Підготовка до ЗНО з географії

Промисловість будівельних матеріалів охоплює галузі й виробництва, що виготовляють різноманітні будівельні матеріали. Для свого розвитку вони використовують мінеральні ресурси (вапняк, гіпс, глину, пісок, каміння та ін.), відходи від галузей промисловості (золу, шлаки тощо). Видобуток природної сировини здійснюється на всій території України, оскільки усі її регіони багаті на будівельні корисні копалини.

При розміщенні підприємств галузі насамперед враховується сировинний і споживчий чинники, адже будівельні матеріали використо­вуються будівництвом у великих кількостях. Оскільки природна сировина та споживач є всюди, то й підприємства промисловості будматеріалів розташовані по всій території.

Промисловість будівельних матеріалів виробляє в'яжучі, стінові і по­крівельні матеріали, будівельне скло, облицювальну плитку та ін.

Серед в'яжучих матеріалів переважають вапно і цемент. Вапно випалюють у тих районах, де є сировина (крейда, вапняк), — найбільше на Поділлі, у Криму, в Донецькому та Придніпровському районах.

Цементна промисловість розвинена у різних регіонах України, її підприємства орієнтуються у своєму розміщенні на сировину (мергель, вапняк). Це — одна з найважливіших галузей, яка виробляє в'яжучі матеріали. За обсягами виробництва цементу Україна на початку 90-х років XX ст. займала провідні місця серед європейських країн. Найбільші підприємства розміщені в Амвросіївці (Донецька обл.), Ми­колаєві (Львівська обл.), Здолбунові (Рівненська обл.), Кам'янець-Подільському (Хмельницька обл.), Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Краматорську та ін.

Виробництво стінових матеріалів орієнтується на споживача. Цеглу виробляють всюди, а збірні залізобетонні конструкції — у великих міс­тах чи поблизу них. Найбільші центри виробництва збірного залізобетону — Київ, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Маріуполь, Запоріжжя. Залі­зобетонні конструкції для мостів та шляхового будівництва виготовля­ють у Києві, Вінниці, Житомирі, Львові, залізобетонні опори для ліній електропередач — у Тернополі, Світловодську, Білій Церкві, залізобетон для гідротехнічного виробництва — в Каховці, Новомосковську.

В Україні налагоджено виробництво легких заповнювачів — керам­зиту і термозиту; їх виготовляють в Одеській, Львівській, Житомир­ській, Київській, Харківській областях.

Облицювальні матеріали є природні (мармур, граніт, лабрадорит, черепашник) і штучні (керамічна плитка, кахель та ін.). Природних матеріалів найбільше видобувають в областях, що знаходяться в межах Українського кристалічного щита, та на Закарпатті. Вони використо­вуються для облицювання будівель, пам'ятників у межах України та за кордоном. Облицювальну плитку виготовляють у Харкові, Слов'янсь­ку, Львові.

Покрівельних матеріалів (шиферу, черепиці) найбільше виробля­ють у Донецькому та Придніпровському районах, віконного та техніч­ного скла — у Донецькому регіоні, Києві, Львові.

До промисловості будівельних матеріалів інколи відносять вироб­ництво скляних, кришталевих і порцеляново-фаянсових виробів, вра­ховуючи спільність сировинної бази (пісок, глина, каолін). Галузь розвивається на всій території України, орієнтуючись на споживача. Най­більші центри виробництва скляного і порцеляново-фаянсового посу­ду — Київ, Харків, Полонне (Хмельницька обл.), Тернопіль, Бережани (Тернопільська обл.), Коростень, Баранівка (Житомирська обл.), Костопіль (Рівненська обл.), Львів, Стрий, Костянтинівка.

В Україні поширене і гончарство — виготовлення керамічних виро­бів ручним способом. Найбільше воно розвинене на Волині і Поділлі, де € сировинна база для цього промислу (глина, каолін, пісок, польо­вий шпат). Оригінальні керамічні вироби виготовляють гаварецькі гон­чарі (чорна кераміка) зі Львівщини та опішнянські майстри.