Підготовка до ЗНО з всесвітньої історії

1. Матеріальний світ і суспільство

У ХVІ–ХVІІІ ст. світ був селянським, близько 80–90% населення жило за рахунок того, що давала земля. Клімат у той час був нестабільним. Так, з ХІV ст. у Західній Європі почалось похолодання, яке тривало до кінця ХVІІ ст.

З 1600 р. по 1800 р. населення Західної Європи збільшилося вдвічі і зросло із 100 до 211 млн. осіб., крім того, збільшилася тривалість життя людини – з 50 років, як це було у середньовіччі, до 60–70 років. Подорослішали у цей час і шлюби. У містах чоловіки заводили сім`ю зазвичай після 26 років, а дівчата виходили заміж у 15–23  роки. У селах одружувалися на 2–3 роки раніше. У ранній новий час, порівняно із Середньовіччям, змінилося ставлення до дитини. Піклування про її здоров`я, виховання, освіту й майбутнє перетворились на одну з найважливіших турбот сім`ї. Помітно зросла роль жінки в суспільстві. У ХVІ ст. виникли перші школи для дівчаток. При королівських дворах виникають дамські двори. До них входили жінки з найближчого оточення королеви, зазвичай дружини та родичі вельмож. Негативним явищем у новий час залишалася ще велика смертність людей, особливо дітей: третина малят помирала, не досягши однорічного віку. Часто у Європі спалахували епідемії чуми й холери. Також, європейці хворіли на туберкульоз, тиф та інші хвороби, з якими лікарі не знали як боротися.

 

Мал. 1. Ганс Гольбейн Молодший. Танець Смерті. Гравюри 20-х рр. XVI ст.

В ХVІ ст. вдвічі зросла чисельність міських жителів. За кількістю міст попереду йшли Італія й Нідерланди, де городяни становили близько половини всього населення. Міста залишалися переважно невеликими – 2–3 тис. мешканців. Міста з населенням 20–30 тис. населенням вважались великими, справжніми велетнями виглядали Флоренція, Венеція, Антверпен, Лондон, Париж, де проживало понад 100 тис. осіб. З ХVІ ст. у масовий вжиток увійшли карети й візки. Нічним освітленням в містах зазвичай служив місяць. Перші ліхтарі з`явились у ХV ст. у Флоренції. Проте, масово ліхтарі почали запалювати лише у ХVІІ ст. в Лондоні. У ХVІ–ХVІІ ст. в Західній Європі відбувалось зародження капіталізму. Першими капіталістичними підприємствами були мануфактури. Мануфактура – велике виробництво, засноване на ручній праці та її розподілі. Якщо в середньовіччі ремісник сам виготовляв свій виріб від початку до кінця, то мануфактурний робітник здійснював лише декілька чи навіть одну трудову операцію. Такий розподіл праці сприяв вдосконаленню майстерності в конкретному виді робіт і вів до зростання продуктивності праці та збільшення виробництва. Існувало два види мануфактур: розсіяна і централізована.

Розсіяна мануфактура – це, коли виробництво товару або його частин відбувалось у декількох майстернях. Підприємець закупляв сировину та роздавав її для обробки різним міським ремісникам.

Централізована мануфактура передбачала виробництво товару в одній майстерні, де було десятки робітників, яких підприємець забезпечував сировиною та обладнанням.

У ранній Новий час виникає дві групи у становій структурі суспільства – буржуазія і наймані робітники. До складу буржуазії ввійшли ті купці й ремісники, які вкладали гроші у підприємство. Найманими робітниками ставали збіднілі цехові ремісники, підмайстри і кваліфікована міська біднота. Їхні ряди також поповнювали позбавлені землі селяни.
Значно розвивалась міжнародна торгівля. Купецтво наживалось завдяки торговій монополії – винятковому праву на продаж того чи іншого товару.

