Кругове кільце- частина площини, обмежена двома концентричними колами. |
Кругове кільце- частина площини, що розташована між двома концентричними колами. |
Круговий сегмент- спільна частина круга і півплощини. |
Круговий сектор- частина круга, яка лежить усередині відповідного центрального кута. |
Бісектриса- геометричне місце точок площини, рівновіддалених від сторін даного кута. |
Вписаний трикутник- трикутник, всі вершини якого знаходяться на колі. |
Серединний перпердикуляр- пряма, що проходить через середину відрізка перпендикулярно до нього. |
Косинус- відношення катета, прилеглого до кута α, до гіпотенузи. |
Котангенс- відношення катета, прилеглого до кута α, до катета, протилежного куту α. |
Синус- відношення катета, протилежного куту α, до гіпотенузи. |
Тангенс- відношення катета, прилеглого до кута α, до катета, протилежного куту α. |
Розв'язування трикутників- знаходження всіх його шести елементів (тобто трьох сторін і трьох кутів) за будь-якими трьома елементами, що визначають трикутник. |
Теорема косинусів- квадрат будь-якої сторони трикутника дорівнює сумі квадратів двох інших сторін без подвоєного добутку цих сторін на косинус кута між ними. |
Теорема синусів- у довільному трикутнику відношення будь-якої сторони до синуса протилежного кута стале і дорівнює діаметру описаного навколо нього кола. |
Висота паралелограма- перпендикуляр, опущений із будь-якої точки однієї сторони на пряму, що містить протилежну сторону (або відстань між протилежними сторонами). |
Висота прямокутника- довжина перпендикуляра, який проведений з вершини прямокутника до протилежної сторони. |
Квадрат- прямокутник, у якого всі сторони рівні. |
Квадрат- ромб, у якого всі кути прямі. |
Квадрат- паралелограм, у якого всі сторони і всі кути рівні між собою. |
Конгруентність- рівність геометричних фігур. |
Паралелограм- чотирикутник, у якого протилежні сторони попарно паралельні. |
Паралелограм- плоский чотирикутник, протилежні сторони якого попарно паралельні. |
Периметр- довжина замкненого контуру або сума довжин усіх сторін замкненого багатокутника на площині. |
Прямокутник- паралелограм, у якого всі кути прямі. |
Прямокутник- чотирикутник, у якого всі кути прямі. |
Ромб- паралелограм, у якого всі сторони рівні. |
Ромб- паралелограм з рівними сторонами. |
Чотирикутник- геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює чотири кути. |
Висота трапеції- перпендикуляр, проведений із будь-якої точки однієї з основ на пряму, що містить другу основу (або відстань між основами трапеції). |
Прямокутна трапеція- трапецію, у якої одна з бічних сторін перпендикулярна до основ. Ця бічна сторона є висотою трапеції. |
Прямокутна трапеція- трапеція, одна бічна сторона якої перпендикулярна основам. |
Рівнобічна (рівнобедрена) трапеція- трапецію, у якої бічні сторони рівні. |
Середня лінія трапеції- відрізок, що сполучає середини бічних сторін трапеції. |
Трапеція- чотирикутник, у якого дві сторони паралельні, а дві інші сторони не паралельні. |
Площа квадрата- дорівнює квадрату його сторони. |
Площа квадрата- дорівнює половині квадрата його діагоналі. |
Площа паралелограма- дорівнює добутку його сторони (основи) на висоту, проведену до неї. |
Площа паралелограма- дорівнює добутку двох його суміжних сторін на синус кута між ними. |
Площа паралелограма- дорівнює половині добутку його діагоналей на синус кута між ними. |
Площа прямокутника- дорівнює добутку двох його суміжних сторін. |
Площа прямокутника- дорівнює половині квадрата його діагоналі, помноженої на синус кута між діагоналями. |
Площа ромба- дорівнює добутку квадрата його сторони на синус кута ромба. |
Площа ромба- дорівнює півдобутку його діагоналей. |
Площа трапеції- дорівнює добутку півсуми основ на висоту. |
Площа трапеції- дорівнює добутку середньої лінії на висоту. |
N-кутник- многокутник із n вершинами (із n сторонами). |
Діагоналі многокутника- відрізки, що з’єднують несусідні вершини многокутника. |
Діагональ- пряма лінія між двома несуміжними вершинами многокутника або між двома вершинами многогранника, які не знаходяться на одній його грані. |
