Економіко-географічна характеристика регіонів та країн світу
4. Франція
Франція - друга за площею (544,0 тис.км2, після України) європейська держава, яка займає крайній захід Європи. Вона має широкий вихід до Атлантичного океану та його морів (Середземного та Північного). Сухопутні кордони розділяють її на північному сході і сході з Бельгією, Люксембургом, Німеччиною, Швейцарією, Італією, Монако, а на півдні - з Іспанією та Андоррою. Разом із сусідніми країнами, що входять до ЄС, Франція утворює єдиний Європейський простір.
Приморське положення на крайньому заході континенту призвело до того, що через територію держави проходять залізничні і автомобільні шляхи, що з'єднують країни Європи з важливими портами Атлантики. Підводний тунель через Ла-Манш з'єднує Францію з Великою Британією.
Франція - республіка. Глава держави - президент. Глава уряду - прем'єр-міністр. Законодавчий орган - парламент, що складається з Сенату та Національних зборів.
За кількістю населення Франція займає третє місце серед європейських країн (65,7 млн. осіб – 2012 р.). Тривалий час природний приріст населення в країні був дуже низький, але останнім часом, завдяки демографічній політиці уряду, став дещо вищим, ніж в інших розвинутих державах Європи. Населення збільшується завдяки імміграції населення з колишніх колоній, країн Східної Європи і Північної Африки, Італії та Туреччини.
Середня тривалість життя французів - 79 років (83 - жінки, 75 - чоловіки).
За національним складом Франція - однонаціональна держава. Склад населення досить однорідний. Французів проживає 93,6 %, а також алжирці, португальці, марокканці, італійці та представники інших національностей (бретонці, фламандці, корсиканці, німці, баски - 2,8 %). Більшість віруючих - християни-католики.
Розміщене населення нерівномірно. Середня його щільність - близько 108 осіб/км2. У промислово розвинутих районах вона сягає до 300 осіб/км2, тоді як у горах щільність становить 20-30 осіб/км2. 75% населення - це міські жителі, які в основному проживають у 50 міських агломераціях країни (понад 60% населення країни). Близько 1/5 жителів Франції проживає в Паризькій агломерації. Великими агломераціями є також Ліон (1,2 млн. осіб), Марсель (1,2 млн. осіб), Лілль (1 млн. осіб). Сільське населення переважно живе в невеликих населених пунктах і хуторах.
У структурі зайнятості переважає сфера послуг (71%), у промисловості зайнято 25%, у сільському господарстві - 4% економічно активного населення.
Досить великий рівень безробіття (12,4 %).
Природні умови і ресурси. Франція недостатньо забезпечена мінеральними ресурсами для розвитку промисловості і залежить від імпорту сировини та енергоносіїв.
Запаси вугілля, нафти, природного газу та руд кольорових металів незначні. Найбільші вугільні басейни - Лільський та Центрального масиву. Однак серед енергетичних ресурсів Франція займає перше місце в Європі за запасами уранових руд.
За запасами залізних руд Франція займає провідне місце серед країн Західної Європи. На півдні держави є великі родовища бокситів, в Ельзасі - калійної солі, в Лотарингії - кухонної солі. Франція досить багата на будівельну сировину.
Краще, ніж інші західноєвропейські держави, країна забезпечена прісними водами, має також значні запаси гідроенергетичних ресурсів.
Ліси займають 25 % території Франції, але більшість із них не мають промислового значення.
Північна і центральна частина Франції - рівнинна, південна і південно-західна - гірська (старі гори Центрального масиву та молоді високі хребти Піренеїв та Альп).
У країні переважають два типи клімату - морський та перехідний від морського до помірно континентального, а на південному узбережжі та о. Корсика - субтропічний середземноморський.
Переважають карбонатні, бурі лісові, а також чорноземні ґрунти. Країна багата на земельні ресурси для розвитку сільського господарства.