2. Технічні вдосконалення

В Новий ранній час основним видом енергії залишалася фізична сила людини й тварини. Найбільш поширеним двигуном було водяне колесо. У місцях де не було річок використовували вітряки, які зазнали певних вдосконалень. Так, вони могли змінювати нахил вітрил і ловити вітер у будь-якому напрямку. Основним джерелом енергії було тепло, яке отримували завдяки спаленню деревного вугілля. Поширене використання дерева призводило до масової вирубки лісів. У другій половині ХVІ ст. англійці почали широко використовувати кам`яне вугілля, а згодом і виготовляти з нього кокс.
Розвивалась гірничодобувна сфера. Шахти заглиблювались до 300–800 м., воду з них відкачували насосами і помпами, які приводилися у дію за допомогою водяного колеса. Руду підіймали на гору за допомогою підйомної машини.

Певних вдосконалень зазнало зброярство. З кінця XVІ ст. гармати, які колись робили з бронзи, почали відливати з чавуну. Змінився і засіб їх транспортування. Тепер гармати ставили на лафети – дерев’яні двоколісні візки, котрі перевозили кіньми.

Серед вогнепальної зброї поширеною була аркебуза. З середини ХVІ ст. появились мушкети – довгі рушниці, приклади яких щільно притискувалися до плеча. Використовувались також карабіни – коротка, більш зручна рушниця.

В ХVІІ ст. відбувається остаточний поділ флоту на торговий і військовий. Започаткували його голландці, які побудували спеціальні торгові судна – флойте.
Зросла чисельність і сухопутних доріг. Про це свідчать перші «інтинерарії» – путівники з описом найбільш важливих шляхів сполучення. Але дороги все ж переважно були ґрунтовими.

3. Повсякденне життя Західної Європи

Житло. На півночі Європи селяни мешкали у дерев’яних будинках, а на півдні, де ліси масово було знищено, житло споруджували з каменю. На півночі дах будинку був гостроверхим, а на півдні – плоским. Покривали його соломою, а інколи очеретом. Зазвичай уся сім`я мешкала в одній кімнаті. Меблів було небагато, частіше стіл, лави, скрині, де зберігали одяг. Часті пожежі змушували людей все більше будувати кам’яні житла. З ХVІІ ст. дахи почали вкривати черепицею. Підлоги були земляними, глиняними або дерев’яними. Проте, в заможних вони могли бути покриті керамічною або кам’яною плиткою. Будинок обігрівали кухонне вогнище, каміни та печі. Для освітлення використовували смолоскипи і свічки.

Харчування. Їжа простих людей складалася в основному із зернових – пшениці, жита, ячменю. Масовими було також вживання бобів та гороху. Ще одним продуктами харчування простого люду було сир і риба. Багаті й знатні люди у їжі обмежень не знали. Вони широко споживали м`ясо – яловичину, баранину, свинину, курятину. Цукор залишався предметом розкоші, оскільки його виробництво було досить трудомістким.
Пили зазвичай виноградне вино, пиво, сидр. Через брак водопроводів, люди використовували талий сніг, річкову та дощову воду. Завдяки географічним відкриттям, у Європі почали пити шоколад, чай і каву. Шоколад прийшов з Америки. Чай на початку ХVІІ ст. з Китаю привезли голландці. Каву європейці запозичили у мусульманських країнах.

Мода. Європейську моду зазвичай диктували найвпливовіші в політичному сенсі держави. На межі ХV–ХVІ ст. такою була Італія. У ХVІ ст. провідна роль перейшла до Іспанії.

Мал. 2. Іспанський костюм ХVІ ст.

З ХVІІ ст. центр моди перемістився у Францію. Італійці на спідню сорочку вдягали вузький костюм, а на нього більш просторий верхній одяг. Венеціанки, аби виглядати вищими на зріст та стрункішими, взували цоколі – туфлі на високій платформі.
Іспанські чоловіки носили строгий костюм темних тонів із застебнутим наглухо комірцем. Взувались іспанці у м`які вузькі туфлі. Іспанська мода подарувала світові спідницю на металевому каркасі.
Бідні люди носили одежу з грубого полотна, вигляд якої майже не змінювався протягом багатьох років.

Основні терміни, поняття, імена

Основні дати:

ХV ст. – поява перших нічних ліхтарів у Флоренції.
ХVІ ст. – виникнення перших шкіл для дівчаток.
ХVІ ст. – у масовий вжиток увійшли карети і візки.
Кінець ХVІ ст. – виплавка гармат із чавуну.
ХVІІ ст. – поділ флоту на торговий і військовий.