9. ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ (ОВР)

9. ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ (ОВР)

9.5. Метод електронно-іонного балансу (напівреакцій)

Як видно з назви, даний метод базується на складанні іонних рівнянь процесів окиснення і відновлення з наступним додаванням їх в одне рівняння.

Розглянемо даний метод, урівнявши схему з прикладу 2 методу електронного балансу: HCl + КMnO4 → Cl2 + MnCl2 + KCl + H2O.

Відомо, що при проходженні цієї реакції виділяється газ з різким запахом і відбувається знебарвлення розчину. Газ – це хлор Сl2, який утворюється в результаті процесу 2Сl = Сl2. Дана схема урівняна за кількістю атомів. Для урівнювання за зарядами від лівої частини схеми слід відняти 2 електрони:

2Сl – 2е = Сl2

Це – перша напівреакція – окиснення відновника.

Знебарвлення розчину зумовлене переходом іона MnO4, який надає розчину фіолетового забарвлення в безбарвний іон Mn2+ за схемою: MnO4 ® Mn2+.

Атоми Оксигену, які входять до складу іона MnO4 при взаємодії з іонами Н+ (кисле середовище) утворюють воду Н2О; для повного перетворення одного іона MnO4, в іон Mn2+ необхідно вісім катіонів Н+:

MnO4 + 8Н+ → Mn2+ + 4Н2О

Складемо баланс за зарядами, для чого до лівої частини схеми додамо 5 електронів:

MnO4 + 8Н+ + 5е = Mn2+ + 4Н2О

Це – друга напівреакція – відновлення окисника.

Додамо почленно схеми напівреакцій окиснення та відновлення, зрівнявши при цьому кількість відданих та приєднаних електронів (див. Метод електронного балансу):

2Сl – 2е = Сl2

MnO4 + 8Н+ + 5е = Mn2+ + 4Н2О

5

2

2MnO4 + 16Н+ + 10Сl = 2Mn2+ + 8Н2О + 5Сl2

Ми одержали скорочене іонне рівняння. Для перевірки правильності розставлених коефіцієнтів, обчислимо кількість атомів Оксигену до і після реакції та заряди у правій і лівій частинах схеми:

Кількість атомів Оксигену

 

Сумарний заряд

до реакції

після реакції

до реакції

після реакції

2·4 = 8

8

–10 + (–2) + 16 = +4

2·(+2) = +4

Отже, скорочене іонне рівняння складене правильно.

Для запису окисно-відновних реакцій у молекулярній формі підберемо для кожного аніона катіон і навпаки:

2MnO4 + 16Н+ + 10Сl = 2Mn2+ + 8Н2О + 5Сl2

2K+ + 6Cl = 4Cl + 2K+ + 2Cl

16HCl + 2КMnO4= 5Cl2 + 2MnCl2 + 2KCl + 8H2O

Основними перевагами методу електронно-іонного балансу (напівреакції) є:

  1. Використання в процесі урівнювання реально існуючих іонів.
  2. Не треба визначати ступенів окиснення елементів до і після реакції.
  3. Не треба знати всі продукти реакції (вони визначаються з напівреакцій).
  4. Чітко видно роль середовища (див. далі).

При складанні рівнянь напівреакцій завжди виникає необхідність у збалансуванні кількостей атомів Оксигену і Гідрогену в лівій і правій частинах кожної напівреакції. Для цього існує ряд правил.

Для збалансування кількості атомів Оксигену в кислому середовищі, необхідну їх кількість вводять молекулами води, дописуючи з іншого боку реакції вдвічі більшу кількість катіонів Н+.

У лужному середовищі атоми Оксигену вводять, дописуючи на потрібній стороні рівняння подвійну кількість аніонів ОН, а з протилежного боку – вдвічі меншу кількість молекул Н2О.

Необхідну кількість атомів Гідрогену у кислому середовищі вводять іонами Н+. У лужному молекулами Н2О, дописуючи з протилежного боку таку ж кількість аніонів ОН.

Зазначимо, що метод напівреакцій (іонно-електронного балансу) придатний лише для зрівнювання рівнянь реакцій, що відбуваються у водному середовищі. Метод електронного балансу – для будь якого середовища та агрегатного стану (твердий, газоподібний, розплав тощо).