Замкнена ламана- ламана, кінці якої збігаються. |
Зовнішній кут многокутника- кут, суміжний із внутрішнім кутом многокутника при цій вершині. |
Кут многокутника- кут, утворений його сторонами, які сходяться в цій вершині. |
Ламана- відрізки, послідовно з'єднані один з одним через вершини під різними кутами. |
Многокутник- проста замкнена ламана, сусідні ланки якої не лежать на одній прямій. |
Опуклий многокутник- многокутник, що лежить по один бік від кожної прямої, яка містить його сторону. |
П'ятигранник- плоске геометричне тіло, яке має п'ять граней. |
Плоский многокутник- скінченну частину площини, обмежену многокутником. |
Проста ламана- ламана, яка не має точок самоперетину. |
Апофема- перпендикуляр, проведений із центра правильного многокутника на його сторони. |
Восьмикутник- плоска геометрична фігура, ламана гранична лінія якої утворює вісім кутів. |
Вписаний многокутник- многокутник, довкола якого описане коло. |
Зовнішній кут- кут, що утворюється однією зі сторін многокутника і продовженням суміжної сторони. |
Ламана- послідовність відрізків, в якій кінець кожного відрізка є початком наступного відрізка. |
Многокутник- фігура, утворена замкнутою ламаною лінією, ланки якої створюють більше чотирьох кутів. |
Многокутник- фігура, утворена замкнутою ламаною лінією, ланки якої створюють більше чотирьох кутів. |
Неопуклий многокутник- многокутник, у якого хоча б один внутрішній кут більший, ніж 180°. |
Описаний многокутник- многокутник, в який вписане коло. |
Опуклий многокутник- многокутник, який лежить в одній півплощині відносно будь-якої прямої, що проходить через сусідні вершини многокутни |
П'ятикутник- плоска геометрична фігура, замкнута ламана лінія яка утворює п'ять кутів. |
Правильний многокутник- многокутник, у якого всі сторони і всі кути рівні. |
Правильний многокутник- многокутник, всі сторони та всі кути якого рівні. |
Абсциса- число, яке визначає положення деякої точки на площині або у просторі відносно осі X у прямокутній системі координат. |
Відстань між двома точками- дорівнює квадратному кореню із суми квадратів різниць однойменних координат. |
Гомотетія- перетворення, за якого кожній точці площини (простору) ставиться у відповідність інша точка (образ даної), що лежить на прямій, яка з'єднує дану точку з якоюсь фіксованою точкою (центром). |
Декартові координати точки- кожній точці площини за певним правилом ставиться у відповідність пара чисел – абсциса та ордината (х;у). |
Декартова система координат- сукупність умов, що визначають положення точки на площині, у просторі. |
Декартова система координат на площині- задається двома взаємно перпендикулярними осями (вісь ОХ – вісь абсцис, вісь ОУ – вісь ординат), які мають спільний початок О (початок координат) і однаковий масштаб осей. |
Координата- число, яким визначають положення точки на прямій або кривій лінії, на площині, поверхні, у просторі тощо. |
Ордината- одне з двох (трьох) чисел, що визначають положення точки на площині (у просторі) відносно прямокутної системи координат. |
Перетворення лілійне- перетворення, що відбувається за лінійним законом. |
Рівняння фігури в декартових координатах на площині- рівняння із двома невідомими х, у (із трьома невідомими х, у, z), які задовольняють координати будь-якої точки фігури, і тільки вони. |
Бісектриса- промінь, який виходить із вершини кута і поділяє його на два рівних кути. |
Бісектриса- промінь, що виходить із вершини кута і ділить його на дві однакові частини. |
Відповідний кут- один із кутів при перетинанні двох прямих січною. |
Вертикальні кути- два кути, у яких сторони одного кута є продовженням сторін другого. |
Вершина кута- спільний початок променів, що утворюють кут. |
Внутрішній кут- кут, який утворює одна сторона фігури з іншою (суміжної до неї). |
Гострий кут- кут менше 90°. |
Градус- одиниця вимірювання кутів. |
Градус- одиниця виміру плоского кута, що дорівнює 1/90 частині прямого кута. |
Градус- одиниця виміру дуги кола, що дорівнює 1/360 довжини кола. |
Градусна міра кута- додатне число, яке показує скільки разів градус і його частини вкладуються в даному куті. |