Практично вся територія Франції комфортна для проживання людей, а південне узбережжя - важливий рекреаційний район світу. Крім морських узбереж, важливими рекреаційними регіонами є Альпи та Піренеї.
Загальна характеристика господарства. Франція відноситься до високорозвинених постіндустріальних країн світу. Обсяг промислового виробництва в другій половині XX ст. виріс майже у шість разів, а продуктивність сільського господарства - більше, ніж удвоє. За обсягом промислового виробництва і розміром ВНП (1500 млрд. доларів) Франція займає четверте місце у світі після США, Японії і Німеччини.
У структурі ВНП питома вага промислової продукції значно перевищує частку продукції аграрного сектору, але поступається сфері послуг. Продукція промисловості домінує і в експорті країни.
Промисловість. Характерною особливістю сучасного розвитку промисловості Франції є високі темпи розвитку галузей, що визначають НТП. На світовому ринку отримали визнання такі галузі промисловості, як аерокосмічна і воєнна промисловість, загальне машинобудування і металообробка, автомобілебудування, кольорова і чорна металургія, електронна і електротехнічна промисловість, атомна енергетика, фармацевтика, парфумерія, хімічна промисловість. Франція все більше орієнтується на наукомісткі галузі економіки, що посилює конкурентоздатність промислової продукції.
Провідні позиції Франція займає у виробництві робототехніки, засобів зв'язку, біотехнології, мікроелектроніці і навіть в енергетиці.
Енергетика є розвиненою галуззю у Франції, що спирається на використання як власних, так і імпортних паливно-енергетичних ресурсів: вугілля, нафти, природного газу, атомного палива. Країна забезпечена власними енергетичними ресурсами менше, ніж на половину. Більше половини енергоносіїв Франція імпортує.
Серед країн Європи і світу Франція виділяється високою часткою електроенергії, що виробляється на атомних електростанціях (75 %), за цим показником країна поступається лише США. АЕС працюють переважно на власному урані, який видобувають у Центральному масиві.
Серед інших електростанцій виділяються ТЕЦ, що споруджені у промислових районах та біля великих міст (7,3 %).
Великі ГЕС знаходяться на р. Рона і її альпійських притоках, багато їх також на Центральному масиві, Піренеях і на витоках Рейну. ГЕС виробляють 17 % електроенергії країни.
Вугільна промисловість країни переживає кризу. Видобувається вугілля у Центральному масиві і на півночі країни. Головним районом видобутку вугілля залишається Лотарингія.
Незначним є видобуток нафти і природного газу, хоча заводи Франції переробляють понад 75 млн. т сирої нафти. Нафта надходить переважно з країн Південно-Західної Азії і переробляється на нафтопереробних заводах Марселя, Гавра, Дюнкерка, Руана, Бордо, Страсбурга.
Природний газ імпортується із Алжиру, Нідерландів, Росії.
Виробництво електроенергії у Франції постійно збільшується, частину виробленої електроенергії Франція експортує.
У Франції добре розвинена чорна металургія, займаючи п'яте місце за її розвитком в Європі після Росії, Німеччини, Італії і України.
Для виробництва чорних металів використовується, головним чином, місцева сировина. Франція входить у десятку найбільших виробників чорних металів у світі. Найбільше залізної руди і металу виробляється у Лотарингії. Металургійні заводи повного циклу функціонують в Лотарингії, у містах Дюнкерк і Фос-сюр-Мері (район Марселя), у Савойї.
Франція має розвинену кольорову металургію, особливо алюмінієву, мідну і свинцево-цинкову. За видобутком бокситів країна входить у двадцятку найбільших світових виробників, а за виплавкою алюмінію поступається у Європі лише Російській Федерації і Норвегії, входячи в десятку найбільших світових виробників. За виробництвом свинцю і цинку країна займає відповідно сьоме і десяте місця у світі. У Франції видобувають також мідь, срібло, вольфрам, літій, сурму. Франція є основним виробником золота у Західній Європі.
