Підготовка до ЗНО з німецької мови

Imperativ, наказовий спосіб, виражає прохання, наказ, пораду і т.п. Він уживається в спонукальних реченнях, дієслово стоїть на початку речення. У німецькій мові розрізняють чотири форми імператива.

1. Звертання до 2-ї особи однини утворюється від основи інфінітива із закінченням -е чи без нього:

• Warte! Schreibe! Geh(e)! Komm! Sag!

2. Сильні дієслова змінюють кореневий голосний -е на -і:

• sprechen – Sprich!; geben – Gib!; nehmen – Nimm!; sehen – Sieh(e)!; lesen – Lies!

3. Звертання до 2-ї особи множини утворюється, як і відповідна форма Präsens, додаванням до основи інфінітива закінчення -(e)t:

• Kommt! Schreibt! Geht! Sagt! Gebt! Seht! Nehmt!

4. Форма ввічливого звертання утворюється як відповідна форма Präsens. Займенник Sie ставиться після дієслова:

• Warten Sie! Kommen Sie! Lesen Sie bitte!

5. Імператив 1-ї особи множини являє собою заклик до спільної дії, тобто звертання до особи, включаючи того, хто говорить; утворюється він, як і відповідна форма Präsens. Займенник wir ставиться після дієслова:

• Lesen wir! Gehen wir ins Kino!

6. Іноді вживається також зворот з модальним дієсловом wollen:

• Wollen wir ins Kino gehen! Wollen wir ein Lied singen!

7. Дієслово sein утворює форми імператива особливим способом: для 2-ї особи однини – Sei!; для 2-ї особи множини – Seid!; ввічливе звертання – Seien Sie!

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.