Економіко-географічна характеристика регіонів та країн світу
8. Молдова
Географічне положення. Республіка Молдова розташована у Південній Європі, займаючи межиріччя Пруту і Дністра, тільки незначна частина її території розміщена на лівобережжі Дністра. На півночі, сході та півдні Молдова межує з Україною, на заході з Румунією. Площа країни 33,8 тис.км2.
Негативною рисою географічного положення країни є відсутність прямого виходу до моря.
Молдова розміщена на перетині важливих транспортних шляхів Балтійського до Чорного морів, а також з Європи в Азію. Вона входить до багатьох міжнародних політичних та економічних угруповань (Організація Чорноморського економічного співтовариства, "Дунайська комісія").
Молдова - республіка. Глава держави - президент, глава уряду - прем'єр-міністр. Законодавчий орган - однопалатний парламент.
Природно-ресурсний потенціал. Молдова бідна на корисні копалини. Найбільш цінними є будівельні матеріали, зокрема білий вапняк. Поклади вапняків є поблизу Кишинева, Оргіїва, у північно-західній Молдові та в долині Дністра. Важливе значення мають поклади особливого вапняку, який використовується для рафінування цукру. У середній течії Дністра розвідані запаси цементної сировини. У багатьох місцях знайдені і розробляються поклади глин, суглинків, бентонітів, пісків, пісковиків, гіпсу, гравію. Паливні ресурси Молдова імпортує з інших країн - України, Росії, Румунії та ін. Це ставить її в певну економічну залежність від цих держав.
Рельєф Молдови сильно розчленований, рівнинно-горбистий.
Клімат Молдови помірно теплий з короткою теплою зимою і тривалим жарким літом. Середня температура липня +19,5°...23°С, січня - -5,4°С...3°С. Найбільша кількість опадів спостерігається в підвищених центральних і північних районах (450-500 мм). В окремі роки (особливо на півдні) бувають посухи. Клімат дає змогу вирощувати теплолюбні культури.
Велике природне багатство Молдови - ґрунти, особливо чорноземи (типові, звичайні та ін). Вони поширені, головним чином, в межах Північно-Молдовської та Південно-Молдовської рівнин. На півдні поширені південні чорноземи, але їх використання через нестачу води є незадовільним. На височинах переважають бурі лісові та сірі лісові ґрунти (вміст гумусу 30-180 т/га), по долинах великих рік - алювіально-лучні ґрунти.
Молдова розташована в степовій та лісостеповій зонах. Ліси займають 8 % території країни. Близько двох третин лісистих зон займають дубові насадження.
Населення Молдови становить 4,45 млн. осіб (2012). У статевій структурі населення переважають жінки (52,9 %). Демографічна ситуація в країні більш сприятлива, ніж в сусідніх країнах. Молдова ще має додатній природний приріст: - 0,3 ‰.
У віковій структурі населення переважає молодь і люди працездатного віку.
Молдова має високу щільність населення - 107,1 осіб/км2. Найбільша щільність - у придністровських районах, найменша - у південних.
У релігійному складі переважають віруючі румунської та російської православної церков.
Більшість людей проживає у містах (53 % населення). У зовнішніх міграціях переважає еміграція. На фоні відносно щільної мережі міських поселень (21 місто та 47 смт) виділяється столиця Молдови - м. Кишинів (754 тис. осіб). Другу групу утворюють міста-"стотисячники" - Тирасполь (190 тис. осіб), Бєльці, Бендери. Решта міст належать до малих.
У цілому країна добре забезпечена трудовими ресурсами. У господарстві зайнято 2 млн. осіб.
Корінне населення країни - молдовани, становлять більшість населення Молдови (64,5 %), значна частка також українців та росіян. Українці проживають переважно на півночі у т. з. Придністров'ї.
Гагаузи - християни-ортодокси, зрусифіковані вихідці з Туреччини - живуть на півдні Молдови і становлять приблизно 3,5 %. Болгари становлять приблизно 2 % загальної кількості населення країни і проживають переважно на півдні. Частка єврейського населення складає 1,5 %. Крім того, в країні проживають білоруси, поляки, цигани та представники інших етносів.
Структура господарського комплексу. У господарському комплексі Молдови переважає виробнича сфера (71 %), а у ній сільське господарство та інші галузі, які функціонально з ним пов'язані.
Більше половини всього національного доходу Молдови припадає на сільське господарство, а на переробну сферу АПК - більше 40% продукції промисловості.
Основна галузь сільського господарства - рослинництво, вона виробляє 2/3 валової продукції галузі.
Загальна площа сільськогосподарських угідь - 2,5 млн. га (74 % усієї площі країни). З них на ріллю припадає 68% угідь, решта становлять виноградники та плодово-ягідні насадження, пасовища та сіножаті.
Молдова має високу розораність території, але забезпеченість землею низька (на одного жителя припадає 0,4 га ріллі). Резервних земель для розширення сільськогосподарських угідь практично немає.
Провідні галузі землеробства - виноградарство і садівництво. За площею виноградників (до 200 тис. га), валовим збором та експортом винограду Молдова займає одне з перших місць в СНД. Виноградарство найбільш інтенсивно розвивається в центральній та південно-західній частинах держави.
Сади в Молдові займають понад 200 тис. га. Вирощують яблука, персики, абрикоси, сливи, вишні. Особливо багато садів є на південному заході держави.
Овочівництво розвинене на поливних землях Придністров'я та у заплаві Прута.
З технічних культур у Молдові вирощують тютюн, цукровий буряк, соняшник. Основні посіви тютюну і соняшнику розміщені на Придністровській височині. Цукровий буряк вирощують на північному заході держави.
Велика частина сільськогосподарських угідь зайнята під зерновими культурами (43 %), передусім пшеницею та кукурудзою, на решті площі вирощують овес, жито, ячмінь та інші культури.
Основний напрям тваринництва - молочно-м'ясне скотарство.
Машиобудування і металообробка Молдови спеціалізуються на приладобудуванні, обчислювальній і робототехніці, електротехніці, тракторобудуванні. Найбільші центри - Кишинів, Бєльци, Тирасполь, Бендери.
Електроенергетика Молдови представлена Молдовською ДРЕС (2,5 млн. кВт), ТЕЦ в Кишиневі і Бєльцах, Дубосарською ГЕС на Дністрі.
Основні центри легкої промисловості: Тирасполь (текстильна галузь), Бендери (текстильна, шкіряно-взуттєва галузі), Кишинів (трикотажна, швейна, шкіряно-взуттєва, хутрова галузі), Унгени (виробництво килимів) та ін.
Будівельний комплекс представлений заводами з виробництва будівельних матеріалів і конструкцій в Кишиневі, Тирасполі, Рибниці, Бендерах, Бєльцах, цементними заводами в Рибніці та Резині.
Молдова має добре розвинену систему залізничного та автомобільного транспорту. Основні залізничні магістралі: Тирасполь – Кишинів - Унгень; Тирасполь - Рені. Річковий транспорт набув найбільшого розвитку на Дністрі та в нижній течії Пруту. Довжина судноплавних шляхів у Молдові становить 1100 км.
Зовнішньоекономічні зв'язки. У структурі експорту Молдови переважають продукція сільського господарства і харчової промисловості, продукція легкої промисловості, продукція машинобудування і металообробки. У структурі імпорту - продукція машинобудування і металообробки, продукція легкої промисловості, енергоносії, деревина.