Дієслово / das Verb

14. Неозначена форма дієслова / Infinitiv

Infinitiv, неозначена форма дієслова, найчастіше вживається як змінювана частина складеного дієслівного присудка:

  • Er kann gut tanzen.

У багатьох випадках, однак, Infinitiv може виступати і в ролі інших членів речення, тобто як підмет:

  • Lesen ist wichtig;

дода­ток:

  • Ich fange an, zu arbeiten;

означення:

  • Ich habe den Wunsch, nach Amerika zu fliegen.

У німецькій мові є дві форми Infinitiv: Infinitiv І та Infinitiv II. Infinitiv І має завжди закінчення -еn:

  • lesen, tanzen, erzählen.

Infinitiv II утворюється за допомогою Partizip II основного дієслова та неозначеної форми допоміжних дієслів haben / sein (вибір допоміжного дієслова такий же, як і при утворенні Per­fekt). Infinitiv II указує на передчасність чи закінчення дії:

  • Ich bin froh, dich kennen gelernt zu haben. Я радий, що познайомився з тобою.

До інфінітива можуть відноситися різні слова: додатки й об­ставини. Інфінітив із залежними до нього словами утворює ін­фінітивну групу, в якій він займає останнє місце. Ця група зви­чайно відокремлюється комою:

  • Er hat vor, im nächsten Monat alle Prüfungen abzulegen.

У більшості випадків інфінітив уживається з часткою zu, що ставиться перед ним:

  • Es hört auf, zu regnen.

Якщо інфінітив має відокремлювану частину, zu ставиться між нею й основою:

  • Es ist jetzt Zeit aufzustehen.

Без частки zu інфінітив уживається:

1) з модальними дієсловами і дієсловом lassen:

  • Ich muss schon nach Hause gehen. Der Lektor lässt uns oft antworten;

2) у зворотах з дієсловами почуттєвого сприйняття sehen, hören, fühlen, наприклад:

  • Ich höre ihn Klavier spielen.

Такі звороти перекладаються підрядними реченнями із спо­лучниками «що» або «як»:

  • Я чую, як (що) він грає на піаніно.

3) з дієсловами machen, finden, bleiben, heißen, nennen, fahren, gehen, lehren, lernen, helfen:

  • Wir bleiben noch in der Bibliothek arbeiten. Sie geht jeden Morgen Brötchen kaufen. Die Mutter lehrt das Kind lesen.

Без zu інфінітив уживається і тоді, коли він є підметом (неза­лежний інфінітив) і стоїть на першому місці в реченні:

  • Turnen ist gesund, але: Es ist gesund, täglich zu turnen.

В інших випадках інфінітив уживається із zu. При перекладі інфінітивних груп варто починати з інфінітива:

  • Er träumt davon, Lehrer zu werden. Він мріє стати вчи­телем.

Інфінітив з haben і sein

Інфінітив з дієсловами haben і sein має особливе значення. Реченням з haben + zu + Infinitiv відповідають речення з мо­дальними дієсловами müssen або sollen:

  • Ich habe diese Arbeit zu schreiben. - Ich muss (soll) diese Arbeit schreiben.

У реченнях з sein + zu + Infinitiv до модального значення Додається ще й пасивне, такі реченні відповідають реченням з модальними дієсловами müssen, sollen, können + Infinitiv Passiv:

  • Die Bücher sind nur im Lesesaal zu lesen. = Die Bücher sollen (müssen, können) nur im Lesesaal gelesen werden.

Інфінітивні звороти

Інфінітивні звороти являють собою інфінітивні групи, що вводяться за допомогою um ... zu «щоб», statt... zu «замість того, щоб», ohne ... zu «не + дієприслівник». Інфінітивні зворо­ти можуть стояти наприкінці чи на початку речення і завжди відокремлюються комою:

  • Er geht ins Geschäft, um Lebensmittel zu kaufen.
  • Ich fahre in ein Sanatorium, um mich dort gut zu erholen.
  • Der Saal war zu klein, um alle aufzunehmen.
  • Er ging fort, ohne sich umzusehen.
  • Er ging fort, ohne Abschied genommen zu haben.
  • Er ging fort, statt uns zu helfen.

 

Бережна В.В., Пантелєєва С. В. Довідник старшокласника та абітурієнта. Німецька мова. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 336 с.