Доповняльний кут- кут, що доповнює даний до повного (180°). |
Кут- геометрична фігура, утворена двома променями, які виходять з одної точки. |
Кутова міра- одиниця вимірювання кутів. |
Прямий кут- кут, що дорівнює 90°. |
Рівні кути- кути, які можна сумістити накладанням. |
Розгорнутий кут- кут, кожна його сторона є продовженням іншої сторони. |
Сторони кута- два промені, які виходять з одної точки. |
Суміжні кути- кути, у яких одна сторона спільна, а дві інші є продовженням одна одної. |
Тупий кут- кут більше 90°, але менше 180°. |
Вектор- напрямлений відрізок; величина, що характеризується розміром, напрямом. |
Векторна величина- величина, що, окрім свого числового значення, характеризується напрямком у просторі. |
Векторне додавання- векторна операція, результатом якої є вектор, початок якого є початком першого, а кінець — кінцем останнього. |
Векторний добуток- операція на векторах у просторі, результатом якої є вектор. |
Колінеарний вектор- один із векторів, які лежать на одній прямій або на паралельних прямих. |
Компланарний вектор- один із векторів, які лежать в одній або в паралельних площинах. |
Нормований вектор- вектор, що має нормовану (визначену) довжину, найчастіше одиничну. |
Одиничнй вектор- вектор, що має одиничну довжину. |
Оргтогональний вектор- вектор, що є перпендикулярним до чого-небудь. |
Протилежний вектор- вектор, який є колінеарним і протилежно напрямленим даному й має таку саму довжину. |
Скалярний добуток- математична операція над векторами, результатом якої є число. |
Скалярний квадрат- скалярний добуток вектора самого на себе. |
Горизонтальна площина- площина, яка містить дві горизонтальні прямі, що перетинаються. |
Паралельність- властивість прямих та площин розташовуватися паралельно (не мати спільних точок). |
Паралельна площина- площина, яка не має спільних точок. |
Перетворення гомотетичне- перетворення, при якому всі лінійні розміри збільшуються в однакову кількість разів. |
Проекція горизонтальна- проекція фігури або тіла на горизонтальну площину. |
Проекція ортогональна- проекція фігури або тіла на площину, при проектуванні прямі, в напряку яких ведеться перетворення, перпендикулярні площині зображення. |
Рух- геометричне перетворення, при якому зберігаються кути і лінійні розміри фігури. |
Симетрія- властивість геометричної фігури за певних змін свого положення накладатися на себе так, що не всі її точки займають початкове положення. |
Система аксіом- послідовність аксіом, яка складає фундамент науки. |
Двогранний кут- кут, який утворюють дві площини, що перетинаються. |
Дотична площина- площина, яка має з поверхнею єдину спільну точку (точку дотику). |
Координатна прямокутна площина- площина, на якій нанесені дві взаємно перпендикулярні числові осі зі спільним початком та однаковим одиничним відрізком. |
Кут нахилу до площини- кут, який утворюється будь-якою площиною. |
Лінійний кут- характеристика двогранного кута. |
Многогранний кут- кут, який утворюють кілька площин. |
Перпендикуляр- пряма, що перетинає дану пряму або площину під прямим кутом. |
Плоский кут- кут між прямими на площині. |
Площина нормальна- площина, яка є перпендикулярною. |
Площина проекції- площина, на якій розміщується зображеня, виконане з використанням правил проектування (паралельного або ортогонального). |
Похила лінія- лінія, що не співпадає з горизонтальною та вертикальною лініями. |
Початковий радіус- радіус, від якого починається відлік кутів. Найчастіше збігається з додатним напрямком осі абсцис. |
Ребро- лінія перетину двох площин. |
Січна- площина або пряма, яка перетинає геометричне тіло. |
Січна площина- площина, що перетинає задану фігуру. |
Бічна грань- один із многокутників, які складають многогранник і не є його основами. |
Бічне ребро- відрізок прямої перетину двох бічних граней. |
Висота паралелепіпеда- довжина перпендикуляра, який проведений з довільної вершини паралелепіпеда до протилежної основи; в загальному випадку — відстань між основами паралелепіпеда. |
Куб- правильний шестигранник, усі грані якого — квадрати. |
