Підготовка до ЗНО з української літератури

— їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. На відміну від іронії виражається прямо й не має подвійного, прихованого значення. 

 -  (від фр. «почуття», «чутливість») - напрям в літературі другої половини XVIII - початку XIX ст., що розвивався як заперечення класицизму. Основна увага приділялася почуттям і пристрастям простої людини ; мета - розчулити читача, викликати співчуття до нещасної долі героїв. Головну роль відіграє психологічне вмотивування поведінки персонажів.

- предметний або словесний знак, який опосередковано, умовно виражає сутність певного явищі., наприклад: весна - символ життя, молодості та ін.

- стильова тенденція модернізму, що виникла у Франції в 70-х роках XIX ст., в українській літературі поширилася на початку XX ст. Головним художнім засобом є символ як спосіб вираження незбагненної суті явищ життя та індивідуальних уявлень митця (символ -поза межами чуттєвого сприймання, дає право тлумачити його по-своєму).

 троп, заснований на вживанні однини замість множини і навпаки, визначеного числа замість невизначеного, видового поняття замість родового і навпаки, наприклад: сто разів вам казав! 

- старовинна канонічна форма вірша, складається з чотирнадцяти рядків 5-стопного або 6-стопного ямба, двох чотиривіршів (катренів) і двох тривіршів (терцетів).

 - вид епічного твору, головна увага якого зосереджується на розкритті суперечностей і закономірностей суспільного життя, соціальній зумовленості дій і вчинків персонажів, зображенні їх у побутовому середовищі.

 - роман, у якому суспільно значущі події і соціальні процеси передаються шляхом розкриття психології героїв, їх думок, прагнень і переживань.

- службова двоскладова стопа з обома наголошеними складами.

- поєднання наголошених і ненаголошених складів, які повторюються в рядку.