраїчний вираз - математичний вираз, який складається з чисел, змінних, їх степенів і знаків математичних дій. |
|
Алгебрагічний дріб - дріб, у якому чисельник і знаменик - многочлени. |
|
Винесення за дужки - використання розподільної властивості множення у вигляді a(b+c). |
|
Основна властивість алгебрагічного дробу - при множенні чисельника і знаменника дробу на один і той самий алгебрагічний вираз одержуємо дріб, що дорівнює даному дробу. |
|