9. ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ (ОВР)
9. ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ (ОВР)
9.5. Метод електронно-іонного балансу (напівреакцій)
Як видно з назви, даний метод базується на складанні іонних рівнянь процесів окиснення і відновлення з наступним додаванням їх в одне рівняння.
Розглянемо даний метод, урівнявши схему з прикладу 2 методу електронного балансу: HCl + КMnO4 → Cl2 + MnCl2 + KCl + H2O.
Відомо, що при проходженні цієї реакції виділяється газ з різким запахом і відбувається знебарвлення розчину. Газ – це хлор Сl2, який утворюється в результаті процесу 2Сl– = Сl2. Дана схема урівняна за кількістю атомів. Для урівнювання за зарядами від лівої частини схеми слід відняти 2 електрони:
2Сl– – 2е = Сl2
Це – перша напівреакція – окиснення відновника.
Знебарвлення розчину зумовлене переходом іона MnO4–, який надає розчину фіолетового забарвлення в безбарвний іон Mn2+ за схемою: MnO4– ® Mn2+.
Атоми Оксигену, які входять до складу іона MnO4– при взаємодії з іонами Н+ (кисле середовище) утворюють воду Н2О; для повного перетворення одного іона MnO4–, в іон Mn2+ необхідно вісім катіонів Н+:
MnO4– + 8Н+ → Mn2+ + 4Н2О
Складемо баланс за зарядами, для чого до лівої частини схеми додамо 5 електронів:
MnO4– + 8Н+ + 5е = Mn2+ + 4Н2О
Це – друга напівреакція – відновлення окисника.
Додамо почленно схеми напівреакцій окиснення та відновлення, зрівнявши при цьому кількість відданих та приєднаних електронів (див. Метод електронного балансу):
2Сl– – 2е = Сl2 MnO4– + 8Н+ + 5е = Mn2+ + 4Н2О |
5 2 |
2MnO4– + 16Н+ + 10Сl– = 2Mn2+ + 8Н2О + 5Сl2 |
Ми одержали скорочене іонне рівняння. Для перевірки правильності розставлених коефіцієнтів, обчислимо кількість атомів Оксигену до і після реакції та заряди у правій і лівій частинах схеми:
Кількість атомів Оксигену |
|
Сумарний заряд |
||
до реакції |
після реакції |
до реакції |
після реакції |
|
2·4 = 8 |
8 |
–10 + (–2) + 16 = +4 |
2·(+2) = +4 |
Отже, скорочене іонне рівняння складене правильно.
Для запису окисно-відновних реакцій у молекулярній формі підберемо для кожного аніона катіон і навпаки:
2MnO4– + 16Н+ + 10Сl– = 2Mn2+ + 8Н2О + 5Сl2 2K+ + 6Cl– = 4Cl– + 2K+ + 2Cl– |
16HCl + 2КMnO4= 5Cl2 + 2MnCl2 + 2KCl + 8H2O |
Основними перевагами методу електронно-іонного балансу (напівреакції) є:
- Використання в процесі урівнювання реально існуючих іонів.
- Не треба визначати ступенів окиснення елементів до і після реакції.
- Не треба знати всі продукти реакції (вони визначаються з напівреакцій).
- Чітко видно роль середовища (див. далі).
При складанні рівнянь напівреакцій завжди виникає необхідність у збалансуванні кількостей атомів Оксигену і Гідрогену в лівій і правій частинах кожної напівреакції. Для цього існує ряд правил.
Для збалансування кількості атомів Оксигену в кислому середовищі, необхідну їх кількість вводять молекулами води, дописуючи з іншого боку реакції вдвічі більшу кількість катіонів Н+.
У лужному середовищі атоми Оксигену вводять, дописуючи на потрібній стороні рівняння подвійну кількість аніонів ОН–, а з протилежного боку – вдвічі меншу кількість молекул Н2О.
Необхідну кількість атомів Гідрогену у кислому середовищі вводять іонами Н+. У лужному – молекулами Н2О, дописуючи з протилежного боку таку ж кількість аніонів ОН–.
Зазначимо, що метод напівреакцій (іонно-електронного балансу) придатний лише для зрівнювання рівнянь реакцій, що відбуваються у водному середовищі. Метод електронного балансу – для будь якого середовища та агрегатного стану (твердий, газоподібний, розплав тощо).