Підготовка до ЗНО з всесвітньої історії

1. Розвиток географічних знань

У 1820 р. російська морська експедиція, яку очолювали Тадей Беллінсгаузен та Михайло Лазарєв відкрила новий материк – Антарктиду. У середині XIX ст. британський місіонер і дослідник Девід Лівінгстон дослідив річку Замбезі (в Африці) і відкрив на ній водоспад, який назвав Вікторією на честь англійської королеви. Англієць Генрі Стенлі першим серед європейців перетнув Африку зі сходу на захід і відкрив та дослідив басейн річки Конго. У 1860–1861 рр. англійські дослідники Роберт Берк і Віллс О'Хара вперше перетнули Австралію з півдня на північ. Уродженець України Микола Міклухо-Маклай займався дослідженням природи та населення Океанії. Російські учені Петро Семеновв-Тян-Шанський та Микола Пржевальський були дослідили внутрішні райони Сибіру й Центральної Азії. У 30–40-х рр. XIX ст. Дж. Еверест уперше визначив висоту найвищої вершини світу Джомолунгми.

2. Розвиток науки

Перша половина ХІХ ст. Значному розвитку хімії сприяв французький учений Антуан Лоран де Лавуазьє. Завдяки його працям хімія стала самостійним науковим напрямком. Ще одним відомим французьким хіміком був Клод Луї Бертоле, який встановив, що особливості хімічних реакцій залежать від маси та властивостей речовин, які взаємодіють, і від умов реакції. Визначним природознавцем був чеський вчений Грегор Мендель, з яким пов'язують виникнення науки про спадковість – генетики.

Друга половина ХІХ ст. Відомий французький вчений Луї Пастер розробив метод теплової обробки для збереження продуктів – пастеризацію. В 1869 р. Дмитром Менделєєвим було відкрито періодичну таблицю хімічних елементів – періодичний закон Менделєєва. Визначним відкриттям XIX ст. вважається відкриття Чарльзом Дарвіном теорії еволюції тваринного й рослинного світу. У 1859 р. вчений видав книгу «Походження видів шляхом природного відбору». Дарвін висловив припущення, що людина походить від якогось спільного з мавпою предка. У 1897 р. англійський фізик Джозеф Томсон відкрив першу елементарну частинку – електрон що входив до складу атома. Німецький учений Август Вейсман та американський учений Томас Морган створили основи генетики – науки про передачу спадкових ознак у рослинному й тваринному світі. Російський учений Іван Павлов розробив теорію умовних рефлексів. Німецький мікробіолог Роберт Кох відкрив збудники туберкульозу (паличка Коха), черевного тифу, дифтериту, сифілісу та винайшли ліки проти цих хвороб.

Мал. 1. Карикатура на теорію еволюції шляхом природного добору Ч. Дарвіна.

3. Технічні винаходи

Англійський інженер Генрі Бессемер винайшов для виробництва чавуну, заліза та сталі обертову піч – конвертер, а французький інженер П'єр Мартен – піч для виготовлення сталі високої якості. В першій половині XIX ст. ручний верстат для друку був замінений механічним. У 1816 р. в Лондоні друкували 1100 примірників газети «Таймс» на годину, а в 1850 р. – уже 10 тисяч. У 1807 р. відбулося випробування першого пароплава Роберта Фултона. На початку століття в США та Англії з'явилися перші автомобілі з паровим двигуном. У 40-х рр. XIX ст. в Англії появилися перші парові молотарки, а через деякий час і парові плуги. У 1844 р. американський вчений Семюель Морзе винайшов телеграфний апарат. В 1859 р. французький інженер Фердінанд Лессепс розпочав будівництво Суецького каналу, яке закінчилось у 1869 р. Значного поширення набуває будівництво залізничних тунелів. У 1843 р. було завершено будівництво такого тунелю під Темзою. У 1818–1826 рр. в Англії інженер Телфорд спорудив перший залізничний навісний міст. Йоган Реблінг збудував славнозвісний ланцюговий Бруклінський міст у Нью-Йорку. Німецькі винахідники Ніколаус Отто (1876 р.) і Рудольф Дизель (1897 р.). сконструювали нові мотори, які працювали на рідкому пальному – двигуни внутрішнього згоряння. У 1886 р. німецький інженер Карл Бенц побудував перший у світі автомобіль Benz. У 1876 р. Александр Грейам Белл винайшов телефон, у 1877 р. Томас Алва Едісон – фонограф, у 1895 р. Олександр Попов – радіоприймач, у 1895 р. брати Луї Жан та Огюст Люм`єр – кіно. У 1881 р. з'явився трамвай, а невдовзі й метро. У 1883 р. американський інженер X. Максима створив кулемет.

