Кількість, розміщення, статева і вікова структури населення

1 Кількість, розміщення, статева і вікова структури населення

Населення є самовідтворювальною множиною людей, що перебуває постійно у динаміці. Зміни кількості населення, його структури на певній території за певний часовий відрізок характеризують демографічний процес. Залежно від тенденцій кількісних і якісних змін населення впродовж певного періоду, виділяють висхідний, стагнаційний та низхідний типи геодемографічного процесу. Демогеографічні параметри на певний момент часу відображають демогеографічну ситуацію. Остання характеризується абсолютними і відносними показниками руху населення: кількість народжених, кількість померлих, природний приріст, сальдо міграції, демографічні коефіцієнти (смертності, народжуваності, природного приросту (скорочення) населення). Ці показники подаються на короткий період, а вже зміни приблизно за 10-12 років характеризують демогеографічний процес.

Зміна чисельності населення відбувається за рахунок його природного та механічного руху. Природний рух - це процес зміни чисельності населення внаслідок його біологічного оновлення, а механічний рух - внаслідок його територіального переміщення (рис.1).

Рух населення

Рис. 1. Рух населення

Народжуваність - це кількість народжених на 1000 жителів упродовж 1 року.

Смертність - це кількість померлих на 1000 жителів упродовж 1 року.

Природний приріст визначають за формулою:

Народжуваність - Смертність = Природний приріст

Величина природнього приросту може бути додатньою (народжуваність перевищує смертність), від'ємною (смертність перевищує народжуваність) або нульовою (народжуваність дорівнює смертності). Вимірюється вона в проміле (на 1000 жителів) за певний проміхок часу (1 рік). Якщо в країні декілька років поспіль спостерігається від'ємний природний приріст, то слід говорити про явище "депопуляції". В останні роки також загострилась проблема "старіння нації", що пов'язана із збільшенням частки людей похилого віку відносно молоді. Старіння населення призводить до збільшення показників демографічного навантаження на населення працездатного віку (розраховується на кожну 1000 осіб працездатних припадає непрацездатних).

Залежно від співвідношення між кількістю народжених і померлих та величини природного приросту виділяють різні типи відтворення населення:

І тип - коли показники народжуваності і смертності майже зрівнялися, природний приріст незначний, або спостерігається природне скорочення населення;

ІІ тип - природний приріст значний через високу народжуваність і зниження показників смертності.

Механічний рух населення

Одним із важливих чинників, які зумовлюють зміну чисельності населення країни та його перерозподіл між окремими регіонами та населеними пунктами, є міграції населення. Міграції – це переміщення людей із зміною місця проживання. Вони мають різну інтенсивність, спрямованість, тривалість залежно від багатьох причин. Класифікацію міграцій наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Класифікація міграцій

Ознака класифікації

Групи міграцій

За причинами

Соціально-економічні або трудові (в пошуках заробітків), екологічні (вимушені переселення із забрудненої території), політичні, сімейно-побутові (возз’єднання родин), релігійні, етнонаціональні

За напрямом переміщення людей

Зовнішні (за межі країни) та внутрішні (всередині країни)

За терміном

Постійні та сезонні (тимчасові)

За формою організації

Організованими(за набором на певні роботи) або стихійними (люди їдуть без наперед відомого місця проживання та праці) 

За формою переміщення

Добровільні та примусові

 

Зовнішні міграції, що спрямовані за межі країни, називаються еміграцією, а протилежного напряму – іміграцією. Внутрішні міграції – це переміщення населення між різними регіонами, населеними пунктами, вони не впливають на зміну чисельності населення країни взагалі, а тільки на його перерозподіл у її межах. Сальдо міграції - це різниця між кількістю іммігрантів і кількістю емігрантів.

Провідне місце серед міграцій за обсягами мігрантів займають соціально-економічні (або трудові) міграції. Дехто із дослідників виділяє серед міграцій т.з. “маятникові”, тобто міграції напряму село-місто-село чи місто-село-місто, які здійснюють люди впродовж доби.

Вони живуть у селі (місті), їдуть на роботу в місто (село), повертаються назад додому в село (місто), здійснюючи поїздки за принципом маятника. Їх тільки умовно можна назвати міграціями, бо  населення не змінює місця проживання. Такі поїздки правильніше називати “маятниковим” переміщенням людей.

Статево-віковий склад населення, його наслідки

Вікова структура населення - співвідношення кількості різних вікових груп у загальній кількості населення. У віковій структурі населення виділяють три групи:

  • діти і підлітки (0-15 років);
  • працездатне населення (чоловіки - 16-59 років; жінки - 16-54 роки);
  • люди похилого віку.

Статева структура населення - співвідношення чоловіків і жінок у загальній уількості населення.

Статево-вікова структура населення – це співвідношення між групами людей різної статі і різного віку. Її наочно відображає статево-вікова піраміда. Форма піраміди представляє загальне співвідношення статево-вікових груп за трьома типами:

1) правильна піраміда – найкраща вікова структура;

2) піраміда подібна до дзвону – свідчить про зростання часток населення старших вікових груп;

3) піраміда подібна до урни – засвідчує малу частку молодших вікових груп і дуже високу старших.

На чисельність населення впливає також середня тривалість життя населення. Середня тривалість життя – це вік, який належить прожити даному поколінню при даному рівні смертності.

Показник довголіття – це відношення кількості населення у віці понад 80 років до кількості населення у віці понад 60 років. Він більший у сільській місцевості, ніж у містах.