ТРИГОНОМЕТРИЧНІ І ОБЕРНЕНО ТРИГОНОМЕТРИЧНІ ФУНКЦІЇ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ

4. Функція y=arctg x

     Функція y=tg x на проміжку ( - \frac{\pi }{2};\frac{\pi }{2}) зростає і набуває всіх значень із R, тому для будь якого а рівняння tg x=a має єдиний розв’язок із проміжку ( - \frac{\pi }{2};\frac{\pi }{2}), який називають арктангенсом числа а і позначають arctg a.

     Арктангенсом числа а називають таке число з проміжку ( - \frac{\pi }{2};\frac{\pi }{2}), тангенс якого дорівнює а.

    Приклад 1. arctg {\sqrt 3 }= \frac{\pi }{2}, бо tg\frac{\pi }{3} = \sqrt 3 і \frac{\pi }{3} \in ( - \frac{\pi }{2};\frac{\pi }{2}).

    Приклад 2. arctg (-1)= -\frac{\pi }{4}, бо tg( - \frac{\pi }{4}) = - 1 і  - \frac{\pi }{4} \in ( - \frac{\pi }{2};\frac{\pi }{2}).

     Графік функції y=arctg x одержимо із графіка функції y=tg x, x \in ( - \frac{\pi }{2};\frac{\pi }{2}), перетворенням симетрії відносно прямої у=х.

     Основні властивості функції y=arctg x:

1. D(y)=R.

2. Е(у)= ( - \frac{\pi }{2};\frac{\pi }{2}).

3. Графік симетричний відносно початку координат , функція непарна: arctg (-x)= -arctg x.

4. Функція зростаюча. Якщо х1<х2, то arctg x1<arctg x2.

5. у=0, якщо х=0.

6. у>0, якщо х>0; у<0, якщо х<0.

    Зауваження

     При знаходженні області визначення треба пам’ятати якщо функція має вигляд y=tg (f(x)), то слід вважати f(x) \ne \frac{\pi }{2} + \pi n.n \in Z (тангенс чисел \frac{\pi }{2} + \pi n.n \in Z, не визначений).

    Наприклад: якщо y = tg(x - \frac{\pi }{4}), то x - \frac{\pi }{4} \ne \frac{\pi }{2} + \pi n,n \in Z, тобто x \ne \frac{{3\pi }}{4} + \pi n,n \in Z.