4. Філософія

Іммануїл Кант (1724–1804) – німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. У 1747–1755 рр. розробив космогонічну гіпотезу походження Сонячної системи з первинної туманності. У розвиненій з 1770 р. «критичній філософії» І. Кант виступив проти догматизму умоглядної метафізики і скептицизму з дуалістичним ученням про непізнаванні «речі в собі» і пізнаванні явища, що створюють сферу нескінченного можливого досвіду.

Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770–1831) – німецький філософ створив теорію діалектики. Гегель заперечував феодально-абсолютистський лад у Німеччині. За основу всіх явищ природи й суспільства він брав початок, який визначав як «світовий розум», «світовий дух», «абсолютну ідею». Найкращою формою державного правління філософ вважав конституційну монархію.

Мал. 2. Георг Вільгельм Фрідріх Гегель.

Людвіг Феєрбах (1804–1872) відкидав ідеалізм Гегеля, він рішуче перейшов на позиції войовничого атеїзму, анонімно опублікував працю, спрямовану проти віри в безсмертя душі.

5. Література

Йоган Вольфганг Гете (1749–1832) – німецький письменник, основоположник німецької літератури нового часу. Гете вивчав історію культури, природничі науки, вів наукові дослідження. Він заперечував революційне насильство. Сенс буття Гете вбачав у свободі людської особистості. Світове визнання письменникові приніс роман «Страждання молодого Вертера» (1774 р.). Філософські ідеї Гете виклав в трагедії «Фауст» (1808–1832 рр.), де автор втілив пошуки сенсу життя.

Фрідріх Шіллер (1759–1805) – німецький поет, драматург і теоретик мистецтва Просвітництва. Він вірив у незворотність прогресу та необмежені можливості людини, у її розум, духовні та фізичні сили. Основними причинами перипетій Шіллер вважав зіткнення інтересів окремих особистостей. Відомими його творами є «Марія Стюарт», «орлеанська діва» (1801), «Вільгельм Телль» (1804). В останній роботі він поетизував боротьбу за національну незалежність і свободу особистості.

Мал. 3. Йоган Вольфганг Гете.	Мал. 4. Фрідріх Шіллер.

Наприкінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст. поширення набуває романтизм – ідейний і художній напрям в європейській та американській духовній культурі. Одним із представників цього напряму був Вольтер Скотт (1771–1832), який засуджував революцію, ідеалізував монархію. Він став засновником соціального та історичного романів («Пуритани» (1816), «Айвенго» (1820), «Кенільяворт» (1821)). Джордж Гордон Байрон (1788–1824) – англійський поет-романтик. У своїх творах він засуджував вузькі межі аристократичного життя. У працях «Манфред» (1817) і «Каїн» (1921) спостерігається гостре відчуття катастрофічності історичного та особистого буття, втрати ідеалів у сучасному суспільстві, загальність розчарування в дійсності. У працях «Бронзовий вік» (1823) і «Дон Жуан» (1819–1824) автор висловив протест проти зла світу, відстоювання прав особистості, який набуває іронічно-сатиричного і морального забарвлення.

У ХІХ–ХХ ст. поширення набуває новий напрям у культурі – реалізм. Основними принципами реалізму є: об’єктивне відображення істотних сторін життя; відтворення типових характерів, конфліктів, ситуацій при повноті їхньої художньої індивідуалізації (тобто конкретизації); переважаючий інтерес до проблеми «особистість і суспільство». Відомим представником цього напряму був російський поет Олександр Пушкін (1799–1837) – основоположник російського реалізму. Відомими його роботами є: «Руслан і Людмила» (1820), «Євгеній Онєгін» (1823–1831), «Борис Годунов» (1824–1825), «Капітанська дочка» (1836). У своїх творах він визначав головні проблеми російської літератури ХІХ ст.: народ і влада, держава і особистість, роль особистості й народу в історії. Відомими російським письменниками реалістами були: Лев Толстой (1828–1910): «Війна і мир» (1863–1869), «Анна Кареніна» (1873–1877); Федір Достоєвський (1821–1881): «Злочин і кара» (1866), «Ідіот» (1868) та ін.

6. Живопис

Яскравим представником школи романтизму в мистецтві був французький живописець і графік Ежен Делакруа (1798–1863). Відомими його полотнами є: «Данте і Вергілій», «Битва під Пуатьє». У 30–60-х рр. ХІХ ст. виникла «барбізонська школа» французьких художників-пейзажистів, до якої належали Теодор Руссо, Жюль Дюпре, Д. де ла Пенья та ін. Відомими німецькими живописцями були Каспар Давід Фрідріх і Ганс Тома. Серед британських пейзажистів виділялись Джон Констебл і Джозеф Тернер. Відомим російським художником був Карл Брюллов (1799–1852). Набули слави такі його картини: «Вірсавія» (1832), «Останній день Помпеї» (1830–1833). Ще одним російським художником був Ілля Рєпін (1844–1930). Відомими його є такі твори, як «Іван Грозний і син його Іван» (1885), «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1878–1891).

