ДАВНІ ІНДІЯ І КИТАЙ.
1. ДАВНІ ІНДІЯ І КИТАЙ
1. Політичний розвиток Індії
Найдавніша цивілізація в долині р. Інд. У ІІІ тис. до н. е. у долині річки Інд утворилася міська цивілізація з розвиненими ремеслами, торгівлею, містами. Корінне населення Індії називалось дравідами, від чого походить назва періоду в історії Індії – дравідійський. Стародавні індійці були землеробами, вирощували пшеницю, ячмінь, дині тощо. Найбільшими містами давньої цивілізації було Мохенджо-Даро і Хараппа. Проте в ХІХ–ХVІІІ ст. до н. е. індійська цивілізація загинула. Причини цього археологи до сьогодні не можуть з'ясувати.
Індія за аріїв. В середині ІІ тис. до н. е. в Індію прийшли племена кочовиків і скотарів – аріїв. Їхньою мовою був санскрит. Вождь племені називався раджа. Головним було плем’я бхаратів. Арійський народ об’єднався у союз дев'яти племен, на чолі якого стояв магарадж. Усе корінне населення Індії було поневолене і стало безправним, на відміну аріїв, які вважали себе благородними людьми.
Держава Мауріїв. У 327 р. до н. е. на Індію рушило військо Александра Македонського, яке захопило долину річки Інд. Згодом Александр повернувся додому, що призвело у 322 р. до н. е. до повстання індійців проти греків. Керував повсталими Чандрагупта, з роду Мауріїв. Саме за нього почалося об'єднання аріїв у велику державу. Чандрагупта мав велику армію, близько 600 тис. піших воїнів і до 30 тис. кінноти. Столицею держави стало місто Паталіпутра. Продовжувачем Чандрагупти був цар Ашока. Він об'єднав усю Індію в одну величезну державу. Офіційною релігією вважався буддизм, який переконував віруючих у необхідності коритися владі, бути шанобливим, уникати гріха. Після смерті Ашока почався розпад царства. У 187 р. до н. е. останнього правителя з династії Мауріїв було вбито під час заколоту.
2. Культура Індії
Релігія аріїв. Найдавнішим джерелом з історії Давньої Індії є «Веди» – збірка священних гімнів і молитов. Найдавнішою збіркою літературних текстів вважається «Рігведа». В основі вірувань аріїв лежить багатобожжя. В цілому згадана релігія схожа до вірувань давніх слов'ян і германців. Ім'я бога сонця Санг тотожнє з германським «сонт», бог вогню Агні – слов'янським «огонь», ім'я бога ночі Кощая - слов'янським Кощієм. Деви (боги), за уявленнями аріїв, жили на небесах.
У VІ–ІІ ст. до н. е. виникла нова релігія – брахманізм. Головними богами стали: Брахма – творець, Вішну – захисник і Шива – руйнівник. Саме бог Брахма поділив індійське суспільство на 4 варни (групи):
1) брахмани – жерці;
2) кшатрії – воїни на чолі з царем;
3) вайш'ї – селяни, купці і ремісники;
4) шудри – слуги, найнижчі верстви суспільства, зокрема, корінне населення Індії.
В V ст. до н. е. в суспільстві Індії з'явився кастовий поділ – поділ за професіями.
Буддизм. Близько 560 р. до н .е. народився принц Сідхартха Гаутама. Побачивши страждання бідняків, принц зрікся царського роду й подався мандрувати, шукаючи відповідь на запитання: «Що є причиною страждань?». Коли ж на нього зійшло боже осяяння, він знайшов відповідь на питання і став Буддою, тобто «просвітленим». Основна мета буддистів досягти нірвани – стану вічного блаженства й абсолютного спокою. Найбільшими прихильниками буддизму були бідні верстви суспільства.
Індуїзм. У І тис. до н. е. розвиток брахманізму привів до появи в Індії нової релігії - індуїзму. В індуїзмі існує поняття «сансара» – кругообіг життя в природі й переселення душ померлих в інші тіла, та «закон карми» – сукупність усіх добрих і поганих справ вчинених у попередніх життях, що визначає долю людини в майбутньому. Індуїсти вшановують священних тварин: корову, змію та ін. Священними книгами буддизму та індуїзму вважаються епічні поеми: «Махабхарата», «Рамаяна» і «Бхагават-Гіта».
