Підготовка до ЗНО з хімії

В органічній хімії вживають тривіальні назви речовин і назви, складені на основі різних номенклатур: раціональної, женевської (систематичної), міжнародної (IUPAC) та ін. Тривіальні назви виникли в давні часи (мурашина, оцтова, винна, яблучна кислоти).

В основу раціональної номенклатури покладено назви найпростіших сполук. Інші речовини розглядаються як їх похідні, в яких атоми водню заміщені радикалами. Так, за цією номенклатурою всі насичені вуглеводні є похідними метану СН₄, насичені спирти – похідними карбінолу (метилового спирту), наприклад СН₃–СН₂–СН₃ – диметилметан, СН₃–ОН – карбінол, СН₃–СН₂–ОН – метил карбінол. Однак раціональна номенклатура не може охопити назв усіх ізомерів.

У 1957 р. на конференції IUPAC у Парижі було розроблено нову міжнародну номенклатуру «Правила IUPAC». Ця номенклатура постійно вдосконалюється. В її основу покладено назви насичених вуглеводнів. Клас сполук позначається функціональним закінченням. Наприклад, назви ациклічних насичених вуглеводнів мають закінчення –ан (СН₄ метан, С₃Н₈ пропан), ациклічних ненасичених вуглеводнів –єн або –ін (С₃Н₆ пропен, С₃Н₄ пропін), спиртів –ол (С₂Н₅ОН етанол), альдегідів –аль (С₂Н₅–СОН пропаналь) тощо.

Назви ізомерних сполук утворюються таким чином:

а) вибирають найдовший нерозгалужений вуглецевий ланцюг (головний), що містить найбільше число функціональних груп або кратний зв’язок, характерний для даного гомологічного ряду;

б) вуглеводневі радикали і функціональні групи, які знаходяться в бічному ланцюзі, розглядаються як замісники атомів водню головного ланцюга;

в) ланцюг нумерують, починаючи з того кінця, до якого ближче функціональна група або кратний зв’язок головного ланцюга, замісник у бічному ланцюзі;

г) називають насичений вуглеводень, що відповідає головному ланцюгу, і змінюють або додають закінчення залежно від наявності кратного зв’язку або функціональної групи в головному ланцюзі; положення кратного зв’язку і функціональної групи головного ланцюга позначають цифрою після кореня слова – назви;

д) положення замісників у бічному ланцюзі позначають номером вуглецевого атома, біля якого знаходиться замісник.

Номер з назвою замісника ставлять на початку назви речовини. Якщо замісників кілька, цифрами позначають кожний з них і розташовують їх назви у алфавітному порядку (табл. 51).

В органічній хімії зараз вживаються назви речовин, утворені за всіма номенклатурами, однак бажано дотримуватися міжнародної номенклатури.