Мал. 5. Ежен Делакруа. «Данте і Вергілій».

Мал. 6. Карл Брюллов. «Останній день Помпеї».

Мал. 7. Ілля Рєпін. «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

Мал. 8. Ілля Рєпін. «Іван Грозний і син його Іван».

7. Імпресіонізм

Імпресіонізм – напрям у мистецтві останньої третини ХІХ – початку ХХ ст., представники якого прагнули природно і неупереджено відображати реальний світ в його рухливості і мінливості, передати свої швидкоплинні враження. Відомими представниками цього напряму були французькі живописці Клод Мане (1840–1926) і Огюст Ренуар (1841–1919).

Мал. 9. Клод Мане. Тераса в Сент-Адрес.	Мал. 10. Огюст Ренуар. Понт-Неф.

Реакцією на імпресіонізм був постімпресіонізм. Представниками цього стилю були: Поль Сеззан (1839–1906), Вінсент ван Гог (1853–1890), Поль Гоген (1848–1903) та ін.

Мал. 11. Вінсент ван Гог. Спальня.

8. Музика

Значний вплив на формування музики нової доби справив німецький композитор Людвіг ван Бетховен (1770–1827). Він створив сонати – «Місячну», «Крейцерову», «Героїчну», знамениту Дев'яту симфонію та ін. Італійський скрипаль і композитор Нікколо Паганіні (1782–1840) був одним з основоположників музичного романтизму. Ще одним відомим італійським композитором був Джузеппе Верді (1813–1901). Здобули визнання такі його твори, як «Трубадур», «Травіата», «Аїда».

Мал. 12. Людвіг ван Бетховен.	Мал. 13. Джузеппе Верді.

9. Архітектура

Протягом 1853–1870 рр. була проведена перебудова Парижа під керівництвом префекта Ж. Е. Османа та архітектора Ж. Алфана. Архітектори другої половини ХІХ ст. часто поєднували форми різноманітних стилів. Такий спосіб побудови архітектурних споруд дістав назву «еклектизм». Прикладом еклектизму є зведена в 1861–1874 рр. Шарлем Граньє будівля Опери в Парижі. В 1851 р. за проектом Д. Пакстона до першої Всесвітньої промислової виставки в Лондоні збудовано Кришталевий палац. У 1889 р. французький інженер Гюстав Ейфель створив 300-метрову металеву вежу, яка дістала назву Ейфелевої вежі. 28 жовтня 1886 р. в нью-йоркській гавані на острові Бедлов Айленд було встановлено статую Свободи. Її скульптором був Фредерік Бартольді (1834–1904).

Мал. 14. Будівля Опери в Парижі.

Мал. 15. Ейфелева вежа.	Мал. 16. Статуя Свободи.

10. Масова культура

На кінець ХІХ ст. споживачами літератури та мистецтва стала значна кількість простих людей, а не лише незначний прошарок освіченої еліти. Виникло таке нове явище як масова культура. Американець Едгар По в 1841 р. написав перше детективне оповідання «Вбивство на вулиці Морг». У 1887 р. англієць Артур Конан Дойль надрукував перше оповідання, героєм якого став Шерлок Холмс. Наймасовішим видом мистецтва стає кіно. 28 грудня 1895 р. у Парижі брати Люм`єр уперше показали кінематограф – апарат який демонстрував рухомі фотографії.

Основні терміни, поняття, імена

Основні дати:

1807 р. – відбулося випробування першого пароплава Роберта Фултона.
1820 р. – відкриття Антарктиди.
1818–1826 рр. – в Англії інженер Телфорд спорудив перший залізничний навісний міст.
1844 р. – американський вчений Семюель Морзе винайшов телеграфний апарат.
1859 р. – вихід книги Чарльза Дарвіна «Походження видів шляхом природного відбору».
1859–1869 рр. – будівництво Суецького каналу.
1861–1874 рр. – Шарлем Граньє була зведена будівля Опери в Парижі.
1869 р. – Дмитром Менделєєвим було відкрито періодичну таблицю хімічних елементів.
1876 р. – Александр Грейам Белл винайшов телефон.
1877 р. – Томас Алва Едісон винайшов фонограф.
1883 р. – американський інженер X. Максима створив кулемет.
1886 р. – німецький інженер Карл Бенц побудував перший у світі автомобіль Benz.
28 жовтня 1886 р. – в нью-йоркській гавані на острові Бедлов Айленд було встановлено статую Свободи.
1889 р. – французький інженер Гюстав Ейфель створив 300-метрову металеву Ейфелеву вежу.
1895 р. – Олександр Попов сконструював радіоприймач.
1895 р. – брати Луї Жан та Огюст Люм`єр винайшли кіно.
1897 р. – англійський фізик Джозеф Томсон відкрив першу елементарну частинку – електрон.