Підготовка до ЗНО з хімії

У другій половині ХІХ ст. було відомо понад 60 хімічних елементів. Властивості простих речовин (тих, які вдалось виділити у чистому вигляді) і їх сполук необхідно було систематизувати.

При спробах класифікувати відомі елементи за основу брались схожі властивості, атомна маса і валентність, на основі яких елементи об’єднували в групи.

Так на основі схожості властивостей, А.Лавуаз’є та І. Берцеліус класифікували елементи на метали і неметали.

І. Деберейнер (1829 р., Німеччина) об’єднав по три схожих за властивостями елементи у “тріади”.

У 1857 р англ. У. Олдінг, а у 1862 р. фр. А. Шанкуртуа розмістили всі відомі елементи у порядку зростання їх атомних мас і виявили періодичність зміни їх хімічних властивостей.

У 1864 р. англ. Дж. Ньюлендс оголосив про відкриття закону “октав” – схожість властивостей кожного сьомого елемента.

Найближче до відкриття періодичного закону підійшов Л. Мейєр. Він опублікував таблицю (1864 р.), у якій 44 із 64 відомих елементів розмістив у шести групах згідно зростання атомних мас і їх вищій валентності за Гідрогеном. Основними недоліками таблиці Мейєра були відсутність наукової класифікації елементів і відсутність місця для нових елементів.