Многогранник- многогранне геометричне тіло; геометрична фігура, частина простору, обмежена замкненою поверхнею, що складається з певної кількості плоских многокутників. |
Многогранник вписаний- многогранник, всі вершини якого належать іншій поверхні (її називають описаною). |
Паралелепіпед- шестигранник, гранями якого є паралелограми (з попарно паралельними бічними гранями). |
Правильна призма- пряма призма, в основі якої лежить правильний многокутник. |
Призма- многогранник із двома рівними паралельними основами — многокутниками та боковими гранями — паралелограмами. |
Призма n-кутна- призма, в якій основою є n-кутник. |
Призма похила- призма, в якій бічні ребра не перпендикулярні основам. |
Пряма призма- призма, в якій бічні ребра перпендикулярні основам. |
Ребро призми- відрізок, що сполучає відповідні вершини основ. |
Висота піраміди- довжина перпендикуляра, який проведений з вершини піраміди до площини її основи. |
Піраміда- багатогранник, основою якого є многокутник, а бічні грані — трикутники, що мають спільну вершину. |
Ребро піраміди- відрізок, що сполучає вершину піраміди з вершиною основи. |
Площа- частина площини, обмежена замкнутою ламаною або кривою лінією. |
Розгортка- розгорнута поверхня будь-якої геометричної фігури. |
Ікосаедр- многогранник з двадцятьма гранями. |
Многогранник описаний- многогранник, всі грані якого дотикаються до іншої поверхні (її називають вписаною). |
Октаедр- тіло, обмежене вісьмома трикутними площинами. |
Правильний многогранник- многогранник, всі грані якого правильні многокутники. |
Ребро многогранника- відрізок прямої перетину двох бічних граней. |
Суміжні грані- грані, які мають спільне ребро. |
Тетраедр- правильний чотиригранник, кожна грань якого являє собою правильний трикутник; трикутна піраміда. |
Висота циліндра- довжина перпендикуляра, який проведений з довільної точки однієї основи циліндра до площини іншої. |
Коловий циліндр- геометричне тіло, що складається з двох кіл, які співпадають при паралельному перенесенні, та всіх відрізків, що з'єднують відповідні точки цих кіл. |
Прямий коловий циліндр- циліндр, у якого твірна перпендикулярна основам, а основою є коло. |
Твірна- лінія, що своїм рухом утворює якусь поверхню. |
Циліндр- геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутника навколо одного з його боків. |
Циліндр еліптичний- циліндр, основою якого є еліпс. |
Циліндр похилий- циліндр, у якого твірна не перпендикулярна основам. |
Циліндр прямий- циліндр, у якого твірна та вісь перпендикулярні основам. |
Висота конуса- довжина перпендикуляра, який проведений з вершини конуса до площини його основи. |
Еліптичний конус- конус, основа якого — еліпс. |
Зрізаний конус- частина конуса, яка утворилася при перетині конуса площиною, паралельною основі. |
Коловий конус- конус, основа якого — коло. |
Конус- тіло, отримане об'єднанням усіх променів, що мають спільний початок і проходять через плоску поверхню. |
Похилий конус- конус, в якому проекція вершини не збігається з центром основи. |
Прямий коловий конус- конус, в якому висота збігається з віссю, а основа — коло. |
Прямий конус- конус, в якому висота збігається з віссю. |
Рівнобічний конус- конус, в якому рівні твірні. |
Круговий сегмент- частина круга, обмежена хордою. |
Кульовий сектор- конус, з вершиною в центрі кулі, основою якого є частина поверхні кулі. |
Куля- геометричне тіло, утворене обертанням круга навколо свого діаметра. |
Півкуля- половина геометричної кулі, а також предмет такої форми. |
Радіус- відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола або сфери з центром. Віддаль від певної точки кола або сфери до центру. |
Сегмент- частина круга, обмежена дугою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною. |
Сфера- замкнута поверхня, всі точки якої рівновіддалені від центра. |
Сферичний пояс- середня частина сфери, отримана перетином її двома паралельними площинами. |
Сферичний сектор- конус, з вершиною в центрі сфери, основою якого є частина поверхні сфери. |
Відповідні кути- кути, що лежать по один бік від січної, але один із них лежить між заданими прямими, а інший не лежить між ними. |
