Підготовка до ЗНО з української літератури

 - надання тваринам, предметам, явищам та поняттям властивостей людини, олюднення їх. 

 - розповідний прозовий твір, більший за обсягом від оповідання, менший від роману, має однолінійний сюжет, головних і другорядних персонажів.

 - великий за обсягом ліро-епічний віршований твір, в якому зображені значні події та яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується ліричними відступами.

 — багатоголосся, при якому одночасно гармонійно поєднуються й розвиваються кілька самостійних мелодійних ліній (голосів). У літературі цей термін використовується в переносному значенні.

— художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось на нього подібним:

 — умовна назва українських поетів міжвоєнного двадцятиліття, які творили переважно в Празі й Подєбрадах: Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, Юрій Клен, Н. Лівицька-Холодна,Лятуринська, О. Ольжич, О. Теліга. 

- реально існуюча конкретна особа, життя, характер, діяльність якої покладені письменником в основу створеного ним художнього образу. 

— літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ; провідний критерій художності - вірність дійсності, прагнення до безпосередньої достовірності, «відтворення» життя у формах самого життя.

- відгомін у художньому творі якихось мотивів, образів, виразів, деталей тощо з широко відомого твору іншого автора, перегукування з ним. При цьому вислови, запозичені в попередників, переосмислюються і набувають нового висвітлення. 

 - авторське пояснення для режисера й акторів, у якому описано обстановку на сцені, зовнішність героїв, їхні дії, жести, інтонації тощо.