3. Політичний розвиток Китаю
Імперія Цінь (221–206 рр. до н. е.). У V–ІІІ ст. до н. е. на території Китаю було кілька держав, які постійно воювали між собою. Цей період отримав назву «воюючих царств» (403–221 рр. до н. е.). У 221 р. до н. е. правитель держави Цінь зміг об'єднати під своєю владою правителів князівств і створив імперію Цінь (221–206 рр. до н. е.). Собі він взяв ім'я Цінь Шіхуанді. Його правління тривало лише 11 років, але відзначилось значними реформами. Цінь Шіхуанді поділив імперію на 36 областей, якими управляли царські чиновники. В державі були побудовані нові дороги, введено єдину монетну систему. Для захисту імперії від кочовиків, Цінь Шіхуанді розпочав будівництво Великої Китайської стіни.
Мал. 1. Велика Китайська стіна.
Імперія Хань (202 р. до н. е. – 220 р. н. е.). Після смерті імператора Цінь Шіхуанді в країні почалося повстання селян. Очолював його Лю Бан, який і заснував династію Хань, а сам став імператором під титулом Гоо-цзу (202–195 рр. до н. е.). В країні були зменшені податки, викуплені селяни, які перебували раніше в рабстві. В армії створено легку рухливу кінноту. Важливого значення набув Великий шовковий шлях. У ІІ ст. до н. е. Ханська імперія поширює свої кордони на територію Кореї та В'єтнаму. Кінець династії Хань припадає на ІІ–ІІІ ст. н. е. У 184 р. почалося повстання селян, або повстання «жовтих пов'язок». Очолював його лікар Чжан Цяо. Повстання було придушене, але династія на цей час занепадає. У 220 р. останній китайський імператор династії Хань зрікся престолу. Китай було поділено на три царства (Вей, Шу, У). Почався період «Трьох царств».
4. Культура Давнього Китаю
Конфуціанство. Володарі Китаю прагнули оточити себе мудрецями, що призвело до появи у VІІ–ІІІ ст. до н. е. в державі «100 шкіл». Найвідомішим серед філософів того часу був Конфуцій (551–479 рр. до н. е.). Він сформулював моральний ідеал досконалої людини. Кожна людина має володіти двома якостями: гуманністю і почуттям обов’язку. Конфуцій виступав за суспільство, в якому кожен має своє місце і повинен виконувати свої обов’язки. Він говорив: «Правитель мусить бути правителем, батько – батьком, а син – сином». Основою порядку Конфуцій вважав суворе підкорення старшим.
Даосизм. У VІІ ст. до н. е. жив філософ Лао Цзи. Він створив учення, яке отримало назву даосизм, від слова «дао» – дорога, шлях. Лао Цзи виступав за гармонію людини і природи. Він говорив, що людина своєю нерозумною поведінкою може порушити світовий порядок і заподіяти собі зло, тому їй нічого не треба робити, наймудріше – це споглядати.
Китайська мова і писемність. У мові давнього Китаю були тільки односкладові слова. Жодне з них не змінювалося. Для запису слів використовували ієрогліфи. Писали китайці у дуже важких бамбукових книгах. Також використовували для записів шовкові книжки. У І ст. китаєць Цай Лунь придумав папір, що виготовлявся на основі кори дерева. Відтоді папір став широко використовуватися.
Мал. 2. Китайські ієрогліфи.
Наукові знання. Китайські астрономи здавна спостерігали за небом, в зв'язку з чим їм вдалося створити дуже точний календар. Всесвіт вони уявляли у вигляді яйця, у середині якого розташована Земля. Значного розвитку набула медицина. Поширеним способом лікування була голкотерапія. Для полегшення подорожей китайці створили компас.
Основні терміни, поняття, імена
Основні дати:
Середина ІІ тис. до н. е. - в Індію прийшли племена аріїв.
V ст. до н. е. - поділ індійського населення на касти.
322 р. до н. е. - повстання індійців проти греків.
ІV ст. до н. е. - створення в Індії держави Мауріїв.
221-206 р. до н. е. - імперія Цінь.
202 р. до н. е. - 220 р. н. е. - імперія Хань.
184 р. - повстання жовтих повязок.