Машинобудування - головна галузь промисловості Франції. Частка галузі у загальній вартості продукції обробної промисловості країни становить майже третину, дещо поступаючись за цим показником США, Японії, Німеччині.
Провідною галуззю машинобудування є транспортне машинобудування, передусім автомобілебудування. Більшість автомобільних підприємств розташовується на окраїнах Столичного району Франції - в Нормандії, Ельзасі, Півночі, Рона-Альпах. Найбільш відомою автомобільною фірмою є "Пежо-Сітроен", яка забезпечує понад 30% випуску автомобілів у Франції.
Важливою галуззю машинобудування є авіаракетна. За виробництвом літаків Франція займає перше місце у світі, а за кількістю зайнятих і обсягом виробництва у світі вона поступається лише США. Центри авіаційної промисловості - Париж, Тулуза, Бордо і Маріньяні. Авіаракетна промисловість у Франції, на відміну від інших західноєвропейських країн, належить державі.
Суднобудування розвивається в Сен-Назаре, Нанті, Дюнкерку.
Франція є відомим виробником залізничного обладнання, тепло- і електровозів. За виробництвом швидкісних поїздів вона займає перше місце у світі.
Значного розвитку досягла електротехніка і електронна індустрія, яка поряд із побутовими товарами випускає вироби промислового, наукового і військового призначення, електронно-обчислювальні машини. Вагому частину цієї продукції дають підприємства Парижа.
Хімічна промисловість займається виробництвом мінеральних добрив, гуми, пластмас, синтетичного каучуку, синтетичних волокон, миючих засобів, медикаментів тощо. Хімічні заводи базуються переважно на дешевій сировині та енергії. Так, в Лотарингії на базі місцевої сировини розвинені вуглехімія і виробництво соди, в Ельзасі - виробництво калійних добрив, в Ландах - лісохімія, в Альпах і Піренеях - електрохімія. Центри нафтохімічної промисловості орієнтується на імпортну сировину (Марсель, Нижня Сена). Водночас будуються дрібні підприємства наукомістких підгалузей, особливо фармацевтики і парфумерії в районах, що добре забезпечені кваліфікованою робочою силою (Париж).
Виробництвом синтетичних волокон у Франції виділяється хімічний концерн "Рон-Пулен" - четвертий у світі виробник хімічних волокон.
Важливою галуззю легкої промисловості залишається текстильна, яка займає традиційні райони на півночі країни, де розвивається вовняне, лляне, джутове і бавовняне виробництво. Центрами трикотажної промисловості є Париж, Труа, Рубе. Париж і сьогодні вважається законодавцем мод і найбільшим центром швейної промисловості не лише Франції.
Серед інших галузей промисловості важливе значення зберігає харчова промисловість. Для неї характерні невеликі підприємства, розміщені у малих містах та у сільській місцевості. Провідними її галузями є м'ясна, молочна, борошномельна, консервна, хлібобулочна, виробництво алкогольних напоїв, передусім марочних вин - шампанське, бордоське, анжуйське, бургундське, кагор, коньяку і безалкогольних напоїв. Підприємства первинної переробки сільськогосподарської продукції зосереджені у районах виробництва сировини, а також поблизу місць споживання. Найбільшою концентрацією підприємств харчової промисловості виділяються Іль-де-Франс, Нор-Па-де-Кале, Пікардія, Бретань, землі вздовж Луари.
Франція є відомою аграрною країною. За виробництвом збіжжя вона займає четверте місце у світі і перше у Європі, цукрового буряку - перше у світі і в Європі, винограду - друге у світі і в Європі (після Італії), за кількістю вирощених свиней - 9 місце у світі у Європі, а за наявністю ВРХ - 13 місце у світі і друге у Європі (після Російської Федерації). Франція є відомим експортером сільськогосподарської продукції.
Структура сільського господарства характеризується великим розмаїттям галузей і приблизно однаковою значимістю рослинництва (47%) і тваринництва (53 %) у вартості виробленої продукції.
