Підготовка до ЗНО з всесвітньої історії

1. Причини та передумови Великих географічних відкриттів

У Середньовіччі відома праця Марко Поло «Книга про різноманітність світу» відкрила перед європейцями дивовижний світ Сходу. Цю роботу часто використовували для складання географічних і морських карт. Значний поштовх зростанню інтересу європейців до далеких країн дав розвиток міжнародної торгівлі. Але, коли в 1453 р. турки захопили Константинополь дорога на Схід через Середземне море для західноєвропейських купців закрилася. Шлях до Індії знаходився у руках арабів, які повністю захопили посередницьку торгівлю східними товарами й різко підняли ціни на них, а особливо на прянощі. Торгівля ними приносила великий прибуток, не випадково багатих купців називали «мішком з перцем». Тому ті люди, які прагнули швидко розбагатіти, бачили необхідність шукати власні шляхи до Індії, Китаю та інших східних земель.

Ще однією причиною Великих географічних відкриттів була гостра нестача в Європі золотої та срібної монет. Європейці вважали, що золотоносні землі знаходяться на Сході і, саме це змушувало їх вирушати у далекий незвіданий шлях.

Започаткували Великі географічні відкриття такі країни як Іспанія та Португалія.

Першими, хто почав Великі географічні відкриття були португальці. Так, син португальського короля Енріке Мореплавець організував декілька морських експедицій, які досліджували західне африканське узбережжя. Значною подією стало відкриття островів Зеленого мису.

Морські подорожі стали можливими завдяки успіхам у науці й техніці. Були створені портолани – більш точні карти з детальним зображенням узбережжя. З’являється новий тип кораблів з системою вітрил – каравели. Помітно вдосконалилися компас і астролябія – прилади для орієнтування у відкритому морі.

2. Морський шлях до Індії

У 1487 р. кораблі португальця Бартоломеу Діаша досягли південного краю Африканського континенту. Капітан назвав це місце мис Доброї Надії.

В липні 1497 р. з Лісабона відплила флотилія з чотирьох кораблів на чолі якої був Васко да Гама. У травні 1498 р. три кораблі Васко да Гами прибули в Калікут – один з найбагатших індійських портів. Зворотній шлях тривав майже рік. Лише у вересні 1499 р. до Лісабона повернулися тільки два кораблі та близько третини команди. Шлях до Індії був відкритий. Завдяки освоєнню в Індії португальці почали просуватися далі. Так, в 1511 р. португальський королівський намісник Альфонсу Альбукерке захопив півострів Малакка на півдні Індокитаю.

3. Відкриття Х. Колумбом Нового світу

Крім Португалії нових торгових шляхів шукала Іспанія. 3 серпня 1492 р. генуезький мореплавець Христофор Колумб на трьох кораблях відправився у подорож на захід, думаючи таким чином досягти берегів Індії. Через 33 дні, у вересні 1492 р., команда ступила на берег острова, названого Колумбом Сан-Сальвадор. Упевнений, що досяг Індії мореплавець дав місцевому населенню назву індіанці. Сам континент довго називали Вест-Індія (Західна Індія). Після цього Колумб здійснив ще три подорожі на захід і відкрив майже всі Антильські острови, а також узбережжя Центральної Америки.

Мал. 1. Теодор де Брі. Прибуття  Христофора Колумба до Нового Світу.

Інший мореплавець, італієць Амеріго Веспуччі теж здійснив подорож до нововідкритих земель. Він першим заявив, що це не Азія, а нова, невідома раніше земля, й запропонував назвати її Новий Світ. В очах сучасників Веспуччі став людиною, яка справді відкрила новий материк, який тому й назвали Америкою.

Після відкриття Колумбом Америки, почалася боротьба за нові землі. З цією метою у 1494 р. за посередництва папи римського в місті Тордесільяс між Іспанію і Португалією було укладено договір про перший в історії розподіл світу на сфери впливу. Іспанія отримала право володіти нововідкритими землями на захід від Азорських островів, а Португалія – на схід.

4. Перша навколосвітня подорож.

20 вересня 1519 р. п’ять кораблів, які очолив Фернан Магеллан (португальський моряк на службі в іспанського короля) залишили гавань Сан-Лукар і взяли курс на південний захід. Перетнувши Атлантичний океан, Магеллан просувався вздовж берегів Південної Америки, потім він проплив протокою (Магелланова), яку довго шукав і нарешті вийшов у відкритий океан. Упродовж усього плавання була чудова погода, і моряки назвали океан Тихим.

В 1521 р. моряки досягли Філіппінських островів, де у сутичці з місцевими жителями загинув Фернан Магеллан. Далі експедицію повів Себастіан Ель Кано. У вересні 1522 р. в Іспанію повернувся останній корабель – каравела «Вікторія». З 265 членів команди повернулося лише 18. Це були перші люди, які здійснили навколосвітню подорож.

