Підготовка до ЗНО з української літератури

 - художнє перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ з метою показати їхню велич, розмах, виявити до них захоплення або презирство, наприклад: Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (В. Сосюра). 

- основна, панівна ідея, головний, панівний принцип, основна ознака або найважливіша складова частина чого-небудь.

- лірична пісня-роздум з перевагою відтінку суму.

 - повторення однакових слів чи синтаксичних конструкцій на початку і в кінці твору або його частини.

— світоглядно-естетична концепція П. Тичини, унікально виражена за допомогою багатьох поетичних засобів: звукових (асонанс, алітерація, звуконаслідування, анафора й епіфора), зорових (епітет, метафора, індивідуально-авторські слова), формальних (розміщення строф і рядків у них) тощо. 

- поряд з епосом і драмою один з основних літературних родів, у якому життя відображається через передачу почуттів, переживань, думок людини в певних обставинах; під впливом певних подій.

- троп, у якому ознаки одного явища переносяться на інше за подібністю між ними. 

 - свідоме поєднання різко протилежних понять, які логічно ніби виключають одне одного, але насправді разом дають нове уявлення, наприклад: живий труп; На нашій - не своїй землі (Т. Шевченко). 

- парні рядки римуються з парними, непарні - з непарними (абаб).

 - надання тваринам, предметам, явищам та поняттям властивостей людини, олюднення їх.