Підготовка до ЗНО з німецької мови

Розміщення другорядних членів у німецькому реченні є відносно вільним. Зазвичай другорядні члени речення, що позначають знайомі поняття, передують тим, що позначають незнайомі поняття. Нові поняття, які є комунікативно важливими елементами, стоять у кінці речення та виділяються фразовим наголосом:

• Ich gehe in die Bibliothek mit meiner Schwester.
• Ich gehe mit meiner Schwester in die Bibliothek.

Якщо в реченні є два додатки, тоді слід дотримуватися таких правил:

1.Коли обидва додатки виражені іменниками, то додаток у Dativ стоїть перед додатком у Akkusativ:

• Ich schenke meinem Bruder ein neues Wörterbuch.

2.Коли додатки виражені особовими займенниками, то навпаки додаток в Akkusativ передує додатку в Dativ:

• Ich schenke es ihm.

3.Якщо тільки один із додатків виражений займенником, то займенниковий додаток стоїть перед іменниковим:

• Ich kaufe ihm dieses Buch.

4.Якщо в реченні є також обставини часу, причини, місця чи способу дії, то використовуються такі правила:

5.Після відмінюваної частини присудка, що стоїть на другому місці, іде обставина часу або додаток у Dativ чи навпаки:

• Er hilft abends seinem Vater.

6.У середині речення стоять обставини причини та способу дії. У кінці речення (перед невідмінюваною частиною присудка) стоїть додаток в Akkusativ та обставина місця:

• Er hilft abends seinem Vater gern im Garten.
• Ich schreibe heute meinem Freund wegen der Sache einen Brief nach Italien.

Отже, слід дотримуватися такої схеми:

Wann?	Wem?	Warum?	Wie?	Wen?	Was?	Wo?	Wohin?
Коли?	Кому?	Чому?	Як?	Koro?	Що?	Де?	Куди?

 Ich schreibe heute meiner Tante wegen der Sache  dringend einen Brief nach Italien.

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.