5. Доколумбові цивілізації Америки.

Територію Гватемали та Юкатана в ХV ст. займала цивілізація майя. Майя будували великі міста (Майапан, Чичен-Іца), мали власне ієрогліфічне письмо, а також точне літочислення на основі сонячного календаря. У долині Мехіко (сучасна Мексика) на початку ХІІІ ст. оселилися племена ацтеків. Столиця ацтеків – місто Теночтітлан – була розташована на острові озера Тескоко. Ацтеки були вправними хліборобами і ремісниками. Частину продуктів вони вирощували на штучних «плаваючих» островах.

Мал. 2. Піраміда племен ацтеків.

У першій половини ХV ст. території на заході Південної Америки (Еквадор, Болівія, Перу) підкорили собі племена інків. Неприступна столиця інків місто Куско було розташоване високо в горах. На гірських терасах і в річкових долинах інки вирощували картоплю, квасолю, кукурудзу. Мали вони вузликове письмо – «кіпу».

Мал. 3. "Кіпу".

6. Конкістадори у новому Світі

За відкриттям Нового Світу почались конкіста (ісп. – завоювання) – загарбницькі походи іспанців (конкістадорів) кінця ХV–ХVІ ст.
У 1519 р. іспанський ідальго Ернан Кортес вирушив на завоювання держави ацтеків. Луки й списи ацтеків не могли протистояти гарматам і рушницям іспанців. Крім того жаху ацтекам надавали вершники на конях, оскільки вони ніколи не бачили коней. Правитель ацтеків Монтесума вирішив піти на переговори і впустив Кортеса у столицю Теночтітлан, але останній увійшовши в місто захопив імператора в полон і вбив його. Після цього почалася семимісячна облога конкістадорами Теночтітлана, яка завершилася його розграбуванням та руйнуванням. Європейці досить жорстоко ставилися до місцевих народів Америки. Бартоломе де Лас Касас у своїй книзі «Історія Індії» писав: «Християни… чинили серед індіанців надзвичайні жорстокості. Єдина і справжня причина того, чому християни розорили і знищили безліч ні в чому не винних людей, – це прагнення захопити їхнє золото. Вони йшли з хрестом у руці та з ненасиченою жадобою золота в серці».

У 1532 р. на завоювання держави інків до Перу був відправлений загін, який очолював Франсіско Пісарро. Він захопив у полон правителя держави – Великого Інка Атагуальпа й обіцяв звільнити його, якщо індіанці до стелі заповнять золотом і коштовностями в’язницю, у якій перебував вождь. Інки виконали умову, але Пісарро стратив Атагуальпу. Невдовзі конкістадори розгромили й імперію інків.

7. Інші відкриття в Північній Америці

20 травня 1497 р. Джон Кабот на чолі екіпажу у складі 17 осіб вирушив у подорож. За місяць він досяг півночі острова Ньюфаундленд, який Кабот оголосив англійськими володіннями.
У 1534 р. Жак Картьє перетнувши океан, обстежував затоку Св. Лаврентія. Там він зустрів індіанців, котрі свої поселення називали «канада». Саме це слово і дало назву великій французькій колонії – Нова Франція (тепер Канада).

8. Наслідки Великих географічних відкриттів

• Відбулася зустріч двох світів – європейського і американського.
• Виникла й зміцніла колоніальна система.
• Для місцевих народів, це було великою катастрофою. Відбувалось фізичне знищення індіанців.
• Поширення набула работоргівля. В американських колоніях не вистачало робочих рук, через що європейці організовували доставку в Америку чорношкірих рабів з Африки.
• Відбувалось переміщення основних торговельних шляхів із Середземного і Балтійського морів до Атлантичного та Індійського океанів.
• Починає формуватися світовий ринок.
• Приплив дешевого срібла й золота призвів до підвищення цін та знецінення грошей. У Європі на десятиліття розтяглася «революція цін».
• Європейці запозичили в індіанців нові види сільськогосподарських рослин: картоплю, кукурудзу.

Основні терміни, поняття, імена

Основні дати:

1492 р. – відкриття Христофором Колумбом Америки.
1494 р. – Тордесільяський договір про перший в історії розподіл світу на сфери впливу.
1497–1499 рр. – подорож Васко да Гами. Відкриття шляху до Індії.
1519–1522 рр. – Перша навколосвітня подорож.
1519 р. – завоювання держави ацтеків Ернаном Кортесом.
1532 р. – завоювання держави інків Франсіско Піссарою.
1534 р. – відкриття Жаком Картьє Канади.