2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ХІМІЇ
2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ХІМІЇ
2.3. Сучасна українська хімічна номенклатура
У 1992 р. комісія Верховної Ради України затвердила Національну комісію України з хімічної термінології та номенклатури, яка запропонувала нові принципи української хімічної номенклатури та термінології, що у 1995 р. набули значення Державного стандарту.
Хімія починається з хімічного елемента, що є “цеглинкою” будови будь-якої сполуки. Коротко зупинимось на основних принципах номенклатури елементів і простих речовин.
Хімічна номенклатура – сукупність правил утворення назв сполук, а також самі назви. Роль хімічної назви нагадує роль власного імені у житті людини – назвавши сполуку хімік дає їй “путівку в життя”.
Першу хімічні номенклатуру у 1789 р. запропонував А. Лавуазьє, включивши у неї відомі на той час 33 елементи (включаючи тепло і світло).
Назва хімічного елемента – це власна назва типу атома (аналогічно з назвами планет – Земля, Марс, географічних назв – Харків, Тернопіль), тому цю власну назву, як і символ хімічного елемента слід писати з великої літери: Н – Гідроген, Не – Гелій, О – Оксиген.
Більшість назв хімічних елементів історично пов’язані з джерелами добування (Нітроген, Кальцій), характерними властивостями (Флуор, Хлор) назвами країн (Ітербій, Рутеній, Францій), іменами вчених (Лоуренсій, Менделєєвій) тощо (додаток А).
Систематичні назви[1]* хімічних елементів, як правило, відтворюють латинську назву елемента (N – Нітроген, S – Сульфур, C – Карбон), а інколи – вимову його симовола (Cu – Купрум, Fe – Ферум, Au – Аурум, Ag – Аргентум) і тому легко сприймаються. Паралельно використовуються традиційні українські назви (табл. 2.2, виділено курсивом), оскільки існують вдалі терміни, побудовані на них: зневоднення, окиснення, азиди, вуглеводні, вуглеводи.
Назва простої речовини, що складається з одного або багатьох атомів того ж елемента – це загальна назва. Вона може збігатись, а може бути й іншою, ніж назва хімічного елемента: Не – гелій, О2 – кисень тощо.
Таблиця 2.2
Українські назви елементів та утворених ними простих речовин*
Символ та його вимова |
Латинська назва елемента |
Українська назва елемента |
Українська назва простої речовини |
Ag аргентум |
Argentum |
Аргентум Срібло |
срібло |
As арсен |
Arsenicum |
Арсен (миш’як) |
арсен |
Au аурум |
Aurum |
Аурум Золото |
золото |
Bi бісмут |
Bismuthum |
Бісмут (вісмут) |
бісмут |
C це |
Carboneum |
Карбон Вуглець |
вуглець, алмаз, графіт, карбін |
Cu купрум |
Cuprum |
Купрум Мідь |
мідь |
F фтор |
Fluorum |
Флуор (фтор) |
флуор, фтор |
Fe ферум |
Ferrum |
Ферум Залізо |
залізо |
H аш |
Hydrogenium |
Гідроген Водень |
водень |
Hg гідраргірум |
Hydrargirum Mercurium |
Меркурій Ртуть |
ртуть |
I йод |
Iodum |
Йод Іод |
йод |
Mn манган |
Manganum |
Манган (марганець) |
манган |
N ен |
Nitrogenium |
Нітроген Азот |
азот |
Ni нікель |
Niccolum |
Нікол Нікель |
нікель |
O о |
Oxygenium |
Оксиген Кисень |
кисень, озон |
Pb плюмбум |
Plumbum |
Плюмбум (свинець) |
свинець |
S ес |
Sulfur |
Сульфур Сірка |
сірка |
Sb стибій |
Stibium |
Стибій (сурма) |
стибій |
Si силіцій |
Silicium |
Силіцій (кремній) |
силіцій |
Sn станум |
Stannum |
Станум (олово) |
олово |
Примітка. У дужках наведені назви хімічних елементів, які раніше зустрічалися у літературі і сьогодні не застосовуються.
Номенклатуру основних класів хімічних сполук розглянуто у відповідних розділах курсу.