Підготовка до ЗНО з української літератури

 — відступ від розгортання сюжету, у якому письменник, перериваючи розповідь про події, виявляє своє ставлення до героїв, висловлює їм співчуття чи дає поради тощо.

 -  (від фр. «почуття», «чутливість») - напрям в літературі другої половини XVIII - початку XIX ст., що розвивався як заперечення класицизму. Основна увага приділялася почуттям і пристрастям простої людини ; мета - розчулити читача, викликати співчуття до нещасної долі героїв. Головну роль відіграє психологічне вмотивування поведінки персонажів.

 - поданий у причинно-часовій послідовності ланцюг подій, змальованих у художньому творі (ключова одиниця - подія).

 - народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб.

- великий ліро-епічний твір переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбни-ків), близький до історичних пісень і билин.

—художнє означення: пишний сад, золоті руки. 

- пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. Ці пісні тісно зв'язані з язичницькими віруваннями.

— один із тропів: поетичний вислів, у якому одна назва замінюється іншою, що перебуває з нею в якомусь зв'язку: читати Франка — читати твори Франка; Харків вітав переможців — люди, які мешкають у Харкові, вітали переможців.

 - невеликий поетичний твір, призначений для співу. 

— паралельне зображення явищ із різних сфер життя, показ одних явищ па фоні інших, зіставлення їх переважно за ознакою дії.