Підготовка до ЗНО з української літератури

- службова двоскладова стопа з обома ненаголошеними складами.

 - невеликий поетичний твір, призначений для співу. 

 - старовинний рукопис, звичайно пергаментний, на якому витирали первісний текст, щоб написати на ньому новий. 

— паралельне зображення явищ із різних сфер життя, показ одних явищ па фоні інших, зіставлення їх переважно за ознакою дії.

- текст, слово, усне висловлювання, літературний твір, перекладені з однієї мови на іншу з максимальним збереженням стилю письменника, мовних особливостей. Немає імпровізації.

- вільний переклад віршами; те, що є повторенням відомого, сказаного, написаного; це власний твір автора, написаний на основі сюжету, змісту, образів, ідей іншого твору.

- парні рядки римуються з парними, непарні - з непарними (абаб).

 - надання тваринам, предметам, явищам та поняттям властивостей людини, олюднення їх. 

 - надання тваринам, предметам, явищам та поняттям властивостей людини, олюднення їх. 

 - розповідний прозовий твір, більший за обсягом від оповідання, менший від роману, має однолінійний сюжет, головних і другорядних персонажів.

 - великий за обсягом ліро-епічний віршований твір, в якому зображені значні події та яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується ліричними відступами.

 — багатоголосся, при якому одночасно гармонійно поєднуються й розвиваються кілька самостійних мелодійних ліній (голосів). У літературі цей термін використовується в переносному значенні.

— художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось на нього подібним:

 — умовна назва українських поетів міжвоєнного двадцятиліття, які творили переважно в Празі й Подєбрадах: Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, Юрій Клен, Н. Лівицька-Холодна,Лятуринська, О. Ольжич, О. Теліга. 

- реально існуюча конкретна особа, життя, характер, діяльність якої покладені письменником в основу створеного ним художнього образу.