Відстань від точки до прямої- довжина перпендикуляра, опущеного із даної точки на дану пряму. |
Відстань між паралельними прямими- відстань від будь-якої точки однієї прямої до другої прямої. |
Внутрішні кути- кути, що лежать між прямими. |
Внутрішні односторонні кути- кути, що лежать між прямими і по один бік від січної |
Внутрішні різносторонні кути- кути, що лежать між прямими і по різні боки від січної. |
Лінія перетину- спільна лінія кількох тіл, фігур та ін. |
Ознака паралельності прямих- дві прямі, паралельні третій, паралельні між собою. |
Паралельні прямі- дві прямі, які лежать в одній площині і не перетинаються. |
Паралельна лінія- лінія, яка не має спільних точок з іншою лінією. |
Перпендикулярні прямі- прямі, які перетинаються під прямим кутом. |
Прямі, що перетинаються- дві прямі, які мають спільну точку. |
Січна- пряма, яка проходить щонайменше через 2 точки кривої, поверхні. |
Об'єм- величина чого-небудь, вимірювана в кубічних одиницях. |
Поверхня обертання- геометричне тіло, яке утворюється обертанням деякої плоскої фігури навколо нерухомої осі. |
Абсолютна координата- координата, яка визначає розташування точки відносно початку заданої системи координат. |
Апліката- одна з декартових координат точки у просторі; вісь Z. |
Декартові координати- три числа, які характеризують положення точки у просторі (абсциса, ордината, апліката). |
Орт- одиничний вектор. |
Перетворення подібності- геометричне перетворення на площині або в просторі, при якому зберігаються кути, але всі лінійні виміри змінюються в декілька разів. |
Початок відліку- нуль на числовій осі. |
Початок координат- точка перетину осей координат. |
Система координат- сукупність умов, що визначають положення точки на прямій, на площині, у просторі. |
Векторне рівняння- рівняння, членами якого є вектори. |
Полівектор- вектор у багатовимірному просторі. |
Радіус-вектор- вектор, спрямований у визначувану точку з певної наперед заданої точки, полюса. |
Скалярна величина- величина, яка, на відміну від векторної, повністю визначається числовим значенням (дійсним числом), без урахування напрямку. |
Бісектриса трикутника- відрізок, який з’єднує вершину кута і точку протилежної сторони й ділить кут навпіл. |
Вершина рівнобедреного трикутника- вершина, що лежить проти його основи. |
Вершина трикутника- вершина довільного кута трикутника. |
Висота- відстань від основи предмета до найдальшої точки його вгорі по вертикальній лінії. |
Висота трикутника- перпендикуляр, проведений із його вершини до прямої, яка має протилежну сторону. |
Гіпотенуза- сторона прямокутного трикутника, протилежна прямому куту. |
Гострокутний трикутник- трикутник, у якого всі кути гострі. |
Друга ознака рівності трикутників- якщо сторона і два прилеглі до неї кути одного трикутника відповідно дорівнюють стороні і двом прилеглим до неї кутам другого трикутника, то такі трикутники - рівні. |
Катет- одна з двох сторін, що утворюють прямий кут у прямокутному трикутнику. |
Медіана- пряма лінія, проведена з вершини кута трикутника до середини протилежної сторони. |
Медіана трикутника- відрізок, який з’єднує вершину трикутника із серединою протилежної сторони. |
Нерівність трикутника- сторона довільного трикутника не може бути більша чи рівна сумі двох інших його сторін. |
Периметр- суму довжин трьох сторін трикутника. |
Перша ознака рівності трикутників- якщо дві сторони і кут між ними одного трикутника дорівнюють відповідно двом сторонам і куту між ними другого трикутника, то такі трикутники є рівними. |
Прямокутний трикутник- трикутник, у якого є прямий кут. |
Рівнобедрений трикутник- трикутник, який має дві рівні сторони. |
Рівносторонній (правильний) трикутник- трикутник, у якого всі сторони рівні. |
Різносторонній трикутник- трикутник, який має три різні за довжиною сторони. |
Рух- перетворення однієї фігури в іншу, яке зберігає відстань між точками. |
Середня лінія трикутника- відрізок, який з’єднує середини двох його сторін. |
Сторони трикутника- відрізки, які з'єднують вершини трикутника. |
