Дієслово / das Verb
11. Наказовий спосіб / Imperativ
Imperativ, наказовий спосіб, виражає прохання, наказ, пораду і т.п. Він уживається в спонукальних реченнях, дієслово стоїть на початку речення. У німецькій мові розрізняють чотири форми імператива.
1. Звертання до 2-ї особи однини утворюється від основи інфінітива із закінченням -е чи без нього:
- Warte! Schreibe! Geh(e)! Komm! Sag!
2. Сильні дієслова змінюють кореневий голосний -е на -і:
- sprechen – Sprich!; geben – Gib!; nehmen – Nimm!; sehen – Sieh(e)!; lesen – Lies!
3. Звертання до 2-ї особи множини утворюється, як і відповідна форма Präsens, додаванням до основи інфінітива закінчення -(e)t:
- Kommt! Schreibt! Geht! Sagt! Gebt! Seht! Nehmt!
4. Форма ввічливого звертання утворюється як відповідна форма Präsens. Займенник Sie ставиться після дієслова:
- Warten Sie! Kommen Sie! Lesen Sie bitte!
5. Імператив 1-ї особи множини являє собою заклик до спільної дії, тобто звертання до особи, включаючи того, хто говорить; утворюється він, як і відповідна форма Präsens. Займенник wir ставиться після дієслова:
- Lesen wir! Gehen wir ins Kino!
6. Іноді вживається також зворот з модальним дієсловом wollen:
- Wollen wir ins Kino gehen! Wollen wir ein Lied singen!
7. Дієслово sein утворює форми імператива особливим способом: для 2-ї особи однини – Sei!; для 2-ї особи множини – Seid!; ввічливе звертання – Seien Sie!
Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.