Тваринництво. У Франції інтенсивно розвивається молочно-м'ясне тваринництво із використанням концентрованих кормів і пасовищного кормовиробництва.
Орієнтація Франції на власну кормову базу, використання досягнень селекції та сучасної індустріальної бази дає змогу нарощувати виробництво тваринницької продукції навіть при деякому скороченні поголів'я. Франція вважається основним виробником волового м'яса і телятини у Європі. Для Франції характерне інтенсивне свинарство беконного півсального напрямку.
У Франції розвивається також промислове птахівництво. Воно наближене до споживача - великих агломерацій і промислових центрів.
Загалом сільське господарство Франції залишається найбільшим виробником продовольства у Європі, продукція якого використовується не лише для власних потреб, а й для експорту на європейський і світовий ринки.
У рослинництві найбільшу питому вагу займає зернове господарство (30%). Основні культури - пшениця і кукурудза. Основними пшеничними районами є Північно-французька і Аквітанська низовини. Головні посіви кукурудзи зосереджуються на південному заході країни. Вирощують також ячмінь, а на зрошуваних землях у дельті Рони - рис.
Важливе місце у рослинництві займають виноградарство і овочівництво. Тут збирають щорічно 7-8 млн.т винограду. Середземноморське узбережжя майже все вкрите виноградниками. Багато виноградників у Шампані, де у довгих підземних галереях витримують всесвітньовідомі шампанські вина. Основна частина винограду направляється на виготовлення вин. За якістю і кількістю вироблених виноградних вин, а їх продукується майже 5,6 млн. т, Франція поділяє перше і друге місця у світі з Італією. Основний район виноградарства - Ланґедок. Марочні вина виробляються у районі Бордо (Жиронда), у Шампані, Ельзасі, долині Луари.
Овочівництво найбільше розвинене в індустріальних районах та у передмістях великих населених пунктів, зокрема навколо Парижа. Товарне овочівництво характерне також і для узбережжя Бретані, долині Луари, Гаронни і Рони. Садівництво найбільше розвинене у помірних широтах, де вирощують високоврожайні сорти яблук, груш, персиків, а у Середземномор'ї Франції - маслини.
У Франції успішно розвиваються усі види транспорту. У внутрішніх перевезеннях переважає автомобільний транспорт. На його частку припадає більше половини перевезень пасажирів і понад дві п'ятих вантажів.
Франція характеризується досить високою насиченістю автомобілів. Так, на 1000 жителів тут припадає майже 442 легкові автомобілі, що є п'ятим показником у Європі.
Друге місце у внутрішніх вантажоперевезеннях займає залізничний транспорт (8,2 %). У Франції ведеться будівництво швидкісних залізниць, що з'єднують окраїни держави зі столицею. Через протоку Ла-Манш прокладено тунель, який теж забезпечує швидкісний залізничний зв'язок.
Трубопровідний транспорт у Франції досить розвинений. Головними нафтопроводами є Марсель - Ліон - Страсбург і Гавр - Париж.
Для зовнішніх торговельних і пасажирських перевезень важливе значення мають морський і авіаційний транспорт. Понад 90% вантажообігу забезпечують такі морські порти, як Марсель, Гавр, Дюнкерк, Бордо, Нант, Руан.
Зовнішньоекономічні зв'язки. За оборотом зовнішньої торгівлі (58 млрд. доларів) Франція займає четверте місце у світі після США, Німеччини, Японії. Понад три четвертих експорту Франції - це готова продукція і напівфабрикати, а саме: сільськогосподарські товари і продовольство, устаткування, хімічні вироби, автомобілі, споживчі товари, метали та інші товари. Більшість товарів (63 %) відправляються у країни Європейського Союзу.
У імпорті Франції переважають хімічні вироби, споживчі товари, автомобілі та інші засоби транспорту, продукти харчування, паливно-енергетичні ресурси, промислова сировина та інші товари. Головними імпортерами є країни ЄС, зокрема Німеччина, Італія, країни Бенілюксу, Велика Британія та інші.