Третя ознака рівності трикутників- якщо три сторони одного трикутника відповідно дорівнюють трьом сторонам другого трикутника, то такі трикутники є рівними. |
Трикутник- це геометрична фігура, що складається із трьох точок, які не лежать на одній прямій, і відрізків, які з’єднують ці точки. |
Тупокутний трикутник- трикутник, у якого є тупий кут. |
Центр кола вписаного в трикутник- точка перетину бісектрис трикутника. |
Центр мас трикутника- перетин медіан трикутника в одній точці. |
Зовнішній кут трикутника- кут, суміжний із кутом трикутника при цій вершині. |
Теорема про суму кутів трикутника- сума кутів трикутника дорівнює 180°. |
Друга ознака подібності- якщо дві сторони одного трикутника пропорційні двом сторонам другого трикутника і кути, утворені цими сторонами, рівні, то такі трикутники є подібними. |
Перша ознака подібності- якщо два кути одного трикутника відповідно дорівнюють двом кутам другого трикутника, то такі трикутники є подібними. |
Похила- усяка пряма, що перетинає іншу пряму або площину під кутом,відмінним від прямого та нульового. |
Теорема Піфагора- у прямокутному трикутнику квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів. |
Третя ознака подібності- якщо три сторони одного трикутника пропорційні трьом сторонам другого трикутника, то такі трикутники є подібними. |
Плоский трикутник- скінченна частина площини, обмежена трикутником. |
Площа простої фігури- додатна величина, числове значення якої має такі властивості:
|
Площа прямокутного трикутника- половина добутку катетів. |
Площа трикутника- пів добутку його сторони (основи) на проведену до неї висоту. |
Проста геометрична фігура- геометрична фігура, яку можна розбити на скінченне число плоских трикутників. |
Внутрішній дотик- дотик, при якому криві або тіла знаходяться по один бік від січної. |
Внутрішній дотик кіл- центри кіл лежать по один бік від їх спільної дотичної. |
Геометричне місце точок- фігура, що складається з усіх точок площини, які мають певну властивість. |
Діаметр- хорда, що проходить через центр кола. |
Діаметр- відрізок прямої, яка сполучає дві протилежні точки кола або сфери і проходить через його центр. |
Дотичні кола- два кола, які мають лише одну спільну точку. |
Дотична до кола- пряму, що проходить через точку кола перпендикулярно до радіуса, проведеного до даної точки. |
Дотична до кола- пряма, що має одну спільну точку з колом. |
Зовнішній дотик- дотик, при якому криві або тіла знаходяться по різні боки від січної. |
Зовнішній дотик кіл- центри кіл лежать по різні боки від їх спільної дотичної. |
Коло- геометричне місце точок площини, рівновіддалених від даної точки. |
Коло- замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від однієї, яка називається центром. |
Концентричні кола- два кола, які мають спільний центр і лежать в одній площині. |
Круг- геометричне місце точок площини, відстань яких від даної точки, що називається центром, не перевищує даної відстані, яка називається радіусом. |
Круг- скінченна частина площини, обмежена колом. |
Круг- геометрична фігура, яка складається з усі точок площини, відстань від яких до даної точки не перевищує заданої. |
Круговий сектор- частина круга, обмежена двома його радіусами. |
Радіус- відстань від точки кола до його центра. |
Радіус- будь-який відрізок, що з’єднує точку кола з його центром. |
Сектор- частина круга, обмежена дугою і двома радіусами. |
Точка дотику- точка, в якій відбувається дотик. |
Хорда- відрізок, який з’єднує дві точки кола. |
Вписаний кут- кут, вершина якого лежить на колі, а сторони перетинають його. |
Вписаний кут- кут, вершина якого належить колу, а сторони перетинають коло. |
Градусна міра дуги кола- називається градусна міра відповідного центрального кута. |
Дуга кола- частину кола, розташовану всередині центрального кута. |
Дуга кола- частина кола, розміщена між двома будь-якими його точками. |
Теорема про вписаний кут- вписаний кут вимірюється половиною дуги, на яку він опирається (дорівнює половині центрального кута, який опирається на цю ж дугу). |
Центральний кут у колі- кут із вершиною в його центрі, зі сторонами, утвореними двома радіусами. |